Історія та сьогодення кафедри

Кафедра історії української літератури і шевченкознавства Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка – унікальна за своїми традиціями. Це один із перших в історії України осередків, який досліджує не лише історію літератури, а й творчість окремого митця – Тараса Шевченка. Ця традиція сягає часів європейського Відродження, коли 1374 р. у Флорентійському університеті було створено кафедру, яка займалася студіюванням тільки одного твору – «Божественної комедії» Данте, а очолював її Джованні Бокаччо – автор славнозвісного «Декамерона».

Витоком і праджерелом кафедри історії української літератури і шевченкознавства є кафедра російської словесності історико-філологічного відділення Університету Святого Володимира, очолювана Михайлом Максимовичем (1834). 1918 року на філологічному факультеті вперше було створено окрему кафедру української літератури. Розвиток історико-літературної науки, зокрема медієвістики і шевченкознавства, поставив на порядок денний виокремлення кафедри, яка б поглибила наукові студії над національним письменством Х-ХІХ століть. Так еволюціонувала кафедра історії української літератури і шевченкознавства, що була фактично реорганізована наказом  ректора Університету від 2 липня 1999 р. Ця подія значною мірою активізувала історико-літературні, зокрема медієвістичні та шевченкознавчі дослідження, стали регулярно проводитися наукові шевченківські конференції, щорічно виходить збірник «Шевченкознавчі студії», зросла кількість студентів та аспірантів, які працюють над тематикою класичної літератури. У різні часи на споріднених кафедрах-попередницях і вже новій працювали такі відомі вчені, як В.М. Перетц, М.К. Зеров, С.І. Маслов, І.П. Скрипник, М.П. Комишанченко, М.С. Грицюта, Н.Й. Жук, В.В.Яременко, В.М. Поважна, О.І. Кисельов та ін.

Нині кафедра історії української літератури і шевченкознавства є одним із осередків філологічної, зокрема історико-літературної, освіти й науки у складі Інституту філології. Завдання кафедри на сучасному етапі визначаються такими векторами:

- розвиток і вдосконалення відповідно до сучасних освітніх стандартів викладання книжності Русі-України, інтегрованих у загальноєвропейський контекст літератур Ренесансу, Реформації й Бароко; національної класичної літератури ХІХ століття, зокрема феномену Тараса Шевченка. Діяльність кафедри історії української літератури і шевченкознавства провадиться у трьох стратегічних навчальних і наукових напрямках: викладання і вивчення давньої української літератури Х–ХVІІІ ст.; класичної літератури ХІХ ст.; творчості Т. Шевченка. Відтак, її багатовекторна навчальна і наукова політика здійснюється у трьох визначальних аспектах – медієвістика, українська класична література і шевченкознавство. Відповідно до цього читаються нормативні курси і спецкурси (зокрема, «Тарас Шевченко й інтелектуальний мистецько-літературний контекст європейської літератури», «Особливості рецепції перекладів в історії української літератури», «Функціональна роль русько-української книжності доби Середньовіччя у сучасному літературному процесі: гуманітарний дискурс», «Іномовна традиція української літератури», «Історія як чинник світобачення українських письменників ХІХ століття», «Полеміка в українській літературі» та ін.), провадяться наукові студії, видаються навчальні програми, посібники, підручники, збірники наукових статей, проводяться наукові конференції. Традиційною і титульною для кафедри є щорічна наукова Шевченківська конференція.

Викладачі кафедри у своїй діяльності поєднують традиційні напрацювання і запровадження інноваційних методів, модернізацію змісту історико-літературної освіти, організацію її відповідно до світових  навчальних і наукових тенденцій. Важливим чинником є врахування динамічних вимог ринку праці з метою забезпечення підвищення конкурентоспроможності фахівців-філологів, зокрема літературознавців та істориків літератури. Суттєвим аспектом є інтеграція української історико-літературної освіти і науки в єдиний європейський освітній простір посередництвом вивчення тих питань, які є актуальними для наукових шкіл різних країн, насамперед літературної медієвістики як інтердисциплінарної науки. Концептуальна ідея кафедри полягає у виконанні місії подвійного характеру: навчальної та науково-дослідницької, їх об’єднавчим фактором є педагогічний чинник у роботі викладачів зі студентами. Домінуючим аспектом є усвідомлення діяльності, спрямованої на входження Інституту філології як складової частини Університету до світових рейтингів.

