Теми наукових робіт

  • Теми курсових робіт

    • Авторська позиція в трагедії Софокла „Антігона”.
    • Агентивна лексика латинської мови.
    • Англійська наукова термінологія греко-латинського походження.
    • Античний інтертекст у апології Атенагора «Supplicatio pro Christionis».
    • Античні спортивні єдиноборства в термінологічному і загальнокультурному аспектах.
    • Бажання і пристрасть у системі морально-етичних цінностей античного суспільства.
    • Біологічні терміни давньогрецького походження.
    • Вербалізація поняття «корупція» у латинській юридичній термінології та його семантичний розвиток у сучасних європейських мовах.
    • Види комізму і засоби його втілення у творах Плавта на прикладі комедій «Псевдол» та «Хвалькуватий воїн».
    • Використання латинських крилатих виразів в текстах українських ЗМІ.
    • Використання риторичних фігур у прозі Цицерона і Цезаря (на матеріалі промови “Pro Milone” і першої книги “Commentarii de bello Gallico”).
    • Війна як культурно марковане поняття античного світу.
    • Власні імена в епічних творах Гомера.
    • Вплив латинської мови на англійську мову новоанглійського періоду.
    • Вплив латинської мови на італійський синтаксис.
    • Гіпотетичні і паратетичні словотвірні моделі в давньогрецькій мові.
    • Греко-латинські оніми в латинських пареміях.
    • Давньогрецька морська термінологія.
    • Давньогрецькі імена в творах Гомера «Іліада» та «Одісея».
    • Давньоримська кулінарна термінологія (на матеріалі твору Апіція «De arte coquinaria»).
    • Дієслова на позначення процесу говоріння (verba dicendi) в латинській мові.
    • Друїди та їх культ у зображенні авторів посейдонівської школи.
    • Дуалістичний характер стилістики Аврелія Августина.
    • Екологічна термінологія латинського і грецького походження: стан та тенденції розвитку.
    • Елліністична любовна епіграма: мотиви й образи.
    • Епістолярна спадщина Сенеки в контексті античної літератури.
    • Етимологічний аналіз кольоропозначень давньогрецької мови.
    • Етимологія та словотвір астрономічних і фізичних термінів латинського походження в українській мові.
    • Етимологія та словотвір у сфері літературознавчої термінології.
    • Етнонімічна система в «Історіях» Геродота.
    • Жанрові особливості епіграм Марціала.
    • Жіночі образи в давньогрецькій трагедії.
    • Жіночі образи в поемі Овідія «Героїні».
    • Зміни у структурі підрядного речення у процесі еволюції латинської мови (на матеріалі «Peregrinatio ad loca sancta»).
    • Іхтіологічна термінологія латинського та грецького походження.
    • Кальки латинських фразеологізмів в українській мові.
    • Концепт RES у латинськомовному правовому дискурсі (на матеріалі політичних промов Цицерона та Цезаря).
    • Концепт ВІЙНА у культурі античного світу.
    • Концепт ЖІНОЧА КРАСА у давньоримській картині світу (на матеріалі римської поезії доби Августа).
    • Концепт МІМЕЗИС у творчості Аристотеля і Платона: зіставний аспект.
    • Концепт СЛАВА в латинській мові.
    • Концепт ХОРОБРІСТЬ в латинськомовній картині світу.
    • Концепти LIBERTAS і LICENTIA в латинськомовній картині світу класичного періоду.
    • Латинська військова термінологія (на матеріалі твору Юлія Цезаря «Commentarii de Bello Gallico» книга І).
    • Латинський компонент мови есперанто.
    • Латинський субстрат сучасної психіатричної термінології.
    • Латинські паремії з соматичним компонентом.
    • Лексика виноградарства і виноробства у латинській мові.
    • Лексика на позначення прикрас в латинській мові.
    • Лексика на позначення природних стихій і погоди в латинській мові.
    • Лексикалізація тематичної групи «емоції та почуття» у латинській мові.
    • Лексикалізація тематичної групи «одяг» в елліністичній поезії.
    • Лексико-граматичний аналіз ботанічних термінів на позначення орхідей.
    • Лексико-семантична група «їжа та напої» в латинській мові.
    • Лексико-семантичне поле „страх” в латинській мові.
    • Лексико-семантичне поле «кохання» у ліричній поезії Гая Валерія Катулла (цикл «До Лесбії»).
