ПРОГРАМА розвитку кафедри російської філології на період з 2016 по 2021 р.р.

ПРОГРАМА розвитку кафедри російської філології Інституту філології

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

на період з 2016 по 2021 рр.

 

1. Найважливіші вектори освітянської та науково-дослідної діяльності кафедри російської філології

Сучасний світ формує нові виклики, на які відповідають (або не відповідають) нації та народи. Процеси глобалізації, які відбуваються у сучасному світовому суспільстві, насамперед окреслюють тенденцію до універсалізації комунікативної та культурної сфер. Проте втрата людством мовно-культурної поліфонії породжує іншу тенденцію нашого часу – тенденцію до збереження та плекання  мовно-культурної специфічності. Україна як поліетнічна держава є багатомовною, проте, не володіючи вільно українською мовою, не можна вважати себе громадянином України, який причетний до глибин духовного життя народу. Водночас, культурна толерантність, європейський вибір, інтенції до соборності, традиційна для нації повага до надбань інших культур і потреб своїх громадян зумовлюють необхідність вивчення і викладання російської мови і літератури. Постає питання лише про вибір форм і напрямків вивчення цих дисциплін у контексті сучасних концепцій освіти, розвитку україністики та в її діалозі з іншими сферами філологічної науки. Ці завдання ставить перед собою і впроваджує в освітянській галузі Київський національний університет імені Тараса Шевченка, де навчаються майбутні фахівці-філологи і  проводиться набір студентів  за освітньою програмою  “російська мова та література, іноземна мова”.

Спочатку кілька історичних ремарок, які допоможуть глибше зрозуміти духовні джерела русистики в Київському університеті та висвітлити її  глибинний зв’язок з вивченням української мови та літератури. Кафедру російської словесності було відкритов Університеті святого Володимира з самого початку його заснування (1834).Протягом перших шести років існування кафедри її очолював М.Максимович, перший ректор Університету (1834 – 1835 рр. – ректор, з 1836 р. – декан філософського факультету), який фактично перетворив її на кафедру східнослов’янської словесності.Подвижницька діяльність М.Максимовича була важливою формою національного самопізнання, національного відродження українського народу, його наукова та академічна робота створювала своєрідну інтелектуальну платформу для включення української культури у загальноєвропейський контекст. Науки, як стверджував М.Максимович, необхідно розвивати рідною мовою народу. Одним з перших М.Максимович дав оцінку ролі Тараса Шевченка, генія українського народу, ім’я якого носить Київський університет, у становленні національної культури: «Шевченко появился не внезапно упавшим с неба аэролитом, но крупным самородком украинской земли, из тех ее приисков, над которым работало тогдашнее поколение».

Учений глибоко дослідив літературу Київської Русі, а також зробив опис багатьох українських літературних пам’яток. М.Максимович запропонував свою класифікацію слов’янських мов. У групі східнослов’янських мов українську мову він розглядав як самостійну, рівноправну з російською. М.Максимович зробив значний внесок і в дослідження історії української мови. Саме від першого ректора й завідувача кафедри російської словесності бере свій початок Київська історико-філологічна школа. Діяльність М. Максимовича в університеті була нетривалою – лише до 1845 р.  Проте завжди вчений обстоював ідею самобутності української мови та автохтонності українців.

Історія русистики Київського університету пов’язана з багатьма славетними вченими, серед яких і В.Перетц, один з найактивніших діячів, які сприяли становленню національної спільноти українських філологів. 1903 року його було обрано на посаду професора і завідувача кафедри російської мови і словесності. В Університеті В.Перетц читає курси церковнослов’янської мови, історії давньоруської мови з діалектологією, історії українського письменства. Саме з В.Перетцом пов’язане викладання спеціального курсу забороненої тоді історії української літератури під назвою “Литература юго-западной Руси XV- XVIIIвеков”. Давній українській літературі були присвячені його праці “Очерки старинной малорусской поэзии”, “Вірші ієромонаха Климентія Зиновієва сина”, у яких дослідник торкався й питань історії української мови. Коли в Університеті святого Володимира поширився рух за відкриття українознавчих кафедр, В.Перетц  чітко обґрунтовував свою думку про необхідність заснування на історико-філологічному факультеті кафедр української мови, літератури й історії. Він наголошував: “Заснуванням нових кафедр… ми віддамо лише борг 28-мільйонному народу, на території якого ми живемо й чиєю працею – значною мірою – існуємо”.