Також свою місію і стратегічне завдання кафедра бачить у проведенні нових наукових досліджень у галузі історії української літератури, шевченкознавства, а також підготовці фахівців, які володіють відповідними високим сучасним вимогам і викликам теоретичними і практичними знаннями, уміннями, навичками, які б дали їм змогу провадити самостійні наукові студії та забезпечувати ефективне викладання української  літератури у середній та вищій школі України. Загалом ставиться мета систематично підвищувати конкурентоспроможність української філології відповідно до світових стандартів. Тут стратегічним напрямком є медієвістичні та шевченкознавчі студії, спрямовані на інтеграцію феномену української літератури в європейський і світовий контексти. Головним напрямком роботи кафедри є формування у майбутніх фахівців-філологів належних професійних якостей, вміння нарощувати, систематизовувати й ефективно використовувати свій фаховий потенціал, реалізовуватися у професійній сфері.

Кафедра забезпечує викладання таких нормативних дисциплін: «Історія української літератури (давня)», «Історія української літератури першої половини ХІХ ст.», «Історія української літератури другої половини ХІХ ст.», «Історія української літератури доби становлення і романтизму»,  «Т. Шевченко: загальнолюдські і національні виміри творчості», «Т. Шевченко і романтизм», «Шевченкознавство: етапи вивчення», «Історія як чинник світобачення українських письменників», «Українська література: жанрово-стильовий аспект ХІХ ст.», «Проблеми динаміки української літератури: від давнини до сучасності», «Системні чинники розвитку художньої моделі української літератури», «Історія українська літератури в діалозі культур та міждисциплінарній взаємодії (ХІ-ХІХ ст.)». Спецкурси кафедри: «Функціональна роль русько-української книжності доби Середньовіччя у сучасному літературному процесі: гуманітарний дискурс»,  «Українська література в колі європейських стильових течій І половини ХІХ століття», «Тарас Шевченко й інтелектуальний та літературно-мистецький контекст європейської літератури», «Літературна доба і творча особистість крізь призму епістолярію й мемуаристики ХІХ ст.», «Загальноєвропейський контекст літературних інновацій у ХІХ ст.», «Індивідуація художнього мислення України другої половини ХІХ ст.», «Новаторський потенціал лірики Івана Франка», «Актуальні проблеми історії української літератури».  Концепція викладання кафедрою історії української літератури відображена у програмі «Історія української літератури ХІ-ХІХ століть», укладеній професорами кафедри О. Сліпушко, Л. Задорожною, Я. Вільною. Для студентів ОКР «Бакалавр» і «Магістр» фахівці кафедри викладають ряд нормативних дисциплін і низку спецкурсів з актуальних проблем літературознавства. Зокрема, забезпечується викладання спецкурсів, присвячених феномену Т. Шевченка. У 2013–2014 навчальному році вперше в історії Університету кафедра розробила і забезпечила читання разом із кафедрою новітньої української літератури факультативу «Феномен Тараса Шевченка у культурному і гуманітарному просторі України і світу» для студентів усіх структурних підрозділів Університету. Свідченням інтересу студентів різних факультетів до феномену Т. Шевченка стала їхня участь у конкурсі студентських робіт, присвячених Кобзарю. З 2014-2015 рр. запроваджується постійний курс для студентів Університету «Тарас Шевченко і Київський Університет», який читають викладачі кафедри історії української літератури і шевченкознавства. Відтак, кафедра набула статусу міжфакультетської, виконуючи важливу місію – виховання у студентів Університету почуття патріотизму до  свого вишу, пошани до його покровителя – Тараса Шевченка.  

Загалом наукову роботу кафедри провадиться у таких напрямках:

1. Впровадження нових підходів до вивчення історії української літератури.
2. Висвітлення актуальних проблем сучасної науки історії української літератури.
3. Компаративно-історичне зіставлення типологічних явищ в українській літературі та зарубіжних.