    • Лексико-стилістичні особливості твору Діогена Лаерція «Про життя».
    • Лексична та граматична омонімія у системі іменників давньогрецької мови.
    • Лінгвістичні характеристики рецептів народної медицини Плінія Старшого.
    • Літературознавча та театрознавча термінологія давньогрецького походження.
    • Любов як головна мета існування у творчості Овідія («Любовні елегії» та «Мистецтво кохання»).
    • Математичні терміни латинського походження в українській мові.
    • Медична термінологія латинського та грецького походження в українських писемних пам’ятках XVI – XVII століття.
    • Метафора «держава-корабель» в античній літературі.
    • Місце і роль риторики у системі освіти Стародавньої Греції.
    • Міфологема «саду» в античній літературі.
    • Міфологічні образи та сюжети як засіб поетизації в елегіях Секста Проперція.
    • Міфоніми грецького та латинського походження в українській медичній термінології.
    • Мова та стиль першої промови Цицерона проти Катиліни та особливості її перекладу українською мовою.
    • Мовна репрезентація географічних уявлень давніх римлян.
    • Мовні засоби характеристики персонажів у трагедії «Медея» Еврипіда.
    • Мовно-стилістичні засоби вираження трагізму пристрастей у „Медеї” Еврипіда.
    • Морально-ціннісна концептуалізація дійсності давньогрецькою мовою класичного періоду: лінгвокультурологічний аспект.
    • Морфолого-синтаксичні особливості поезії Піндара.
    • Назви природних явищ у латинській мові.
    • Образ Афродіти (Венери) у літературі, філософії і міфології Давньої Греції та Риму.
    • Образ жінки в античній міфології та релігійних обрядах.
    • Образ птаха в давньогрецькій літературі.
    • Обрядова символіка Давнього Риму (народження, шлюб, смерть).
    • Основи „чесноти” римлян і греків (порівняльно-культурологічний аспект).
    • Особливості паронімії в латинській мові.
    • Особливості семантики іменників sigularia і pluralia tantum української та латинської мов.
    • Оцінно-емоційна лексика в новелі Апулея „Амур і Психея”.
    • Поняття та терміни музичної теорії латинського походження.
    • Постать Марка Аврелія в історії та літературі.
    • Префікси латинського походження в науковій лексиці (на матеріалі англійської та української мови).
    • Прикметники на позначення позитивних рис характеру людини в латинській мові та їх відповідники у французькій мові: лінгвокультурологічний аспект.
    • Проблема синтаксичного статусу абсолютних конструкцій у латинській мові.
    • Проблема підрядних речень у латинській мові (на матеріалі твору Тіта Лівія «Ab urbe condita».
    • Репрезентація єгипетських вірувань в античній літературі: історіографічний аспект.
    • Репрезентація моральних якостей людини у фразеологічній системі латинської мови.
    • Риторичні засоби першої промови Цицерона проти Катіліни.
    • Розвиток дігамми в діалектах давньогрецької мови.
    • Роль ботанічної лексики давньогрецького походження у розвитку науково-природничої термінології.
    • Роль жанрової домінанти в інтерпретації міфологічних образів Прометея і Геракла.
    • Роль запозичень у розвитку української хімічної термінології.
    • Світ флори і фауни в латинських прислів’ях і приказках.
    • Семантика дієслів зі значенням „знищення” на матеріалі латинської мови.
    • Семантика, структура та стилістичні функції назв кольорів у давньогрецькій мові.
    • Семантико-структурні особливості мікетонімів.
    • Семантико-структурні особливості назв їжі в давньогрецькій мові.
    • Семантичне поле іменника „mors” у „Тускуланських бесідах” Цицерона.
    • Семантичне поле на позначення запахів у латинській та англійській мовах (діахронно-зіставний аналіз).
    • Семантичне поле соматизмів у діахронному вимірі на матеріалі латинської та англійської мови.
    • Символіка зоонімів у латинській мові (на матеріалі фразеологізмів).
    • Система архітектурних термінів у трактаті Вітрувія «De architectura».
    • Система грецьких префіксів прийменникового походження.
    • Словотвір власних назв у давньогрецькій мові.
    • Словотвірні моделі абстрактних іменників давньогрецької мови.
    • Соціально-політична лексика у творах Геродота.
    • Стилістичні особливості verba dicendi у творі Г. Ю. Цезаря «Commentarii de bello Gallico».
