Історія та сьогодення кафедри

Кафедра російської мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка заснована 1834 р. як кафедра російської словесності, згодом - кафедра російської мови та словесності, з 1950 р. – кафедра російської мови.

Філологічні науки викладалися в Університеті святого Володимира з самого початку його заснування (1834). Тоді кафедру російської словесності було відкрито на гуманітарному відділенні філософського факультету, а з 1850 р. вона стала кафедрою новоствореного історико-філологічного факультету.

Протягом перших шести років кафедру російської словесності очолював М. О. Максимович (у 1834-1835 рр. – ректор Університету святого Володимира, з 1836 р. – декан філософського факультету), який фактично перетворив її на кафедру руської (східнослов’янської – термін М. О. Максимовича) словесності. Він глибоко дослідив літературу Київської Русі, а також зробив опис багатьох українських літературних пам’яток. Учений запропонував свою класифікацію слов’янських мов, виділяючи східну й західну групи мов, останню з яких поділив у свою чергу на південну (болгарська, сербська та ін.) і північну (польська, чеська та ін.) підгрупи. У групі східних слов’янських мов українську мову він розглядав як самостійну, рівноправну з російською. М. О. Максимович зробив значний внесок і в дослідження історії української мови. Саме від першого ректора університету бере свій початок Київська історико-філологічна школа.

На кафедрі російської словесності, яка згодом отримала назву кафедри російської мови та словесності, у другій половині XIX ст. викладали професори М. Т. Костир, О. І. Сєлін, І. П. Хрущов, І. М. Жданов, О. І. Соболевський, відомий своїми роботами в галузі історії російської мови, діалектології, палеографії; А. М. Лобода, П. В. Владимиров, який після О. І. Соболевського до 1900 року керував кафедрою, викладав курси історії російської мови, історичної й сучасної діалектології і використовував у своїх наукових розвідках українські рукописні матеріали, що сприяло розробці питань історії давньої української літератури.

Багато викладачів працювало одночасно і в галузі мовознавства, і літературознавства. Так, В. М. Перетц, якого 1903 р. було обрано на посаду професора і завідувача кафедри, окрім літературознавчих, викладав і мовознавчі курси, зокрема старослов’янську мову, російську діалектологію. Окремі спостереження вченого й досі становлять певну цінність для історії літературної мови. З його ім’ям пов’язана й велика науково-дослідна робота. До опрацювання місцевих матеріалів В. М. Перетц залучав своїх учнів. Протягом 1903 – 1914 років видатний філолог опублікував понад 100 праць із різних питань російської й української літератур. З ім’ям В. М. Перетца пов’язане викладання спеціального курсу забороненої тоді історії української літератури під назвою “Література юго-западной России XV – XVIII веков”.

З організованого В. М. Перетцом у 1907 році “Семінарію російської філології”, учасники якого вчилися працювати передусім із першоджерелами, вийшли такі фахівці в галузі давньої російської й української літератур, як В. П. Адріанова-Перетц, С. О. Бугославський, М. К. Гудзій, О. К. Дорошкевич, М. Я. Калинович, Б. О. Ларін, С. І. Маслов, В. І. Маслов, О. А. Назаревський, М. О. Драй-Хмара, М. К. Зеров, П. П. Филипович, Д. І. Чижевський та ін.

У 1915 – 1918 рр. на цій кафедрі на посаді приват-доцента, а згодом і професора працював І. І. Огієнко, що став відомим українським мовознавцем, істориком церкви, державним і культурно-освітнім діячем.

Після В. М. Перетца кафедру російської мови до 1950 р. (з перервами) очолював відомий мовознавець і славіст М. К. Грунський (у 1944-1945 рр. очолював кафедру мовознавства, яка фактично об’єднувала всі мовознавчі кафедри). Він досліджував мову старослов’янських пам’яток, граматику й історію слов’янських мов, брав активну участь у підготовці сучасного українського правопису.

