Засновники кафедри

Бойко Володимир Григорович, 14.05.1929 – 16.12.2009, с. Мар’янівка Петрівського р-ну Кіровоградської обл., докт. філол. н., професор. Закінчив 1952 р. відділення укр. мови і літ-ри філологічного ф-ту Київ. ун-ту. Працював у Київ. ун-ті з 1976 по 1992 р. завідувачем кафедри теорії літ-ри і літ-ри народів СРСР, професором кафедри історії укр. літ-ри, з 1992 по 2002р. – професором кафедри фольклористики.
Фольклорист, літературознавець. У центрі його уваги перебували такі проблеми, як взаємозв’язок та взаємодія естетичних систем фольклору і літератури, походження та специфіка жанрів народної творчості, динаміка розвитку фольклорного процесу тощо. Автор понад 100 публікацій, у т. ч. монографій “Поетичне слово народу і літературний процес” (1965), “Сучасна народнопоетична творчість на Україні. Основні тенденції розвитку” (1973), “Поезія Едуарда Межелайтіса” (1988). Був упорядником та науковим редактором багатьох збірок українського фольклору, зокрема 2-х томів серії “Українські народна творчість” – “Український дитячий фольклор” (1962) та “Пісні літературного походження” (1980). В укладеному ним збірнику “Українські народні прислів’я” (1968) уперше було вміщено переклади зразків укр. фольклору нім. мовою, а збірник “Українські народні казки” (1976) здобув міжнародне визнання і був перекладений англ., нім., франц. мовами та 5 мовами народів Індії.
Один із співавторів підручника “Українська народна поетична творчість” (1983), укладач понад 10 навч. програм. Член Вченої ради філологічного факультету (1976–2000), Спец. вченої ради із захисту докт. дисертацій Ін-ту філології (1976–2000), експертної ради ВАКу з літературознавства та фольклористки (1999–2002), голова факультетського осередку товариства “Знання”, секції фольклору та етнографії Республіканського товариства охорони пам’яток історії та культури України.
Нагороджений медалями “За доблестный труд в ВОВ 1941–1945 гг.” (1999), “Захисник Вітчизни” (2002), грамотами Київ. ун-ту та Міносвіти України.
Літ. Дунаєвська Л. Ф. Бойко В. Г. // УЛЕ. В 5-ти тт. – К.: Гол. ред. УРЕ, 1988. – Т. І: А–Г. – С. 206; Бібліографія українського народознавства: У 3-х тт. / Зібрав і впорядкував М. Мороз. – Львів: Ін-т народознавства України, 1999. – Т. 1. – Кн. 2: Фольклористика; Килимник О. Фольклор і літературний процес // НТЕ. – 1967. – № 1. – С. 85–87; Федас Й.Ю. Нариси з українського фольклору // НТЕ. – 1974. – № 2. – С. 96–98.


Дунаєвська Лідія Францівна, 28.06.1948 – 16.05.2006, с. Воробіївка Немирівського р-ну Вінницької обл., докт. філол. н., професор. Закінчила 1971 р. з відзнакою відділення укр. мови і літ-ри філологічного ф-ту Київ. ун-ту. Працює в Київ. ун-ті з 1971 року ст. лаборантом, асистентом, доцентом кафедри історії укр. літ-ри, з 1992 р. – доцентом, завідувачем, професором кафедри фольклористики.
Фольклорист, літературознавець, поетеса. Знаний фахівець у галузі українського казкознавства та народної прози, дослідниця історії розвитку української фольклористики, зокрема доробку В. Антоновича, М.Драгоманова, Марка Грушевського, М.Костомарова, А.Коципинського, А.Кримського, М.Максимовича, М.Номиса, братів Рудченків, О.Стефановича, І.Франка, А.Чарноцького, П.Чубинського, М.Щербини, І.Югасевича. Серед її наукових зацікавлень такі проблеми, як міфологічні засади, типологія та еволюція фольклорних епічних і пісенних жанрів, особливості побутування сучасного фольклору, фольклорно-літературні паралелі, світові фольклорні універсалії. В її науковому доробку понад 120 публікацій, у т.ч. монографії “Українська народна казка” (1987), “Українська народна проза (легенда, казка): еволюція епічних традицій” (1997; вид. 2-е, 2000), “Персонажна система української народної міфологічної прози. Аспекти поетики” (2000), статті “Український фольклор в контексті міфології світу” (1996), “До проблеми світоглядної природи легенди” (2000), “Типологія моделюючих елементів легенди і казки (2001), “Легенда і казка” (2001), “Проблеми конгруентності легенди і казки” (2002).
Упорядник та наук. редактор понад 20 збірок українських казок і казок народів світу, 4 збірок народної прози і народної пісні, 4 збірок поезій, автор приміток до І т. “Історії української літератури” М.Грушевського (1993). Автор і співавтор 2 підручників з фольклору для ун-тів, 3 сценаріїв науково-навчальних фільмів та 1 діафільму, укладач бл. 20 навчальних програм.
Була керівником і консультантом відповідно 18 канд. та 1 докт. дисертацій.
Заст. голови Спец. вченої ради із захисту докт. дисертацій Ін-ту філології, член редколегій вид-ва “Веселка”, журналу “Київ. старовина”.
Лауреат премії ім. Ф.Колесси НАН України за 2001 р.
Літ. Дунаєвська Л.Ф. // З-понад Божої ріки: Літ. бібліограф. словник Вінничини. / Упор. А.М. Подолинного. – Вінниця: Констант-ПРИМ, 1998. – С. 101; Бібліографія українського народознавства: У 3-х тт. / Зібрав і впорядкував М. Мороз. – Львів: Ін-т народознавства України, 1999. – Т. 1. – Кн. 2: Фольклористика; Одарченко П. Русифікація українців і боротьба за рятування української нації // Одарченко П. Укр. література: Збірн. наук. ст. – К.: Смолоскип, 1995. – С. 367.