    • Стилістичні особливості сатиричного твору Еразма Роттердамського «Домашні бесіди».
    • Стилістичні фігури повторення як складові архітектоніки твору Максима Сповідальника «200 глав про Господа і Домобудівництво».
    • Структура греко-латинських міфотеонімів.
    • Структура і розвиток термінології генетики латинського і давньогрецького походження.
    • Структура і семантика сакральної лексики латинської мови.
    • Структура і функції префіксальних дієслів латинської мови.
    • Структурно-семантична характеристика астрологічної лексики.
    • Структурно-семантична характеристика грецької календарної лексики.
    • Структурно-семантична характеристика латинської календарної лексики.
    • Структурно-семантична характеристика юридичної лексики латинського походження.
    • Сюжетно-тематичні, метричні та лінгво-стилістичні особливості латинськомовних поетичних творів періоду Каролінгського Відродження.
    • Тематична група «змагання та ігри» в латинській мові.
    • Терміни грецького та латинського походження в галузі обчислювальної техніки.
    • Терміни латинського походження в діловій кореспонденції.
    • Терміни мистецтвознавства (архітектура, живопис, скульптура) латинського та давньогрецького походження.
    • Терміни на позначення будови тіла у зоологічній номенклатурі.
    • Типологія простих речень латинської мови.
    • Універсальне й специфічне у системі космогонічних уявлень народів стародавнього світу.
    • Філософія Гесіода та морально-ціннісні установки давніх греків.
    • Філософська термінологія греко-латинського походження в українській мові.
    • Фонетичне освоєння українською мовою власних імен грецького походження.
    • Фразеологізми латинської мови на позначення відчуттів: морфологічний та синтаксичний аналіз.
    • Функціонально-семантичне навантаження латинських відмінків (на матеріалі першої „Промови проти Катиліни” Цицерона).
    • Функціонально-стилістичні засоби створення образу політичного діяча (на прикладі творів про Олександра Македонського).
    • Характер словотвору латинського іменника та його зв’язок з поліфонією слова.
    • Характери і конфлікти в «Паралельних життєписах» Плутарха (на прикладі біографій Лісандра та Сули).
    • Хімічні терміни греко-латинського походження в українській мові.
    • Час у стародавніх греків: аналогія, перетворена на міф і метафору.
    • Юридична термінологія греко-латинського походження в українській мові.
    • Явище паронімії у латинській мові.
  • Теми бакалаврських робіт

    • Авторська характеристика образів Медеї та Федри у творах Еврипіда «Медея» та «Іполит»: елементи психоаналізу.
    • Аналіз змін у лексичному значенні слів класичної латинської мови після їх переходу у середньовічну церковну латину на прикладі «Хроніки» Галла Аноніма.
    • Аномальні явища у відмінюванні іменників латинської мови.
    • Вербалізація концепту СМЕРТЬ у «Тускуланських бесідах» Цицерона.
    • Взаємодія античної та єгипетської культур (на базі літературних творів).
    • Відображення античності в інтерпретаційних моделях психоаналізу.
    • Відтворення образу політичного діяча у приватному листуванні Цицерона і Наполеона.
    • Власні імена та назви грецького походження в поемі Овідія «Метаморфози».
    • Гендерний аспект відображення сновидінь в епічному жанрі античної літератури (на матеріалі творів Гомера, Вергілія, Аполлонія Родоського).
    • Гімнографія преподобного Романа Мелода (Солодкоспівця) і священномученика Мефодія Патарського.
    • Граматична категорія часу у давньогрецькій мові в історичному наративі Геродота.
    • Граматичні особливості текстів дипломатичного листування (на матеріалі латинськомовних листів Богдана Хмельницького).
    • Грецизми у творах Овідія.
    • Двійники образів Плавта у творах Мольєра „Амфітріон” та Шекспіра „Комедія помилок”.
    • Динаміка уявлень про свободу і справедливість у давньогрецькому суспільстві V-VI ст. до н.е.: лінгвокультурологічний аспект.
    • Еволюція грецьких іменників на матеріалі оригінального твору „Анабасис” Ксенофонта та його новогрецьких перекладів.
    • Еволюція жіночих образів в античній літературі (на матеріалі трагедій Есхіла, Софокла, Еврипіда).
    • Експресивно-стилістичні функції вигуків у латинській мові.