Лише дві постаті у переліку славетних імен вчених Київського університету (а цей перелік з гордістю та шаною можна продовжувати й продовжувати!) допомагають зрозуміти прекрасні духовні традиції, які є визначальними для розвитку філології в нашому Університеті та русистики зокрема.

Високі наукові традиції київських шкіл русистики продовжують викладачі  новоствореної кафедри російської філології (якaвиникла  червні 2016 року шляхом об’єднaння кафедр російської  мови та  iсторії російської літератури). Зауважимо, що в Київському університеті існують усі умови для розвитку спеціальності в сучасному культурному, освітянському, науковому контексті, русистика інтегрована у систему філологічних та інших гуманітарних дисциплін. Студенти-русисти готуються  одночасно і як фахівці з іноземної мови ( переважно – з англійської та німецької, було здійснено 2 випуски фахівців  з італійської та іспанської мов).

Звернімо хоча б увагу на проблематику основних монографічних досліджень професорів створеної  кафедри, які забезпечують підготовку студентів-русистів у Київському університеті. Онтологічній сутності внутрішньої форми слова та номінативних одиниць інших типів було присвячено монографію О.Снитко “Внутрішня форма номінативних одиниць” (Львів, 1990), у якій дослідження ґрунтується на психолінгвістичній концепції видатного українського вченого О.Потебні. Разом з лінгвістами Національної академії наук України  було видано “Порівняльну граматику російської та української мов” (К., 2003), у якій подано системний опис граматичного устрою двох мов та відзначено спільні й специфічні риси, семантичну своєрідність граматичних засобів кожної з досліджуваних мов (член авторського колективу – О.Снитко); реконструкції міфопоетичної картини світу М.Лермонтова та Т.Шевченка було присвячено монографічне дослідження Н.Слухай (“Художній образ у дзеркалі міфу етносу: М.Лермонтов, Т.Шевченко”, Київ,1995), подальше дослідження міфопоетики Т.Шевченка було реалізоване автором у монографіях “Мовна символіка і міфопоетика текстів Тараса Шевченка” (Київ, 2006, у спіавторстві з Ю.Мосенкісом) та  «Світ сакрального слова Тараса Шевченка» (2014); свій внесок в українську Шевченкіану  вніс доцент кафедри  М.Назаренко ( див. праці: «Поховання на могилі (Шевченко, якого знали)». К., 2006, 2-ге видання - 2016;  «Тарас Шевченко в критиці», т.1 – К., 2013, т.2 - К., 2016), зіставному дослідженню крилатих слів російської і української мов були присвячені праці Л. Дядечко («Новое в русской и украинской речи: Крылатые слова – крилаті слова . – Ч. 1–4. – К., 2001–2003; «250 крилатих слів і зворотів М. В. Гоголя: російсько-український тлумачний словник. 250 крилатих слів і зворотів М. В. Гоголя: українсько-російський тлумачний словник. – С., 2012., у співавторстві заспіранткоюкафедриО.Петренко). Художню парадигму кризової культурної епохи кінця ХХ століття  було проаналізовано в монографії Г.Мережинської “Художня парадигма перехідної культурної епохи. Російська проза 80-90-х років ХХ ст.” (К., 2001), а також у праці Г.Мережинської, Т.Комінарець “Російська постмодерна літературакінця ХХ початку XXI століття: знаковий код і стратегії художнього пошуку (на матеріалі прози та драматургії)”(Херсон, 2007),  значним внеском у розвиток українського літературознавства була монографія І.Заярної“Бароко та російська поезія ХХ століття: Типологія та спадкоємність художніх форм” (К., 2004) та ін.   Не пасли задніх і молоді вчені: див., наприклад монографію Г.Подшивайлової«Манипулятивное воздействие в политическом дискурсе» –К. : ВПЦ«Київский університет», 2013.

