Історія та сьогодення кафедри

Кафедра мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії – одна з наймолодших і найчисельніших за штатом викладачів та кількістю студентів кафедр Інституту філології. Вона була створена згідно з ухвалою Вченої ради КНУ 9 червня 2016 р. (з 1 липня 2004 р. до 8 червня 2016 р. – кафедра китайської, корейської та японської філології) і об’єднує п’ять секцій, викладачі яких мають багатий досвід викладання п’ятьох найпоширеніших мов та літератур далекосхідного регіону.

Викладання китайської, корейської та японської мов у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка було започатковано ще у 1995 р. після створення відділення сходознавства під керівництвом професорів Л.В.Грицик та Г.І.Халимоненка, а тому саме КНУ був і залишається донині головним осередком підготовки кваліфікованих кадрів сходознавців на теренах України. Усього штатних науково-педагогічних працівників – 53 (з них: 2 докторів філологічних наук, 1 доктор педагогічних наук, 1 старший викладач, 21 кандидат філологічних наук, 1 кандидат педагогічних наук). Переважна більшість викладачів кафедри пройшла довгострокове стажування за кордоном у провідних вузах тих країн, мову яких вони викладають.

На кафедрі навчається  32 аспіранти і пошукувачі, які працюють над дисертаціями зі східних мов та літератур. Щорічний набір до аспірантури за різними формами навчання складає в середньому 4-5 осіб.

Очолює кафедру з дня її заснування доктор філологічних наук, проф. І.П.Бондаренко.

Підтримуючи академічні зв’язки з багатьма університетами Китаю, Кореї, Японії, В’єтнаму та Індонезії, викладачі та аспіранти кафедри беруть активну участь у наукових конференціях, проводять спільні наукові дослідження зі своїми зарубіжними колегами, результати яких регулярно публікуються в науковому віснику КНУ „Східні мови та літератури”. Щороку 30-35 кращих студентів та аспірантів кафедри проходять шестимісячне або річне мовне стажування в кращих університетах Китаю, Японії та Кореї, з якими Київський національний університет має відповідні угоди про наукову співпрацю та обмін студентами.

У тісному співробітництві з кафедрою в Інституті філології вже кілька років функціонує “Центр китайської літератури та викладання китайської мови”, де зібрано унікальну бібліотеку китаєзнавчої літератури китайською мовою. У 2006 р. при кафедрі були відкриті також Центри корейської та японської мов і літератур. При цьому новостворена кафедра відчуває постійну підтримку та допомогу з боку відповідних посольств, а також державних і громадських організацій тих країн, мови яких вивчаються нашими студентами. Яскравим прикладом такої підтримки є грант на суму 430 000 доларів США, наданий на початку 2005 р. Міністерством закордонних справ Японії для обладнання в Інституті філології двох лінгафонних кабінетів, комп’ютерного та мультимедійного центрів, а також щорічний грант фірми «Міцубісі-корпорейшн» (Японія) в сумі 57000 доларів США для організації гуртків з вивчення японської мови, написання і друку навчальної літератури з японістики при Центрі японської мови та літератури.

Робота Курсів японської мови «Міцубісі-корпорейшн» розпочалася у вересні 2008 року. За 5 останніх років було випущено понад 100 слухачів. За сприяння Компанії «Міцубісі-корпорейшн» були видані наступні посібники, словники, підручники та інші навчальні матеріали з японської мови, літератури та культури: Навчально-методичний посібник «Українські казки японською мовою. Японські казки українською мовою» (О.Асадчих, Х.Катаока); Хрестоматія «Японська поетика» (І.Бондаренко, Ю.Осадча); Теоретичний курс «Сучасна японська літературна мова» (К.Комісаров, Т.Комарницька); Тестові завдання до курсу «Методика викладання іноземних мов» (О.Асадчих); Японська література. Хрестоматія. Т. 2 (XIV-XIX ст.) (І.Бондаренко); Теоретична граматика японської мови. Т. 2. Синтаксис. (К.Комісаров); Сучасна японська літературна мова. Теоретичний курс (Т.Комарницька, К.Комісаров); Словник японських літературознавчих термінів (Л.Аністратенко, І.Бондаренко); Лінгвокраїнознавство Японії (О.Бондар, І.Бондаренко); Японська література. Хрестоматія. Т. 1 (VIII-XIII ст.) (І.Бондаренко, Ю.Осадча); Теоретична граматика японської мови. Т. 1. (К.Комісаров); Японська література. Хрестоматія. Т. 3 (XIX-XX ст.) (І.Бондаренко, Ю.Осадча); Японсько-український словник (А.Букрієнко, К.Комісаров, Х.Катаока та ін.).