    • Етичний ідеал і моральне падіння римського нобілітету (на матеріалі „Змови Катіліни”, „Югуртинської війни”, „Історії” Салюстія).
    • Жанр епінікія як художнє втілення ідеї класичної грецької калокагатії (на матеріалі творів Піндара).
    • Жанротворча лексика латинської епістолографії (листи Цицерона).
    • Жіночі образи у трагедіях Еврипіда.
    • Засоби вираження вербальної агресії в мовній картині світу давніх греків.
    • Засоби художньої виразності у творах Цезаря.
    • Зооморфні та фітоморфні перевтілення в «Метаморфозах» Овідія: лінгвокультурологічний аналіз.
    • Категорія темпоральності та засоби її вираження у латинській мові (на матеріалі І книги «De bello Gallico» Гая Юлія Цезаря).
    • Концепт АПОЛОГІЯ від античності до християнства («Апологія Сократа» Платона і Ксенофонта, «Апологетика» Тертуліана, «Апології» Афанасія Великого).
    • Концепція долі в «Енеїді» Вергілія та її рецепція українською літературою (за творчістю Т. Г. Шевченка).
    • Латинська ботанічна термінологія з епонімічним компонентом: особливості перекладу українською мовою.
    • Латинські лексичні запозичення у староукраїнських ділових пам’ятках першої половини XVII ст. (на матеріалах «Актів Житомирського гродського уряду 1635 р.).
    • Латинські синтаксичні конструкції з герундієм і герундивом та особливості їх українського перекладу (на матеріалі промови «Pro Milone» та листів Цицерона).
    • Лексико-граматичні особливості латинськомовної збірки «Facetiae» Поджо Браччоліні.
    • Лексико-граматичні особливості топонімів давньогрецької мови.
    • Лексико-семантичне поле „страх” у давньогрецькій мові.
    • Лексична та граматична омонімія в системі дієслів давньогрецької мови.
    • Лексичне та семантичне співставлення грецьких і латинських прийменників і префіксів.
    • Лексичні новотвори в латинській мові доби пізнього середньовіччя.
    • Ліричне „Ego” у Катулла, Тібулла і Проперція.
    • Методика подолання міжмовної інтерференції у процесі навчання латинської мови у гімназіях України.
    • Михаїл Псел як представник візантійської історіографії та переклад його «хронографії» українською мовою.
    • Мовна реалізація концепту ЛЮБОВ у латинськомовній лінгвокультурі пізньокласичної доби.
    • Мовностилістичні особливості філософського твору Святого Бенавентури «Путівник душі до бога».
    • Мотиви віщого сну в трагедіях Есхіла „Перси” та Плакальниці”.
    • Образ гладіатора в античній літературі.
    • Образ ідеального правителя в античній утопії та його рецепція у творах європейських гуманістів.
    • Образ ідеального правителя у творі Платона «Держава».
    • Образ політичного діяча у приватному листуванні Цицерона (Листи до Аттика) і Наполеона (Листи до графа Толстого).
    • Ономатопеїчні утворення латинської мови у діахроній перспективі.
    • Останні поети Риму (Авсоній, Немезіан, Клавдіан): мотиви, образи, ідеї.
    • Паремії та риторичні фігури в «Апології» Апулея як ознака авторського стилю.
    • Переклади поезії Горація в українській літературі ХХ століття.
    • Поема Овідія «Метаморфози»: до проблеми автентичності перекладу українською та румунською мовами.
    • Поетика віщих снів в античній літературі.
    • Поетика заголовків творів римської літератури.
    • Політичний дискурс Максима Сповідника.
    • Праця Стефана Візантійського «EΘNIKA» – одна з перших спроб енциклопедичних студій.
    • Прийоми і засоби депреціації у творі Сенеки «Огарбузнення».
    • Прикметники на позначення характеру людини у давньогрецькій та латинській мовах.
    • Принципи автобіографічної поезії в античній та християнський літературі (Гесіод і Григорій Богослов).
    • Просторові уявлення давніх греків та їх мовна об’єктивація.
    • Реченнєві структури з емоційно-оцінним значенням у латинській мові.
    • Ритмічний та синтаксичний аспекти порядку слів латинської поезії.
    • Розвиток епіграматичної поезії. Скоптична епіграма «Палатинської антології».