Протягом кількох останніх років (років гібридної війни) мовознавці кафедри російської філології виконують (разом з колегами з Національної академії СБУ) науковий проект «Інформаційна агресія та захист інформаційного простору сучасної України» , який має  великий резонанс у суспільстві.  У межах виконання наукового проекту було видано колективну монографію науковців  Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національної академії Служби безпеки України «Інтернет-комунікація в діяльності інститутів сектору безпеки: теоретико-прикладний аспект» (К., 2013). Наукові розробки кафедри, присвячені проблемі захисту інформаційного простору України, висвітлювалися провідними інформаційними агенціями України – «Главком», «Укрінформ», студією «Чорноморка»,  Громадським радіо:

https://www.youtube.com/wtch?v=RJlaPAHCoI0

http://glavcom.ua/videoarchive/03-12-2014-12-30.mp4

https://www.youtube.com/watch?v=vcI4sk7Ugio

Мета проекту – розробка  програми конкретної допомоги українським медіа у важкий період інформаційного протистояння. Розміщені в мережі інтернет круглі столи фіксували  сотні тисяч переглядів.

Організовані кафедрою круглі столи в межах проведення всеукраїнських та міжнародних наукових конференцій обговорювалися на сторінках провідних наукових журналів, наприклад, журнал «Мовознавство» Інституту мовознавства НАН України («Інформаційна агресія та захист інформаційного суверенітету сучасної України: ресурси знакових систем : Хроніка  // Мовознавство. – К., 2015. – №3. – С. 94-97. – ISSN0027-02833).Див. також інтернет-версію хроніки  круглого столу за адресою  http://instpres.univ.kiev.ua/node/921.

Активними виконавцями проекту є проф.Н.Слухай, доц. О.Бондаренко, проф.О.Снитко, аспіранти , магістранти та студенти  кафедри (А.Смолянська, О.Чезганов, С.Лібет, С.Гречка та ін.).

 На прохання СБУ, МВС, НАБУ протягом двох років доцент кафедри Д.Теряєв здійснює експертно-перекладацьку діяльність при розслідування та судовому впровадженні кримінальних справ.

Наукові праці викладачів кафедр друкуються як в Україні, так і в країнах близького (Литва, Польща, Чехія,  Білорусія, Росія, Казахстан) і далекого зарубіжжя (Великобританія, Іспанія, Іран, Тайвань).

На кафедрі російської філології викладають шість докторів  наук, професорів (О.Снитко, Г.Мережинська, І.Заярна, Н.Слухай, Л.Дядечко, Л.Кудрявцева) та вісім кандидатів наук, доцентів ( О.Бондаренко, Н.Беляєва,  І.Кулінич, М.Назаренко, Л.Воронін, Л.Медведєва, Д.Теряєв,  О.Поддєнежная), один кандидат наук, асистент (О.Василевич).

У Київському університеті створено всі умови для підготовки фахівців найвищої кваліфікації - докторів та кандидатів наук на рівні вимог української науки, що відповідає сучасним викликам модернізації країни, інтеграції української філології в загальносвітовий культурний процес. Професори кафедр є членами спеціалізованих вчених рад із захисту докторських та кандидатських дисертацій при Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Інституті мовознавства імені О.О.Потебні та Інституті літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України.

За останні 5 років під керівництвом провідних учених кафедр російської мови та  історії російської літератури були успішно захищені 2 докторські і понад 12 кандидатських дисертацій.