Викладачі кафедри плідно працюють над створенням сучасної вітчизняної науково-методичної бази викладання далекосхідних мов. Ними були написані перші в історії вітчизняного сходознавства словники, підручники та навчальні посібники з далекосхідних мов, зокрема: “Українсько-японський словник” (Бондаренко І., Хіно Т., Київ, 1997); “Японсько-український Українсько-японський словник. Навчальний словник японських ієрогліфів” (Бондаренко І., Хіно Т., Київ, 1998); “Японсько-український кишеньковий словник” (Бондаренко І., Хіно Т., Одеса, 2000); “Корейська мова: Підручник” (Кім Сук Вон, Агеева А., Київ, 2004); "Умовні конструкції у сучасній японській мові" (матеріал до курсу "Стилістика японської мови") (Комісаров К.Ю., К., 2005), "Основні етапи розвитку китайської писемності: навч.-метод. вказівки із вивчення історії китайської мови" (Гончаренко О.М., Коломієць Н.В., 2006); а також докладний бібліографічний показчик "Китай, Корея, Японія" (Бондаренко І.П, Близнюк Д.В., Брожичек А.В. та ін. К., 2007, 380 с.), "Практична граматика китайської мови" (Кірносова Н.А., К., 2007, 116 с.); "Хрестоматія китайської літератури (від найдавніших часів до ІІІ ст. н.е.) "(Коломієць Н.В.,  Шекера Я.В., К, 2008. – 256 с.), "Хрестоматія китайської літератури (ІІІ – VI ст.) "(Шекера Я.В., К, 2010, 194 с.), Практична фонетика китайської мови (Кірносова Н.А.К., 2010, 11 с.),"Японська література. Хрестоматія. Том 2" (XIV-XIX ст.). (Бондаренко І.П., Осадча Ю.В., К., 2011. 695 с.), "Японсько-український словник" (Букрієнко А.О., Бондаренко І.П., Катаока Х., Комісаров К.Ю., Левицька О.Ю., Попович М.В., Хіно Т., К., 2011.,450 с.), "Українсько-китайський словник лінгвістичної термінології. Словник." (Ісаєва Н.С., Стрельчук Г.П., Кірносова Н.А., Паламарчук О.Л., Шевченко М.В. – Вид-во КНУ, 2011., 380 с.), "Країнознавство: Корея." (Ковальчук Ю.А.К., 2011, 343 с.), "Японські поети. Біографічний словник." (Бондаренко І.П., Аністратенко Л.С., К, 2011, 365 с.), "Вступ до східної філології. Методичні рекомендації для студентів 2 курсу спеціальності "Мова та література (китайська)" (Мурашевич К.Г., К, 2012.,43 с.),Японська поетика: хрестоматія (Бондаренко І.П.,К, 2013., 260 с.),Японська література. Курс лекцій. Частина перша: Давній і класичний періоди (Бондаренко І.П. К., 2014, 350 с.),Актуальні напрями і проблеми сучасної лінгвістики:Навчальний посібник для студентів-сходознавців (Асадчих О.В., К., 2014, 270 с.),  Японська література. Курс лекцій. Частина друга: Період шьоґунатів (Бондаренко І.П.  К., 2015, 440 с.), Китайська мова. Базовий підручник для студентів вищих навчальних закладів (ред.Ісаєва Н.С. Х., 2015), Японська література. Курс лекцій. Частина третя: література новітнього періоду (Асадчих О.В., Бондаренко І.П.,  К., 2016, 488 с.), Китайська мова (початковий рівень) (Мурашевич К.Г., К., 2017,150с.),  Новітня література Китаю (Воробей О.С.,Мурашевич К.Г., К., 2017, 240 с.), Методологія художнього перекладу: навчальний посібник для студентів-японістів (Бондаренко І.П. К., 2017, 412 с.).