    • Розвиток прийменниково-відмінкових конструкцій у західноєвропейській середньовічній латинській мові.
    • Розгортання принципу «золотої середини» у творах Горація.
    • Роль і характер метафори в тексті новели Апулея «Амур і Психея».
    • Роль латинської лексики у формуванні лінгвістичної та культурознавчої компетенції учнів середніх та вищих навчальних закладів.
    • Свідчення візантійських авторів про Київську Русь Х ст. (за творами Костянтина Багряногродного «De administrando imperio», «De cerimoniis»).
    • Семантика і прагматика дієслів говоріння в латинській мові (на матеріалі “Commentarii de bello Gallico” Гая Юлія Цезаря та “Oratio in Catilinam I” Марка Тулія Цицерона).
    • Семантика кольору в античному творі (на прикладі роману Апулея «Метаморфози»).
    • Семантика кольору в римській поезії (на матеріалі поеми Вергілія «Енеїда»).
    • Семантико-синтаксичні особливості підрядних з’ясувальних речень на матеріалі латинськомовної пам’ятки «Протокол» процесу осудження Жанни Д’Арк.
    • Соматичний код людської особистості доби античності: лінгвістичний аспект.
    • Символіка та образ птаха в античній літературі.
    • Синестезія у сфері емпіричних прикметників латинської мови класичної доби.
    • Синтаксичний статус конструкції ablativus absolutus у латинській мові.
    • Синтаксичні засоби вираження фінальності в латинській і французьких мовах: порівняльний аспект.
    • Синтаксичні звороти accusatuvus/nominativus cum ihfinitivo/participio у давньогрецькій історіографії (на матеріалі 4 книги «Історії» Геродота).
    • Складні слова грецького походження у латинській мові.
    • Сон як спосіб пізнання й відображення дійсності (на матеріалі творів римської літератури класичного періоду).
    • Сон як спосіб пізнання та відображення дійсності в культурі Давньої Греції.
    • Спільне та відмінне у поглядах Луція Аннея Сенеки та Григорія Савича Сковороди.
    • Стилістичні засоби формування художніх образів у поемі Овідія «Метаморфози».
    • Стилістичні функції грецизмів у „Метаморфозах” Овідія.
    • Стилістичні функції кольоропозначень в „Енеїді” Вергілія.
    • Структура і семантика латинських запозичень композитів української, англійської та німецької мов.
    • Структура та художні засоби актуалізації дійсності в 22 гомілії Василія Великого «Поради молоді про те, як з користю читати світську літературу».
    • Структурні типи латинських запозичень в староукраїнських писемних пам’ятках.
    • Структурно-семантичні особливості латинськомовних сфрагістичних написів.
    • Структурно-семантичні особливості фразеологізмів латинської мови.
    • Сюжетно-тематичні та ритміко-метричні особливості поезії вагантів.
    • Сюжетно-тематичні, метричні та мовні особливості хорових партій у трагедіях Еврипіда.
    • Термінологізація загальновживаної лексики (на матеріалі Нового Завіту).
    • Типи представлення інформації у творі Тіта Лівія «Ab Urbe condita».
    • Трагічний стиль у Сенеки: стоїцизм і зародки бароко.
    • Трансформація образу Орфея в літературі Давньої Греції.
    • Феномен агресії та його вербальне втілення (на матеріалі лексики творів класичного періоду латинської мови).
    • Філософська поезія Емпедокла як синтез грецької думки.
    • Фонетико-морфологічні особливості мови Гіппократа.
    • Формування рецептивних лексичних навичок з латинської мови у студентів історичних факультетів.
    • Функціональне навантаження генетива та аблатива в системі латинської мови (на матеріалі творів Цицерона).
    • Функціонально-семантичні характеристики латинськомовних апелятивів та особливості їх перекладу (на матеріалі «Сатирикону» Петронія).
    • Функціонально-стилістичне значення тропів у римській поезії (на прикладі од Горація).
    • Функціонування латинізмів у сучасній українській мові (психолінгвістичний і лінгводидактичний аспект).
    • Характер морфонологічних змін у латинських дієслівних коренях та їх прояв у сучасних романських мовах (на матеріалі італійської, іспанської, румунської, португальської та каталонської мов).
    • Художній час і простір у творчості Катулла.
    • Явище синестезії у лексиці латинської мови класичного періоду.
    • „Чоловічі” та „жіночі” сновидіння в античній літературі.