В університеті готуються та видаються періодичні видання, у яких висвітлюються теоретичні й прикладні питання  російської філології, – збірники наукових праць, у підготовці яких беруть активну участь учені кафедри, статті викладачів кафедр щороку друкуються в загальнотеоретичних збірниках наукових праць Інституту філології та НАН України - “Вісник Київського національного університету”, “Літературознавчі студії”, “Мовні та концептуальні картини світу”, “Слово і час” та ін.

 

2. Характеристика новітніх освітніх програм, впровадження яких забезпечує кафедра російської філології

Найголовнішою метою діяльності кожної кафедри є, безумовно, освітянська діяльність. В Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка студенти вивчають понад 30 мов і літератур, серед яких українська мова та література, російська, а також мови та літератури інших слов’янських народів, західноєвропейські та східні мови та літератури. Саме такий контекст дає можливість зреалізувати найголовніші принципи філологічної університетської освіти – вивчення національної мови та літератури на широкому тлі слов’янського та світового мовно-культурного простору, розширення можливостей широкого зіставного вивчення української та інших мовно-культурних традицій, поглиблене викладання та вивчення мов, що функціонують в Україні, та іноземних мов, знання яких сприяє розвитку економічних та культурних зв’язків держави, забезпечення якісної підготовки референтів-перекладачів з різних галузей філологічної науки.

Викладачі кафедр розробили новітні освітні  програми, які ґрунтуються на загальнотеоретичних та естетичних принципах вивчення мовознавчих і літературознавчих дисциплін. Це передусім освітня програма підготовки бакалаврів  «Російська мова і література, іноземна мова»,спрямована на забезпечення сучасної університетської підготовки фахівців.

 

Програма передбачає:

  1. викладання всіх обов’язкових гуманітарних дисциплін, лінгвістичних та літературознавчих  курсів;
  2. викладання англійської /GeneralEnglish/ (або іншої західноєвропейської) мови  з урахуванням новітніх трендів віртуального та інтерактивного навчання;
  3. глибоку підготовку з теоретичних курсів  російської  та іноземної мови та  загального  мовознавства, комплекс теоретичних дисциплін, що забезпечують фундаментальну підготовку, професійний рівень, світогляд сучасного фахівця з мови; 
  4. поглиблену філологічну підготовку завдяки значному за обсягом  курсу історії російської літератури;
  5. базову підготовку з української мови, новітньої української літератури, зарубіжної літератури, старослов’янської мови

 

      Освітня програма передбачає на вибір три спеціалізації:  лінгвістичну – «Антропологічні виміри російського мовознавства», літературознавчу – «Література – актуальні парадигми», загальнофілологічну – «Мова і література в загальнокультурних процесах», які включають :

  • теоретичні курси з найактуальніших теоретичних та прикладних лінгвістичних, літературознавчих філологічних напрямків;
  • соціально-комунікативну практику, що спрямована на набуття та удосконалення  спеціальних навичок та навичок спілкування (softskills),  що є вимогою світової освіти на сучасному етапі, а саме вмотивованість, бажання розвивати і виявляти лідерські якості, здатність до самостійного і логічного мислення, здатність аргументовано викладати думки та ефективно спілкуватися зі співрозмовником.

 

Базові навички самостійного наукового дослідження студенти мають набути під час написання  двох курсових  робіт з російської мови або історії російської літератури  та бакалаврської роботи.