Таланчук Олена Михайлівна, 31.08.1943, м. Кіров (Росія) - 29.11.2003, м. Київ, докт. філол. наук, професор. Закінчила 1967 р. відділення рос. мови і літ-ри філологічного ф-ту Київ. ун-ту. Працювала в Київ. ун-ті в 1970 році ст. лаборантом, викладачем кафедри російської мови, з 1977 р. – асистентом, доцентом кафедри теорії літ-ри і літ-ри народів СРСР, доцентом кафедри історії російської літератури, завідувачем відділу етнології та фольклору Ін-ту українознавства, з 1992 р. – доцентом, професором кафедри фольклористики.
Відомий фольклорист, літературознавець. У колі її наукових зацікавлень були проблеми поетики різних жанрів фольклору, міфологічної антропології, української космогонії, історія та сучасні тенденції розвитку української фольклористики, взаємозв’язки літератури і фольклору. Її наукову спадщину складають понад 85 наукових праць, особливе місце серед яких посідають монографія "Українська народна космогонія. Специфіка міфопоетичного мислення" (1998) та словник “Сто образів української міфології” (1998, у співавт.), відгуки про який були опубліковані в багатьох періодичних виданнях, а також статті “Символіка казок "Записок о Южной Руси" П.Куліша” (2000), “Українські народні уявлення про походження дітей” (2000), “Сльози-перли. Символіка сліз у міфопоетичному комплексі людини” (2001), “Купала на Волині. Спроба реконструкції фольклорного тексту” (2001), “Зимова обрядовість. Колядки і щедрівки” (2002), “Світове древо у загадках В.І.Даля” (2002), “Символіка вітру в українському фольклорі” (2002) та ін.
Була упорядником 10 видань, зокрема хрестоматії з українського фольклору "Героїчний епос українського народу" (1993) та кн. 1 т. 4 "Історії української літератури" М.Грушевського (1994), а також творчої спадщини Олени Пчілки і збірок творів для дітей.
Є автором 15 навчально-методичних праць, серед яких посібник "Українознавство. Усна народна творчість" (1998), визнаний одним із найкращих у конкурсі програми Фонду "Відродження".
Була членом Вченої ради філологічного факультету (1992-2002), Спец. вченої ради із захисту докт. дисертацій Ін-ту філології (1999–2003).
Лауреат премії ім. Олени Пчілки в галузі літератури для дітей за 1992 рік. У 2002 році нагороджена почесною грамотою ВР України.
Літ. Бібліографія українського народознавства: У 3-х тт. / Зібрав і впорядкував М. Мороз. – Львів: Ін-т народознавства України, 1999. – Т. 1. – Кн. 2: Фольклористика.


Шурко Леонід Терентійович, 02.03.1962 – 04.12.2009, с. Коритне Ярмолинецького р-ну Хмельницької обл., кандидат філол. н. Закінчив 1986 р. відділення укр. мови і літ-ри філологічного ф-ту Київ. ун-ту. Працював в Київ. ун-ті з 1989 року завідувачем Науково-методичного центру фольклору та етнографії, асистентом, доцентом кафедри фольклористики, заступником директора Ін-ту філології з виховної роботи.
Фольклорист. Займався дослідженням світового й українського героїчного епосу, зокрема проблемою типології образу землі, компаративним вивченням української народної епіки. Є автором низки наукових публікацій, як-то: “Різдвяне дійство” (1989), “Епічна земля в українському народному світогляді (2001), “Знаки землі в огузькому народному епосі “Кітабі дедем Коркут” (2001), “До питання “епічної землі” в героїчному епосі” (2002), “Геоетнічні ознаки епічного побуту” (2002).
Впродовж 15 років займався польовими дослідженнями сучасного українського фольклору, був керівником фольклорної практики студентів філологічного факультету.
Один з укладачів “Біблії для дітей” (1992). Упорядник 4 наукових збірників “Література. Фольклор. Проблеми поетики”, укладач програм семінарських занять із фольклору, з фольклорної практики, із світового героїчного епосу.
Лауреат премії ім. Олени Пчілки в галузі літератури для дітей за 1992 р.