Історія та сьогодення кафедри

У 1955 р. кафедра класичної філології була об’єднана з кафедрою загального мовознавства, яку на той час очолював проф. А. Білецький; він керував об’єднаною кафедрою загального мовознавства та класичної філології до 1978 р. У цей період на кафедрі працюють викладачі І. Сунцова, С. Семчинський, О. Буркат, Л. Скалозуб, Ф. Нікітіна, Л. Чуракова, Ю. Шанін, Г. Миронова, Т. Чернишова, В. Яніш, Г. Нікулін, Л. Скорина, З. Філіпович, Н. Яковенко.  Незважаючи на відсутність спеціальності “класична філологія”, у цей час захищаються дисертації з класичних мов: докторська дисертація А. Білецького (1948) і кандидатські дисертації його вихованців Ф. Нікітіної (1957) та Ю. Шаніна (1968).

Поступово, через обставини, що склалися, кафедра переорієнтовується на загальномовознавчу проблематику: відбулися захисти докторських дисертацій із загального мовознавства Ф. Нікітіної (1973) і С. Семчинського (1974). Проте необхідність забезпечення викладання латини на неспеціальних факультетах зумовила підготовку й видання підручників і посібників із практичного курсу латинської мови. Серед них необхідно назвати українськомовні підручники З. Філіпович “Латинська мова”, Н. Яковенко та В. Миронової (Трипуз) “Латинська мова для істориків” (1993) та ін.

З 1958 року при кафедрі діє семінарій з румунської мови і літератури, започаткований професором, завідувачем кафедри (1978-1999) С.  Семчинським і продовжуваний його учнями доц. В. Чемесом, доц. С. Лучканином та ін. Посмертно вийшов підручник для студентів вищих навчальних закладів С. Семчинського “Румунська мова” (2007), доопрацьований В. Чемесом.

Під керівництвом проф. С. Семчинського на кафедрі створювався енциклопедичний словник-довідник “Мови світу”, авторами якого, крім викладачів кафедри, стали провідні мовознавці всієї країни.

При кафедрі протягом 60–90 рр. діяла науково-навчальна лабораторія експериментальної фонетики, тривалий час очолювана її науковим керівником проф. Л.Скалозуб. Нині лабораторія має статус міжкафедральної. У доробку лабораторії численні праці з артикуляторики, акустики живого мовлення багатьох мов світу, фонології тощо.

У 80-90-і рр. минулого століття кафедра поповнюється випускниками романо-германського та філологічного факультетів Київського університету, які спеціалізувалися на вивченні французької, російської та латинської мов (доц. В.  Миронова (Трипуз), доц. О.Михайлова, доц. О.Лефтерова, асист. Н. Пухальська, асист. О. Єрьоміна та ін.). 

У 1993 р. стараннями проф. С. Семчинського і проф. Ф. Нікітіної було відновлено спеціальність “класична філологія”, що зумовило потребу створення українськомовних підручників і посібників для студентів-класиків.

Наразі це завдання можна вважати успішно виконаним. Серед навчальної літератури для філологів-класиків слід відзначити підручники та посібники Н.  Яковенко, В. Миронової (Трипуз), Л.  Звонської(Звонської-Денисюк), Л. Скорини, В.  Шовкового, С. Лучканина, О.  Михайлової, Н.  Корольової (Бойко), О.  Лазер-Паньків, О. Кощій (Осауленко), А. Поліщук (Шадчиної), О. Єрьоміної.

Після тривалої перерви відновлюється викладання курсів з давньоелліністики: давньогрецької мови, історії давньогрецької мови, давньогрецької герменевтики, епіграфіки та палеографії, давньогрецької діалектології, античного віршування, античної риторики (Л. Л. Звонська), історії латинської мови, латинської герменевтики, епіграфіки та палеографії (Ф. О. Нікітіна, Л. П. Скорина), вступу до класичної філології (В. М. Миронова).

У 2016 р. в Інституті філології відбулося з’єднання кафедр загального мовознавства та класичної філології та елліністики, було утворено кафедру загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики.

Кафедра загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики наразі здійснює підготовку бакалаврів і магістрів за 4 освітніми програмами “Класична філологія та іноземна мова”, “Новогрецька, англійська мови та переклад” (ОКР «бакалавр»); “Класичні мови, теорія мовознавства та західноєвропейська мова”, “Неоелліністика” (ОКР «магістр»).