Кафедра бере активну участь у формуванні молодих філологів-науковців і практиків-викладачів, виробленні у студентів професійних навичок і вмінь, виявленні тих із них, які мають здібності до наукової, науково-дослідної, аналітичної діяльності. Співпраця кафедри зі студентами базується на добровільних засадах шляхом взаємодії з Науковим товариством студентів і аспірантів; добору талановитої молоді для здійснення дослідження проблемних тем за напрямами діяльності кафедри; включення студентів у систематичну, самостійну, творчу дослідницьку діяльність при науковому керівництві викладачами кафедри підготовкою студентських доповідей на наукових конференціях, курсовими, бакалаврськими, дипломними, магістерськими роботами; сприяння студентам у підготовці наукових повідомлень, доповідей, статей, рецензування викладачами кафедри таких студентських наукових праць; відбір талановитих випускників бакалаврату до навчання в магістратурі за спеціалізацією кафедри; заслуховування на засіданнях кафедри стану написання магістерських, дипломних і бакалаврських робіт; надання талановитим випускникам магістратури рекомендацій для вступу в аспірантуру.

Нині на кафедрі історії української літератури і шевченкознавства працює 12 викладачів. З них докторів наук 4: Л.М. Задорожна, Г.М. Штонь, Я. В. Вільна, О.М. Сліпушко. Вчені звання професора мають Л.М. Задорожна, Г. М. Штонь, О. М. Сліпушко, Я. В. Вільна.  Наукові ступені кандидата наук і вчене звання доцента мають: С.В. Задорожна, М. М. Конончук, Г.О. Усатенко. Кандидати наук, асистенти – Г.О. Гудима, Г.О. Шкрабалюк, Є.О. Іщенко, О.Ю. Данильченко. З початку заснування кафедри і до жовтня 2012 р. завідувала кафедрою проф. Л. Задорожна, нині кафедру очолює проф. О. Сліпушко. Головні наукові здобутки викладачів кафедри представлені такими монографіями і посібниками, як професора Василя Яременка, який багато років працював на кафедрі, «Від рідної хати ключі збереглися» (1992), «Іларіон (митрополит)» ( 2004), «Літератури дивна течія…» (у 2 кн., 2011); професораОксани Сліпушко «Давньоукраїнський бестіарій (звірослов)» (2001), «Софія київська. Українська література Середньовіччя: доба Київської Русі (Х–ХІІІ ст.)» (2002), «Еволюція та функціонування літературних образів у книжності Києворуської держави (ХІ – перша половина ХІІ ст.)» (2009), «Образ автора у літературі Києворуської держави (ХІ – перша половина ХІІІ століть)» (навчальний посібник, 2011), «Духовна Держава Тараса Шевченка» (2013), «Література Київської Русі» (навчальний посібник, 2014); професора Людмили Задорожної«Євген Гребінка: Літературна постать» (2000),  навчальний посібник «Риси етнотипу та етнохарактеристики у системі розвитку української літератури. Літописна спадщина» (2006), «Шевченкові ремінісценсії в поетичному світобачення Щоголева» (2014), професора  Ярослави Вільної «Історико-літературний феномен критичної інтерпретації творчості Г. Квітки-Основ’яненка» (2005), «Літературно-історичний контекст творчості Г. Квітки-Основ`яненка» (2010), «Українська література: письмовий та усний екзамени» (1998), Світлани Задорожної «Василь Стефаник» (посібник, 1989), «Українська література» (посібник, 1995), «Українська література: запитання і відповіді» (посібник, 1996), Галини Усатенко «Історія української літератури ХІ-ХУІІІ століть» (посібник, 2012), «Українська література. Тести (посібник, 2006)», Валентини Гнатенко «Тарас  Шевченкоуприжиттєвійкритиці(1839–1861).Бібліографія.Матеріали.Навчальний посібник» (2009); спільні праці викладачів кафедри: «ШевченкознавствоуКиївськомунаціональномууніверситетіімені  ТарасаШевченка(1860–2010)» (Задорожна Л.М.,СеменюкГ.Ф.,РосовецькийС. К.,Вільна  Я.В., Задорожна С.В.,ГнатенкоВ.І.) (2011), монографія «Орюсвійпереліг…тасіюслово» (ЗадорожнаЛ.М., Дядищева-РосовецькаЮ.Б.,Задорожна С.В.,Гудима А.О.,ШаповаловаА.О.,ЖваніяЛ.В., АнтоновськаМ.А.) (2012), монографія «Інтеграція позитиву в творчості Шевченка (аспекти символу, аксіології, онтології, міфу, психології і стилю)» (Задорожна Л.М., Задорожна С.В., Вільна Я.В.(2002),.Професори кафедри уклали низку хрестоматійних праць, зокрема О. Сліпушко «Тисяча років української суспільно-політичної думки. Т. 1 (ХІ-ХУ ст.)», «Україна: антологія пам`яток державотворення» (Х-ХІІІ ст.), В. Яременко та О. Сліпушко «Золоте слово. Хрестоматія літератури України-Русі епохи Середньовіччя», Л. Задорожна «Історіяукраїнськоїлітературикінця  ХVІІІ–60-хроків  ХІХстоліття», «Українськапоезіякінця  ХУІІІ–60-хроків  ХІХстоліття», «Нове  слово.  Посібник-хрестоматіядокурсу  «Історіяукраїнськоїлітературикінця ХУІІІ-60-хроків  ХІХст.», М. Конончук «Живиця. Хрестоматія української літератури ХІХ ст.» (у 2 кн., 1998).  