Слід зазначити, що створені фахівцями кафедри двомовні українсько-японські та японсько-українські словники активно використовуються не лише в Україні, але й у вищих учбових закладах Японії при вивченні української мови японськими студентами.

Особливою гордістю колективу кафедри є те, що тут працюють талановиті перекладачі, чиї художні переклади побачили світ останнім часом. Насамперед, це переклади корейською мовою поетичних творів Тараса Шевченка, майстерно виконані кандидатом філологічних наук, доцентом кафедри Кім Сук Воном: “Т.Г.Шевченко. Вибрані поезії” (Сеул, 1998), “Кобзар” (Сеул, 1998), “Гайдамаки” (Київ, 2003); переклади стародавньої китайської поезії, зроблені канд. філол. наук Шекерою Я.В. і надруковані в кількох збірках, зокрема - “Танське небо” (Київ, 2002); переклади японської класичної поезії жанрів хайку, танка і ренга, представлені проф. Бондаренком І.П. у його “Антологіі японської поезії. Хайку. XVII-XX ст.” (Київ, 2002), “Антологіі японської класичної поезії. Танка. Ренга. VIII-XV ст.” (Київ, 2004), “Збірці старих та нових японських пісень” (Кокін-вака-сю) (Київ, 2006), переклад роману сучасного китайського письменника Алая «Коли курява спаде» доц. Кірносовою Н.А. (Київ, 2017) та ін..

Головними напрямками наукової роботи кафедри є компаративні лінгвістичні дослідження, теорія та практика перекладу, студії з лінгвограматики, навчальної та історичної лексикографії, етнолінгвістики, а також міжкультурна комунікація, методика викладання східних мов, мовні й літературні взаємозв’язки між країнами Далекого Сходу та Україною.

Творчий доробок кафедри представлений численними науковими статтями її провідних викладачів, зокрема: д.пед.н., доц. О.В.Асадчих, д.ф.н., доц. Н.С.Ісаєвої, доц. Н.А.Кірносової, доц. Кім Сук Вона, доц. К.Ю.Комісарова, к.ф.н. А.О.Букрієнка, асис. Воробей О.С, асист. О.С.Кінджибала, к.ф.н. Н.В.Коломієць, доц. Я.В.Шекера, асис. Харишин Д.Г. та ін.; науковими монографіями проф. І.П.Бондаренка “Російська мова японських мореплавців /XVIII ст./” (Японія: Нара, 1996), “Російсько-японські мовні взаємозв’язки XVIII століття /Історико-лінгвістичне дослідження/” (Одеса, 2000); а також численними навчальними посібниками, методичними розробками тощо.

Значний внесок у розвиток методики викладання східних мов на кафедрі китайської, корейської та японської філології роблять іноземні викладачі відповідних мов із Китаю, Кореї та Японії, які постійно запрошуються для викладацької діяльності Інститутом філології КНУ. Так, у 2004-2005 навчальному році на кафедрі працював відомий японський лінгвіст, перекладач, професор Кіотського університету Санґьо - Уемура Сусуму, який читав студентам японських груп лекції з історії японської мови та стилістики, проводив семінари з мовленнєвої практики. За час своєї роботи на кафедрі проф. Уемура Сусуму підготував до друку “Курс лекцій з історії японської мови”, а також відповідний навчальний посібник до цього курсу.

Фотографії підручників тут і тут