Сайт лінгвістичного гуртка

Багатство мовлення як одна з важливих комунікативних ознак преси

Під багатством мовлення розуміється велика різноманітність і розрізнення читачем мовних знаків, що вживаються на відповідній мовленнєвій площі. Розрізняють мовлення багате і бідне. Багате мовлення виділяють тоді, коли в ньому рідко повторюються ті самі знаки та їхнє зчеплення, коли урізноманітнена мовна структура. А це, в свою чергу, залежить від активного запасу мовних засобів (запас слів, значень, моделей словосполучень і речень, запас типових інтонацій, зв'язків і відношень у тексті, сукупність навичок для цілеспрямованого застосування засобів мови, міра активності і самостійності праці людської свідомості і мислення).

Порівняймо два уривки з газети, і ми відчуємо, в якому з них мовлення багате, а в якому — бідне: “Не дивлячись на те, що поздоровлення з днем народження відбувалося в колі рідних та кількох друзів, вітання Таїсія Повалій почала отримувати зранку 10 грудня. Першими співачку поздоровили з Адміністрації Президента, кошик із квітами надіслав мер Ленінградського району, з найкращими побажаннями прийшли букети квітів від фірм “Серго ” та “Бош ”. Цікаво, що вітали іменинницю зовсім сторонні люди, якимось чином дізнавшись про номер телефону чи адресу співачки. В цей день судилося матеріалізуватися блакитній мрії Таїсії Миколаївни — подруга піднесла їй не що-небудь, а шубу всього-на-всього... з блакитної норки. Так що тепер Таї є що вдягнути на прогулянку в новому авто... ” (УМ, 15.12.1998). “Дуже благородно з боку музикантів, що вони безплатно і з ентузіазмом відгукнулися на нашу ініціативу, — прокоментував подію президент Фонду “Діти Чорнобиля” Ігор Генін. Він також подякував спонсорам, котрі, не зважаючи на збитки, які через недосконалість українського законодавства завдають їм благодійні вчинки знайшли можливим зробити дітям подарунки. Безперечно, всі перешкоди можна подолати, коли маєш мету і велике бажання. Спадає на думку мудрий вислів: “Що віддаєш — то твоє“. А коли віддаєш дітям, то отримаєш своє майбутнє” (ВК, 17.02.1999).

У першому уривку, крім лексичних помилок (очевидно, текст перекладено з російської мови) — не дивлячись у такому контексті перекладається з рос. “несмотря” як не зважаючи, — однобічним і хибним є висновок авторки: “Так що тепер Таї є що вдягнути на прогулянку в новому авто...”. Адже перенесення вітань з духовної сфери в тільки зматеріалізовану, коли сама співачка працює в духовній сфері, збіднило і думку, і її висловлення. І навпаки — у другому уривку багата лексика, різноманітна структура (вплітається пряма мова, вставні слова, відокремлені обставини, різні типи підрядних речень), органічно вплетене прислів'я: “Що віддаєш — то твоє”, з якого випливає мудрий висновок: “А коли віддаєш дітям, то отримаєш своє майбутнє”. І текст, і висновок подано зовсім в іншій тональності, ніж попередній, — отже, від цього матеріал тільки виграє.

Багатство мовлення, насамперед, залежить від лексичного запасу. Уникнення штампів, різних невиправданих повторів, слів. що не мають комунікативного завдання, — усе це залежить від активного запасу слів у пам'яті журналіста. До цього ще додається великий запас фразеологічних одиниць, які не тільки збагатять його мовну палітру, а й прикрасять текст, заощадять мовленнєву площу, замінивши купу словесної руди. Знову візьмемо для зіставлення два уривки газетних текстів: “Що ж до регіоналізації, то таку ідею різні економісти культивують мало не з перших місяців незалежності України. Деякі партії... навіть обрали цю ідею головним передвиборчим козирем. Як бачимо, не спрацювало.. Хоча заради справедливості слід зазначити, що повністю описувати подібні ідеї недоречно. Можливо, з часом деякі сьогоднішні напрацювання бюджетного комітету ще стануть у нагоді” (УМ, 9.12.1998): “Нині дуже багато розмов ведеться навколо посилення контролю за витрачанням бюджетних коштів, категорично поставлено питання про так звані позабюджетні, інші всілякі фонди, що вже давно слугували справжнім золотим дном для чиновників мало не всіх рангів. Так-от, питання стоїть, а чиновник сидить, і йому треба якось жити. Тому, підозрюю, не мені першому привиділася ота картина бравого гривневого маршу, при якому — старшин, старшин, не говорячи вже про прапорщиків” (ВК, 19.01.1999).