 

Освітня програма підготовки магістрів «Російська мова і література та іноземна мова: сучасні теоретичні і прикладні студії» передбачає:

o    високий теоретичний і прикладний рівень викладаннявсіх обов’язкових гуманітарних дисциплін, лінгвістичних та літературознавчих  курсів українською, російською, англійською  мовами;

  • викладання комплексу теоретичних дисциплін, що забезпечують фундаментальну підготовку, професійний рівень, світогляд сучасного фахівця у галузі російського мовознавства та літературознавства, а також англійського мовознавства (або фахівця у галузі іншої західноєвропейської мови); 
  • викладання російської та іноземних мов з урахуванням усіх сфер сучасної комунікації, з використанням традиційних та модерних інформаційних та методичних технологій, автентичних підручників та посібників;
  • викладання англійської /GeneralEnglish/ (або іншої західноєвропейської) мови  з урахуванням новітніх трендів віртуального та інтерактивного навчання;
  • забезпечення сучасних гуманістичних світоглядних настанов, високого рівня теоретичного осмислення сучасних мовознавчих та літературознавчих проблем шляхом поетапної підготовки та апробації магістерського дослідження;
  • формування практичних навичок у сферах самостійної науково-дослідницької роботи, викладання російської мови як рідної та нерідної у середніх та вищих навчальних закладах, літературного редагування, дискурсивного аналізу тексту, лінгвістичної експертизи, лінгвістичного забезпечення реклами, політичного медіа тексту,компаративного аналізу  мов.

 

Освітня програма включає три спеціалізації із дисциплінами вільного вибору студента: «Лінгвістика», «Літературознавство», «Мова і література в сучасних наукових парадигмах».

 

Спеціалізація «Лінгвістика» включає курси, що охоплюють  найбільш результативні теоретичні та практичні сучаснімовознавчі напрямки – медіалінгвістику, міжкультурну комунікацію, лінгвістичну експертизу, дослідження віртуальної комунікації, сугестологію, лінгвокогнітивне моделювання людини, лінгвістичне програмування поведінки людини та маніпулятивні технології.

 

Спеціалізація «Літературознавство» спрямована на вивчення новітніх літературознавчих та культурологічних теорій, а саме – контекстуалізації літературного твору, аналітики художнього тексту, специфіки діалогу як культурної практики, взаємодії медійних систем у художньому творі (живопис, кінематограф, електронні ЗМІ).

 

Спеціалізація «Мова і література в сучасних наукових парадигмах» включає курси, що охоплюють найбільш перспективні напрями досліджень сучасного мовознавства – медіалінгвістики, сугестивної лінгвістики, дискурсології, забезпечує формування навичок лінгвістичної експертизи та літературного редагування; сучасних літературознавчих концепцій, передусім – найвищого рівня наукової експертизи тексту як жанрової, наративної, поетологічної метаструктури, їх взаємодії, новітнього розуміння національної літератури у колі інших літератур та культурних кодів, специфіки літературного тексту стосовно художніх та нехудожніх дискурсів, інтермедіальність літератури як традиційна (література у колі мистецтв, література як реалізація текстуальних практик), так і інноваційних тенденцій – література і ЗМІ, література та електронні технології, побутування літературного тексту у комп’ютерному просторі та моделювання літературознавчого дискурсу.

 

Усі спеціальності забезпечені фундаментальними курсами з найактуальніших теоретичних та прикладних лінгвістичних, літературознавчих філологічних напрямків через соціально-комунікативну практику, набуття та удосконалення  спеціальних навичок та навичок спілкування,  що є вимогою світової освіти на сучасному етапі, розвиток лідерських якостей, здатності до самостійного і логічного мислення, аргументованого викладу думки та ефективного спілкування зі співрозмовником, сприйняття явищ засвоєної мови, літератури та культури в контексті української та світової  культур.

Освітня програма готує фахівця:

  • до викладацької  роботи у ВНЗ
  • викладання російської мови як іноземної,
  • до науково-дослідної та аналітичної  роботи філологічного спрямування,
  • роботи наукового редактора,
  • здійснення лінгвістичної експертизи текстів,
  • до роботи у сфері бізнесу, PR, ЗМІ, у сфері надання інформаційних послуг, радіомовлення та телевізійного мовлення, видавничої діяльності
  • до досліджень йекспериментальнихрозробок у сферісуспільних і гуманітарних наук.