    • «Народні рецепти» античності: діахронно-синхронний аналіз.
    • «Хибні друзі» перекладача латинського походження у сучасних французькій та англійській мовах.
  • Теми дипломних і магістерських робіт

    • Архетипова опозиція «своє-чуже»: когнітивний та лінгвокультурний аспекти (на матеріалі давньогрецьких історіографічних творів класичної доби).
    • Вербалізація концепту СІМ’Я у мовах європейської античності: зіставний аспект.
    • Вербалізація міфологічних ремінісценцій в епінікіях Піндара.
    • Вербалізація образів алегоричної поеми Пруденція «Психомахія».
    • Вторинна номінація, її типи та функції в латинському тексті (на матеріалі новели-казки Апулея ”Амур і Психея”).
    • Гімнографія преподобного Романа Мелода (Солодкоспівця) і її зв’язок з іншими жанрами східнохристиянської гімнографії: літературно-лінгвістичні аспекти.
    • Давньогрецька еротична епіграма елліністичного періоду та її переклади українською мовою.
    • Давньогрецька традиція в поетичному інтертексті Горація.
    • Давньогрецький концепт ДОЛЯ (на матеріалі драм Есхіла).
    • Доксографія філософських портретів у Діогена Лаерція.
    • Епіграма Марціала в контексті європейської культури.
    • Епонімічний компонент у латинській ботанічній терміносистемі: особливості його перекладу українською мовою.
    • Епос Нонна Панополітанського та його античні витоки.
    • Етимологічний і семантичний зв’язок сучасної медичної термінології з античною міфологією.
    • Жанр листа в античній літературі (на матеріалі творів Сенеки).
    • З історії латинських терміноелементів лікарських рослин. Порівняльний аналіз термінів лікарських рослин латинською та українською мовами.
    • Засоби архаїзації латинської мови у творах Салюстія.
    • Зіставний аналіз українських перекладів поеми Публія Овідія Назона ”Метаморфози”.
    • Інтертекстуальність 22 гомілії Василія Великого “Поради молоді про те, як з користю читати світську літературу” (“ΠΡΟΣ ΤΟΥΣ ΝΕΟΥΣ ΟΠΩΣ ΑΝ ΕΞ ΕΛΛΗΝΙΚΩΝ ΩΦΕΛΟΙΝΤΟ ΛΟΓΩΝ”) в патристичній літературній спадщині.
    • Історіографія доби ”Візантійського енциклопедизму” (твори імператора Костянтина XII Багряногродного).
    • Категорія інформативності в текстах римських біографів.
    • Когнітивно-семантичні та латинськомовні лінгвокультурні особливості трактату „Malleus Maleficarum” (1486 р.).
    • Композиційно-стилістичні особливості античного дорадчого красномовства (на матеріалі промов Демосфена і Цицерона).
    • Концепт ЖІНКА у латинськомовному трактаті Дж. Боккаччо „De mulieribus claris”.
    • Концепт СВОБОДА у давньогрецьких політичних трактатах (на матеріалі творів Платона та Аристотеля).
    • Концепція «золотої середини» в житті і творчості Горація.
    • Культурно-символічні та когнітивно-прагматичні функції латинізмів у художньому англійському тексті (на матеріалі твору Дж.Роулінг „Гаррі Потер”).
    • Латинська конструкція ablativus absolutus у типологічному аспекті.
    • Лексика латинського і грецького походження в поезії українських неокласиків (Миколи Зерова і Максима Рильського).
    • Лексико-граматичні особливості категорії заперечення у латинській мові.
    • Лексико-граматичні референти функціонально-семантичного поля достовірності у латинській мові.
    • Лексико-семантичне поле емотивності у трагедії Еврипіда „Медея”.
    • Лексико-семантичний і структурний аналіз зоологічної номенклатури (на матеріалі номенів комах).
    • Лексико-синтаксичні засоби вираження темпоральності та локативності в латинській та давньогрецькій мові (на матеріалі творів давньогрецької і римської історіографії класичного періоду).
    • Лінгвістичні особливості портретної характеристики персонажів у комедії Аристофана «Хмари».
    • Лінгвостилістичні особливості латинськомовного листа (на матеріалі текстів листів Луція Аннея Сенеки).
    • Метафори, риторичні фігури та паремії в “Апології” Апулея як ознака авторського стилю.