При кафедрі багато років працює начальна лабораторія шевченкознавства, очолювана Валентиною Гнатенко. Наказом Ректора академіка Л. В. Губерського у 2013 р. було створено Всеукраїнський навчально-науковий центр шевченкознавства. Директором центру є кандидат філологічних наук Оксана Данильченко, науковий співробітник центру – Олена Бунчикова.

Показником наукової роботи кафедри є підготовлені на ній та захищені три докторські  дисертації, науковим консультантом яких була  д. філ. н., проф.Задорожна Л. М. :Горболіс Лариса Михайлівна«Художня парадигма народнорелігійної моралі у прозі українських письменників кінця ХІХ – початку ХХ ст.» (2005);Вільна Ярослава Володимирівна «Ідейно-естетичний феномен творчості Г. Квітки-Основ`яненка: герменевтичний аспект»(2006);Сліпушко Оксана Миколаївна «Еволюція та функціонування літературних образів у парадигмі писемних пам`яток Раннього і Високого Середньовіччя (ХІ-перша половина ХІІІ ст.)» (2010).

На кафедрі підготовлено та захищено й низку кандидатськихдисертацій.

Особлива роль належить кафедрі історії української літератури і шевченкознавства у відзначенні Року Тараса Шевченка. Викладачі кафедри відповідали за проведення визначальних шевченківських заходів, виступали їхніми організаторами. Директор Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка професор Григорій Семенюк на урочистостях, присвячених 200-річчю від дня народження Кобзаря, наголосив на тому, що ідея Інституту філології, як і всього вишу, визначається ідеєю Тараса Шевченка. Єднання україністів, знавців слов`янських, східних і західних мов у стінах Інституту філології, їх тісну співпрацю засвідчили численні шевченківські заходи, які відбувалися на його базі протягом 2012-2014 рр. Інститут філології відіграв визначальну роль у тих заходах, які були ініційовані Ректором Університету академіком Л. В. Губерським до цього знаменного дня в історії України та Європи, яка проголосила 2014 рік Роком Українського національного генія. У «Плані заходів з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка» переважна більшість акцій пов’язана з ІФ. Електронний портал «Шевченко-info» на сайті Університетустав одним із найбільш відвідуваних.

У листопаді 2012 р. на базі ІФ і кафедри було проведено Міжнародну наукову конференцію «Святої правди голос новий», у роботі якої взяли участь учені з України, Росії, Індії. У березні 2013 р. в ІФ відбулася Всеукраїнська щорічна наукова конференція «Тарас Шевченко і світ», ініційована кафедрою, спільно з Інститутом літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України і Національним музеєм Тараса Шевченка). У рамках конференції працювало 3 секції та дев`ять підсекцій, прозвучало понад 150 доповідей представників із 9 регіонів України, а також Росії, Польщі.

З ініціативи Ректора Університету  академіка Л. В. Губерського, за сприяння директора Національного музею ім. Т. Шевченка Д. Стуса, проректора з науково-педагогічної роботи В. А. Бугрова у рамках відзначення дня заснування університету 19 вересня 2013 р. під супровід етногурту «Гуляйгород» було презентовано унікальну кінострічку режисера Петра Чардиніна «Тарас Шевченко» (1926). Повторний показ фільму відбувся в Інституті філології для студентсько-викладацької аудиторії 9 жовтня 2013 р. за ініціативи директора проф. Г.Ф. Семенюка і за підтримки викладачів кафедри.