 

- Освітня програма передбачає дві практики - асистентську, переддипломну, під час яких студенти набувають досвід викладання мов (російської, англійської) та російської літератури у ВНЗ, здійснюють наукове дослідження в межах найбільш перспективних тенденцій сучасної лінгвістики та літературознавства.

- Навички глибокого самостійного наукового дослідження студенти мають набути під час написання  кваліфікаційної роботи магістра з проблем сучасного мовознавства та літературознавства.

 

Нормативні та вибіркові курси, які забезпечують підготовку філологів-русистів,  орієнтовані на  вивчення мов у синхронії та діахронії (російської, української, однієї з західноєвропейських), історико-літературних процесів (вивчаються історія російської, української, зарубіжної літератур), поетики й стилістики тощо. З урахуванням потреб часу будується структура вибіркових курсів.  Це курси, які висвітлюють найактуальніші проблеми сучасного мовознавства та літературознавства, як теоретичного, так і прикладного спрямування. Переважна більшість оригінальних (чи авторських) курсів забезпечена підручниками та навчальними посібниками, підготовленими провідними викладачами кафедр (підручник Г.Мережинської “ Російська постмодерністська література”, К., ВПЦ “Київський університет”, 2007,  навчальні посібники О.Снитко та Н.Слухай “Когнітологія та концептологія в лінгвістичному висвітленні”. Навчальний посібник. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2011. навчальні посібники Н.Слухай “Етноконцепти та міфологія східних слов’ян в аспекті лінгвокультурології” (2006) , навчальний посібник О.Снитко та І.Кулінич «Російська мова в етнолінгвістичному висвітленні» К.: ВПЦ «Київський університет», 2006, навчальні посібники О.Снитко«Русский язык как деятельность: современные направления научного описания : тексты лекций», К. : ВПЦ «Київський університет», 2013Н.Слухай «Сугестія і комунікація. Лінгвістичне програмування поведінки людини», К. : ВПЦ «Київський університет», 2012 р.,  навчальний посібник проф.  Г.Мережинської «Сучасні тенденції розвитку літератури» К.Логос, 2016,  проф. І.Заярної “Естетика російського авангарду в контексті традицій бароко”, К, “Логос”, 2007,  доцента Н. Бєляєвої  «Типология стилей русской литературы» К.:ВПЦ «Київський університет», 2012 – 159,   О. Поддєнєжної Літературно-художні течії, школи та напрямки в російському літературознавстві 1920-40-х років. Проблеми, пошуки, векторирозвитку. Частина1.– К.: ВПЦ «Київ. Ун-т», 2013; Літературно-художні течії, школи та напрямки в російському літературознавстві 1920-40-х років. Проблеми, пошуки, векторирозвитку. Посібникдля студентів зкурсу «Історія російського літературознавства». Частина 2.– К.: ВПЦ «Київ. Ун-т», 2013.

 

3. Міжнародні  звязки кафедри

У контексті міжнародних зв’язків Київського університету та  угод з  різними університетами світу, в Інституті філології щороку проходять стажування та навчання іноземні громадяни з США, Польщі, Ірану, Кореї, Кіпру, Словаччини, Туреччини, Китаю, Франції, значна кількість яких займаються славістичними студіями, насамперед, - русистикою. Члени кафедри активно працюють зі стажистами-іноземцями та представниками дипломатичного корпусу, беруть участь у розробці та реалізації магістерських програм для студентів-іноземців, приймають кваліфікаційні іспити з російської мови у співробітників посольств різних країн, акредитованих в Україні.

         Проте міжнародна діяльність кафедри потребує розширення. Насамперед мова має йти про безпосередні наукові та академічні зв’язки кафедри російської філології з відповідними  славістичними департаментами  провідних університетів Європи та Азії. Скоріше, про відновлення цих зв'язків. Ми цілком можемо забезпечити фахове стажування молодих науковців  та впровадити освітні програми підготовки магістрантів-іноземців з лінгвістики та літературознавства для слухачів-студентів провідних університетів Європи та світу. Принаймні досвіду такої роботи кафедрі не бракує. Фахівці кафедри готові до викладання певних курсів  англійською мовою.