    • Метафоризація кольоропозначень у давньогрецькій та латинській мовах (на матеріалі епічних творів Гомера і Вергілія).
    • Міфологічні образи у творчості Лукіана.
    • Мовна репрезентація концепту ЩАСТЯ у латинській поезії вагантів Х – ХІІІ ст.
    • Мовна репрезентація філософських поглядів Луція Аннея Сенеки як засіб сприйняття дійсності.
    • Мовна свідомість Боеція на межі античного і середньовічного світів.
    • Мовна специфіка латинських магічних текстів.
    • Мовні маніфестації концепту СОН в оповідально-дидактичному жанрі „видінь” (на матеріалі латинськомовних текстів класичної доби і раннього середньовіччя).
    • Мовностилістичні засоби вираження категорії заперечення в латинській мові (на матеріалі „Oratoria” Цицерона).
    • Мовно-стилістичні засоби вираження поняття „кохання” в любовних елегіях Тібула і Проперція.
    • Морфолого-фонетична характеристика історичних та епістолярних творів Гая Саллюстія Кріспа: порівняльний аспект.
    • Образ жінки в макроконтексті європейської епіграми.
    • Особливості епістолярної спадщини творів Сенеки.
    • Особливості перекладу давньогрецького інфінітива новогрецькою мовою (на матеріалі «Історії» Геродота).
    • Особливості середньовічної латини на матеріалі латинськомовної пам’ятки ”Протокол” процесу осудження Жанни д’Арк.
    • Паремії і афоризми у творах Цицерона як носії ціннісних орієнтирів римського суспільства.
    • Пейоративна лексика латинської мови класичної доби (структурно-функціональний аспект).
    • Поняття категорії часу і простору у творах Катула та Вальтера Шатільонського.
    • Прийменниково-відмінкові конструкції в середньовічних латиномовних хроніках: порівняльна характеристика західноєвропейських та західнослов’янських пам’яток.
    • Прикметники з позитивною конотацією в латинській мові.
    • Лексико-граматичні зміни класичної латинської мови в період середньовіччя (на прикладі ”Хроніки” Галла Аноніма).
    • Римська елегія: від античності до ХІІІ століття.
    • Ритміко-метричні особливості поезії вагантів.
    • Риторичні засоби аргументації як ознака жанру (на прикладі ”Апеляції” Станіслава Оріховського).
    • Розвиток категорії заперечення в латинській мові.
    • Семантика та прагматика заперечних часток у давньогрецькій мові (на матеріалі творів Геродота “Історія. IV книга”і Еврипіда “Медея”).
    • Семантико-стилістичні функції кольоропозначень у давньогрецькій та латинській мовах (на матеріалі епічних творів Гомера і Вергілія).
    • Семантичні особливості прикметників з позитивною конотацією у давньогрецькій мові.
    • Синтаксичні конструкції з герундієм і герундивом та їх трансформація в сучасних романських мовах (на матеріалі італійської та французької мов).
    • Синтаксичні та стилістичні особливості документів з історії української греко-католицької церкви.
    • СПАРТАК як прецедентне ім’я.
    • Способи творення та аналіз семантики термінів Нового Завіту.
    • Творення художніх образів у «Метаморфозах» Овідія (лінгвістичні та стилістичні засоби).
    • Теорія та практика латинського поетичного мовлення від Августової імперії до України XVII-XVIII ст.
    • Трактат Ієроніма Моравського “De musica” як репрезентант наукового тексту середньовіччя.
    • Трактат „Malleus Maleficarum” (1486 р.) як лінгвокультурний феномен ХV ст.
    • Філософська лінгвістична інтерпретація міфологічної традиції в першій пентаді «Історія Риму від заснування міста» Тіта Лівія.
    • Характер морфонологічних змін у романських дієслівних коренях латинського походження у порівняльно-історичному аспекті.
    • Хронографія Михаїла Пселла: історико-філологічний аспект.
    • Художня своєрідність комедій Тіта Макція Плавта «Амфітріон» і «Псевдол» та вплив комедій Плавта на український театр.
    • «Історії» Геродота як основне джерело інформації про північне Причорномор’я (на матеріалі IV книги).
    • Viva Latina. Сучасний латинський текст як компонент культурної ситуації у Західній Європі.
    • VІRTUS, HONOR, FIDES як ключові концепти римської культури: динамічні виміри вербалізації.