Діячі

Історію філології в Київському університеті творили

Михайло Олександрович Максимович (1804–1873) – вчений-енциклопедист, історик, філолог, етнограф, ботанік, поет, перший ректор Київського університету імені Тараса Шевченка.

Микола Іванович Костомаров (1817–1885) – історик, поет-романтик, мислитель, громадський діяч, викладач російської історії, ад'юнкт-професор Київського університету.

Павло Гнатович Житецький (1836–1911) – мовознавець, лексикограф, педагог і громадський діяч, доктор російської словесності. Випускник історико-філологогічного факультету Київського університету.

Михайло Петрович Драгоманов (1841–1895) – публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, фольклорист, громадський діяч, доцент Київського університету.

Володимир Миколайович Перетц (1870–1935) – філолог, дослідник і видавець пам'яток давньої української літератури, засновник «Семинарии Русской Филологии» при Київському університеті.

Андрій Олександрович Білецький (1911–1995) –мовознавець, поліглот, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри загального мовознавства та класичної філології та кафедри романістики Київського університету. Засновник наукової школи «Теорії мови, мовлення та історії лінгвістики».

Микола Костянтинович Зеров (1890–1937) – поет, літературознавець, перекладач античної поезії,випускник історико-філологічного факультету Київського університету, професор Київського інституту народної освіти.

Леонід Арсенійович Булаховський (1888–1961) – мовознавець, професор Київського університету.

Юрій Олексійович Жлуктенко (1915–1990) – мовознавець, педагог, перекладач, випускник філологічного факультету Київського університету, професор, завідувач кафедри англійської філології, декан факультету романо-германської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Ключові слова: 
Загальна інформація