 

4. Зв'язки кафедри із середньою школою

Підтримуючи загальну концепцію розвитку освіти в Україні, яка запроваджується Міністерством освіти і науки,  провідні викладачі кафедр беруть участь у створенні підручників для середньої школи (професори О.Снитко, Л.Дядечко, Г.Мережинська, І.Заярна), за останнiп’ять років професор О.Снитко (як член авторського колективу) підготувала 3 підручники з російської мови для середньої школи, за якими зараз працюють учні, професори та доценти кафедри (проф. Л.Дядечко, доценти Д.Воронін, М.Назаренко та ін.) беруть активну участь  у проведенні олімпіад з російської мови та літератури серед школярів, у підготовці та  рецензуванні шкільних програм та підручників (доцент Медведева Л.О.)  тощо.    

 Отже  українська русистика в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка є невід’ємною частиною загальногуманітарного процесу розбудови української державності.

 

5. Найбільш прогнозовані тенденції у розвитку кафедри

Найбільш прогнозованими є такі тенденції у розвитку кафедри:

Плекаючи традиції філологічної школи Київського національного університету імені Тараса Шевченка, на сучасному етапі планує:

  1. Впровадити в життя  відповідно до сучасних вимог ринку праці та викликів, які стоять перед  суспільством та вищою школою, освітні програми –«Російська мова і література та іноземна мова (ОКР – бакалавр)  та «Російська мова і література та іноземна мова: сучасні теоретичні і прикладні студії» (ОКР – магістр) як спеціалізовані для фахівців-філологів, так і орієнтовані на підготовку кваліфікованого гуманітарія, який здійснює лінгвістичну та літературознавчу експертизу текстів; їх літературне редагування, лінгвістичне програмування поведінки людини, розробляє стратегії і тактики  міжкультурної комунікації, розуміється на тенденціях розвитку світової ( у тому числі – і російської) літератури, на професійному рівні володіє іноземною мовою. За висновками навчального року модернізувати освітні програми, зосередивши увагу на теоретико-прикладних напрямках підготовки фахівців. Забезпечити широке висвітлення змісту освітніх програм у соціальних мережах (з метою їх популяризації та створення позитивного рейтингу кафедри).
  2. Забезпечити багатовекторний академічний та науковий розвиток кафедри шляхом виконання актуальних за змістом наукових проектів, присвячених  вивченню ролі вербальної сугестії та особливостей нейролінгвістичного впливу на свідомість людини, здійснюваного через ЗМІ (механізми та особливості цього впливу на матеріалі українськомовних та російськомовних ЗМІ вивчені ще недостатньо і потребують подальшого розроблення теоретико-методологічних та методичних засад дослідження у рамках проблематики сучасної медійної комунікації, що сприятиме як захисту інформаційного простору сучасної України, так і його належному філологічному забезпеченню); проведенню грунтовних теоретико-практичних  соціолінгвістичних досліджень з метою отримання експертних даних для гармонійного мовного розвитку сучасної Україні; аналіз тенденцій розвитку літератури кінця XX– початку XXIст. у контексті глобалізаційних процесів, пов’язаних із взаємодією процесів транскультуризації і «локусних» інтересів, тому нагальною постає необхідність зіставного вивчення української, російської літератури і літератур Нової Європи, розроблення нових методологій і методик компаративних літературознавчих досліджень.
  3. Забезпечити ретельне вивчення ринку праці в Україні і, відповідно, гнучке реагування варіативної частини навчальних планів підготовки русистів усіх освітніх ступенів – бакалавр, магістр, доктор філософії, динамічне впровадження нових спеціалізацій, які б відповідали викликами часу, наприклад,, крім запропонованих у  новому навчальному плані,  спеціалізації «Перекладацькі студії».
  4. Налагоджувати безпосередні контакти на рівні підписання угод про співпрацю з іншими вищими навчальними закладами України відповідно до наукових векторів кафедри; активно  взаємодіяти з академічними інституціями України (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України,  Інститут мовознавства НАН України, Національною академією Служби безпеки України);
  5. Розвивати партнерство із зарубіжними вищими навчальними закладами, в яких викладаються славістичні дисципліни, у томі числі і русистика – Польщі, Чехії, Франції, Туреччини та ін. Широко висвітлювати результати наукової та методичної роботи кафедри у міжнародних наукових виданнях, у збірниках, які входять до наукометричних баз.
  6. Відкрити освітні програми підготовки магістрантів-іноземців з лінгвістики та літературознавства для слухачів-студентів провідних університетів Європи та світу (залучивши передусім університети-партнери КНУ).
  7. У своїй діяльності здійснювати  орієнтацію на європейські науково-освітні аналоги, що є вимогою до кожного структурного підрозділу Університету, з метою підвищення його світового рейтингу.