І знову зіставимо два уривки. У першому з них повторення слова “ідея”, неправильно вжитий сталий вислів (замість “стануть у пригоді” вжито “стануть у нагоді”) зробили мовлення убогим, а хитання самого автора створюють непереконливість висновку. У другому уривку багата лексика, художній прийом гротеску створюють перед читачем наочну картину і цим самим переконують його.

Від лексичного запасу залежить і семантичне багатство мовлення, яке передає різноманітність й оновлення лексичних зв'язків. Невичерпне мовлення у поєднанні слів і невичерпне мислення у поєднанні понять. Вони дають можливість кожному творцеві збагачувати своє мовлення. Однак журналістові слід пам'ятати, що в газетному мовленні діє характерне чергування стандартних і експресивних мовних засобів. І коли автор не враховує цих можливостей, то його мовлення стає або одноманітним, сірим, насиченим повторенням стандартних висловів, які засушують живу думку і почуття: “Рух “Рік О” не лише активно заявляє про себе у США, а й здобуває чимало прихильників на інших континентах. Ідея, яка об'єднала тисячі людей під “дахом” “Року О”, — проста, мов три копійки. Її суть — почати життя спочатку, тобто з нуля. Іншими словами, пропонується зробити 2000 рік нульовим”. (УМ, 1.09.1998). Ні “три копійки”, ні “почати життя спочатку”, ні останнє речення нас, читачів, не влаштовують: у першому — у нас немає “трьох копійок”, у другому — безпідставно повторюється корінь, а третє речення — просто зайве. Або буває навпаки: занадто кучеряве, насичене надмірною образністю мовлення призводить до гіперхарактеризації і погано сприймається читачем: “Попрощатися з тисячоліттям можна, занурившись в атмосферу імперії інків, у таємничому Мачу-Пікчу під музику труб і флейт або затишно влаштувавшись у наметі під небом Кенії. 2000 рік можна зустрічати двічі — якщо вчасно переправитися через Ла-Манш. Особливий інтерес у туристів, безумовно, викличуть поїздки на острови, що претендують на почесне звання “Перший світанок — 2000” — Гавайські та Карибські” (переклад із журналу “Деньги” — УМ, 1.09.1998).

Важливим чинником багатства мовлення є застосування різноманітних синтаксичних зв'язків — чергування простих і складних речень, сполучникових і безсполучникових та їхніх варіантів. Граматичні моделі речень та відносно вільний порядок слів у них настільки багаті, що дозволяють урізноманітнювати мовленнєву структуру і збагачувати мовлення газет. Наприклад: “Хронічна нестача сировини для переробників бавовни — результат не стільки неповороткості і нерозпорядливості відповідальних осіб, скільки надто високі ринкові ціни на “цінний пух”. А тому, схоже, з економічної карти Рівненщини зникне ще одне промислове підприємство — Дубровицька, бавовнопрядильна фабрика. Хоча шанс врятувати її ще є” (УМ, 19.01.1999).

Інтонація — це теж необхідний елемент багатства мовлення преси Вона тісно пов'язується з лексичним та семантичним запасом митця й особливо з синтаксисом. Хоч вона виразно супроводить усне мовлення проте лексико-семантична і синтаксична структура газетних текстів має відповідну інтонацію, яка присутня і в того, хто пише, і в того, хто читає Саме вона забарвлює текст властивою для нього тональністю: “Світова демократична громадськість висловлює загалом задоволення спробою притягнення до відповідальності кривавого генерала. Цими днями таку позицію офіційно підтримав уряд США.”