У жовтні 2013 р. в Інституті філології пройшла Міжнародна наукова конференція «Етнознакові функції культури: мова, література, фольклор», на пленарному засіданні якої прозвучали доповіді, присвячені постаті                           Т. Шевченка. У рамках конференції на базі кафедри історії української літератури і шевченкознавства працювала секція «Тарас Шевченко у дзеркалі української та світової культури». 21-24 жовтня 2013 р. відбувся Міжнародний конгрес україністів, цьогорічний з’їзд якого було присвячено 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка. Університет узяв активну участь у його роботі. 22 жовтня у Колонній залі Київської міської державної адміністрації на пленарному засіданні конгресу виступив з вітальним словом ректор Київського національного університету ім. Т. Шевченка академік Л. Губерський. В Інституті філології на базі кафедри працювали секції «Поетична спадщина Тараса Шевченка: минуле і сьогодення», «Фольклоризм і фольклоризація у творчості Тараса Шевченка», а також круглий стіл «Шевченко знаний і незнаний».

Вчені Інституту філології опублікували низку видань на пошанування імені та утвердженні ідеї Тараса Шевченка. Зокрема, вийшло ювілейне видання «Кобзаря» з передмовою проф. Г. Семенюка, опубліковано«Заповіт» Т. Шевченка різними мовами світу. Побачили світ наукові монографії «Т. Шевченко у світі» (за ред. проф. І. Бондаренка, проф. Л.В. Коломієць),  проф. О. Сліпушко «Духовна держава Тараса Шевченка», 3 томи видання «Леонід Білецький. Шевченкознавчі студії» за ред. чл.-кор. НАН України Р.Радишевського, монографія проф. А. Мойсієнка «Слово в контексті Шевченкового тексту», проф. Слухай Н.В. «Світ сакрального слова Тараса Шевченка» та ін. Вийшов альбом «ХОДІМО ДАЛЬШЕ, ДАЛЬШЕ СЛАВА…» Мистецька спадщина Тараса Шевченка 18471861 рр.: рисунок, акварель, сепія, гравюра», де вперше представлено не тільки акварелі, а й підготовчі роботи до них. Вітальне слово академіка   Л.  Губерського, упорядкування Д. Стуса, передмова О. Сліпушко, коментарі Т. Чуйко, Ю. Шиленко, А. Козулько.

10-12 березня в Університеті було проведено Шевченківський міжнародний літературний конгрес, у підготовці та проведенні якого взяли активну участь співробітники ІФ, зокрема викладачі кафедри історії української літератури і шевченкознавства, спільно з Міністерством культури України і МОН України. У рамках Конгресу було проведено Пленарне засідання і круглі столи в Інституті філології («Феномен Тараса Шевченка в українському літературному процесі», «Рецепції та переклади спадщини Тараса Шевченка»), на історичному («Роль Т. Шевченка в історії Української Держави») і філософському факультетах («Постать Т. Шевченка в українській філософській думці»). В Інституті філології також відбулося Пленарне засідання, на якому директору проф. Г. Семенюку було передано гілочку з верби, яку посадив Т. Шевченко на о. Мангишлак. Нині вона росте у Ботанічному саду Університету. 

На участь у роботі Конгресу подали заявки 228 учасників – цей захід став першим в Університеті масштабним шевченківським науковим проектом за широтою спектру обговорюваних питань. На Конгресі було представлено фактично всі регіони України, прибули представники більшості провідних вишів і наукових осередків нашої держави. А також у роботі Конгресу взяло участь понад 20 учасників із різних держав світу. Зокрема, прибув Петро Фединський зі США – єдиний перекладач повного видання «Кобзаря» Т. Шевченка на англійську мову, делегація з Грузії, вчені з Польщі, Японії, Кореї, Китаю, Вірменії, Росії та інших держав. У роботі конгресу взяли участь представники всіх спеціальностей Інституту філології, репрезентувавши університетську шевченкознавчу науку, її поступ і динаміку. 

Загалом ідейна спрямованість діяльності кафедри історії української літератури і шевченкознавства засвідчує повну інтегрованість її співробітників у ті демократичні процеси, які відбуваються у державі, і провадиться згідно основних положень Шевченківської ідейної доктрини, які особливо актуальні для сучасного історичного розвитку незалежної Української Держави. 

Оксана Сліпушко, доктор філологічних наук, професор,
завідувач кафедри історії української літератури і шевченкознавства 
Інституту філології Київського національного університету
імені Тараса Шевченка