 

 Призначення, мета і завдання розвитку кафедри

         Метою роботи кафедри є постійний і систематичний науковий і навчально-методичний пошук, засвоєння світового досвіду університетської освіти, його поєднання з національною традицією, запровадження сучасних підходів до вивчення російської філології у загальнослов’янському та світовому контексті. Нові напрями необхідно розробляти в теоретичній та прикладній сферах філологічної науки.

Забезпечення постійного науково-методичного розвитку професорсько-викладацького складу кафедри в організації навчального процесу, у здійсненні самостійної роботи студентів та аспірантів з урахуванням сучасних тенденцій розвитку філологічної науки. Впровадження інноваційних технологій у навчально-виховний та науково-дослідний процесиу діяльності кафедри , посилення інтерактивної складової у них. Удосконалення діяльність аспірантури і докторантури через посилення контролю за підготовкою і якістю дисертацій та здійсненням наукового керівництва.

Інтенсифікація публікації наукового доробку викладачів кафедри, аспірантів, здобувачів, докторантів, магістрів в українських та закордонних фахових виданнях а також у виданнях, що індексуються в міжнародних наукометричних базах даних (GoogleScholar, ScienceIndex, Scopus, WebofScience), що дозволить оцінити ефективність наукової діяльності кафедри з урахуванням як якісних, так і кількісних показників.

Організація роботи наскрізних проблемних груп (викладач – аспірант - студент) у здійсненні актуальних за своєю тематикою наукових досліджень.

Активізація міжнародної діяльності кафедри шляхом розширення міжнародних наукових зв’язків, академічної діяльності та шляхом відкриття  освітних програм підготовки магістрантів-іноземців з лінгвістики та літературознавства для слухачів-студентів провідних університетів Європи та світу, долучення до програми подвійного дипломування (на підставі чинних міжуніверситетських та міждержавних Угод про співпрацю з зарубіжними партнерськими  ВНЗ); шляхом розробки комплексної програми стажування викладачів кафедри у провідних зарубіжних університетах. Важливим напрямом розвитку кафедри має стати викладання   лінгвістичних та літературознавчих дисциплін для іноземних громадян іноземними мовами, зокрема англійською та слов'янськими. 

Нагальною потребою розвитку кафедри є висвітлення її діяльності у соціальних мережах, метою якого є оприлюднення наукових та академічних здобутків кафедри, створення її позитивного іміджу, встановлення тісних контактів з випускниками та майбутніми абітурієнтами, закріплення суспільних та міжнародних зв'язків.

Програму розвитку кафедри російської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка підготувала  доктор філологічних наук,  професор Олена Степанівна Снитко.

Програма обговорена і затверджена на засіданні кафедри російської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 1 від  29 серпня 2016 р.).

 

В.о. завідувача кафедри  російської філології,

доктор філологічних наук                                                    проф. Снитко О.С.