Після популярних на українських теренах вигуків: “От би нам свого Піночета”, доморощені політики, схаменувшись, вивели цей пасаж з ужитку, хоч, можна не сумніватись, із свідомості немалої частини наших співвітчизників ще не скоро остаточно підєе “синдром твердої руки”. Проте дуже хочеться вірити, що ми всі, піднатужившися, знайдемо з ситуації більш цивілізований вихід” (ДУ, 3.12.1998).

До багатства мовлення належать його організація та динаміка. Під організацією мовлення розуміються зв'язки мовних елементів, взаємне притягання і відштовхування. Під динамікою — розгортання і спрямування мовних засобів залежно від руху мислення автора У газетних інформаційних матеріалах це важко простежити, але в публіцистичних чи наукових статтях, зарисовках, нарисах, памфлетах, фейлетонах організація і динаміка мовлення постійно супроводять текст. Зокрема, цікаво спостерігати за організацією та динамікою того самого автора: “Говорити серйозно про збільшення соціального захисту, поки не почне працювати економіка, поки не буде піднесення виробництва (а тільки за цієї умови можуть надити гроші до державної казни), зарано. Сьогодні можна підняти межу мінімальної пенсії хоч до 300, хоч до 500 гривень: написати цифру і проголосувати — це ж елементарно. Але ті, хто кричать, що ми стоїмо на захисті народу і хочемо для нього нормального життя, хочемо для нього нормальних пенсій, не думають (а можливо, думають, але навмисне так чинять), що буде після того, де держава візьме гроші. Включити друкарський верстат? Сьогодні ми вдвічі піднімемо пенсії, завтра будемо змушені вдвічі більше надрукувати грошей. Після цього ціни зростуть у три-чотири рази, замість допомоги — подальше зубожіння, новий виток інфляції, але про це ніхто не хоче говорити. Я б навіть сказав, що на перешкоді поширення власних ідей у нас стоять професіоналізм і порядність, бо вдаватися до популістських лозунга, знаючи, що цього зробити неможливо, ми не хочемо і ніколи не будемо...” (Альтерн., 14-20.12.1998).

Логічний виклад тексту з переконливою аргументацією передається лексичним багатством, різноманітністю синтаксичних конструкцій (різні типи речень, вставлені конструкції, урізноманітнена модальність), взаємним притяганням і відштовхуванням (“Сьогодні ми вдвічі піднімемо пенсії, завтра будемо змушені вдачі більше надрукувати грошей” “замість допомога — подальше зубожіння, новий виток інфляції”) чіткою послідовністю і взаємозв'язком мовних засобів здано від руху мислення автора. Усе це свідчить про непересічну особистість журналіста.

Багатство мовлення залежить також від інформаційного матеріалу, його наповнення, від мовної структури, від його насичення думками, почуттями різними станами свідомості автора. Для преси це є надзвичайно важливим. Усе це ми спостерігали на конкретних прикладах з різних газет.

Отже багатство мовлення преси різноманітне і залежить, відомо, від різних його складових — від багатства лексичного, семантичного, синтаксичного, інтонаційного, від організації й динаміки мовних засобів у мовленні, інформаційної насиченості. Для цього потрібно творцям знати добре не тільки закони журналістики, а й закони мови і виробляти їхнє застосування. Також треба глибою розуміти, про що ти пишеш. Тоді текст легко сприйматиме читач і піде за автором.

ПАЗЯК. О. Багатство мовлення як одна з важливих комунікативних ознак преси / Українська мова і держава.  — К.: Бібліотека українця, 2001. — С. 63-67.

На початок сторінки

До змісту розділу

 Посміємося разом
 Почуте
 Побачене
 Прочитане
 Говоримо
 Гумор

Copyright © 2002 by Cyber Dream Webworks