У повоєнні роки кафедри російської мови та історії російської літератури існували вже окремо. Кафедрою російської мови керували: доц. М. М. Стаховський (1950 – 1965), доц. В. О. Сиротіна (1965 –1977), проф. М. О. Карпенко (1977 – 1991; з 1996 р. – академік АН ВШ України); з 1991 р. її очолює проф. О. С. Снитко. У різні роки на кафедрі працювали доц. М. О. Семенов, доц. М. С. Зарицький, доц. Л. І. Колоколова, доц. Л. Ф. Ціпцюра, доц. А. Ф. Папіна, доц. В. І. Макаров, доц. О. К. Абрамова, доц. О. О. Володимирська, доц. Ж. А. Закупра, доц. Л. І. Шахова, доц. Л. О. Ковальова та ін. Нині кафедра, на якій працюють проф. О. С. Снитко, проф. Л. О. Кудрявцева, проф. Н. В. Слухай, проф. Л. П. Дядечко, доц. О. О. Бондаренко, доц. Д. І. Воронін, доц. Д. О. Теряєв, доц. Л. О. Медведєва, доц. І. А. Кулінич, асист. С. Х. Тоцька, забезпечує читання нормативних курсів із сучасної російської мови, історії російської мови, діалектології, старослов’янської мови, стилістики, методики викладання російської мови в середній школі, а також спецкурсів, присвячених основам мовленнєвої діяльності, особливостям художнього образу в культурно-мовній традиції східних слов’ян, становленню орфографічної норми в російській та українській літературних мовах, актуальним питанням історичної лексикології східнослов’янських мов, лексико-семантичній системі російської мови, мові міста, мові засобів масової інформації та ін.

Основні напрямки наукової діяльності кафедри – теорія номінації, дискурсивний аналіз фольклорного тексту, прагмалінгвістика, теорія комунікації, міфопоетична картина світу етносу, лінгвістика тексту, медіаекологія, моделювання словникового складу російської мови, дослідження мови засобів масової інформації. Науковий доробок кафедри представлено монографіями проф. О. С. Снитко “Внутрішня форма номінативних одиниць” (Львів, 1990), проф. Л. О. Кудрявцевої «Моделирование динамики словарного состава русского языка» (К., 1992), проф. Н. В. Слухай “Художественный образ в зеркале мифа этноса: М. Лермонтов и Т. Шевченко» (К., 1995), проф. Л. П. Дядечко «Крылатые слова как объект лингвистического описания: история и современность» (К., 2002), колективними монографіями «Русский язык и современность» (К. – Лейпциг, 1989), «Сопоставительная грамматика русского и украинского языков» (К., 2003), а також навчальними посібниками з лексикології і фразеології (проф. Л. О. Кудрявцева, проф. Л. П. Дядечко, доц. І. А. Кулінич, доц. О. О. Бондаренко), фонетики (доц. Д. О. Теряєв), словотвору (проф. Л. О. Кудрявцева, доц. Л. О. Медведєва), синтаксису (проф. О. С. Снитко, проф. Н. В. Слухай), лінгвістики тексту (проф. Н. В. Слухай), етнолінгвістики (проф. О. С. Снитко, доц. І. А. Кулінич) та навчально-методичними розробками. Одним із важливих напрямків діяльності кафедри є написання підручників і посібників для середньої школи, а також словників різних типів (Бондаренко О.О. Русско-украинский словарь терминов рынка недвижимости. – К., 2008; Дядечко Л.П. Толковый словарь «Крылатые слова нашего времени». – Москва: «НТ Пресс», 2008).

Конференції

27 вересня 2011 року в Інституті філології був проведений круглий стіл «Східнослов'янські мови в їхній специфіці й міжмовних взаємодіях: проблеми вивчення та викладання», присвячений 60-літтю наукової й науково-педагогічної діяльності заслуженого професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академіка АН ВШ України, доктора філологічних наук, професора Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченкa Маргарити Олександрівни Карпенко, яка пропрацювала на кафедрі російської мови більше 40 років і в 1977-1991 рр. завідувала цією кафедрою. Ініціаторами й організаторами проведення круглого столу разом з кафедрою російської мови виступили Українська асоціація викладачів російської мови й літератури, кафедра історії й стилістики української мови та кафедра слов'янської філології Інституту філології, а також підготовчий факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Докладніше...

14 апреля 2011 года в Институте филологии Киевского национального университета имени Тараса Шевченко была проведена Всеукраинская научная конференция «Концепты и константы в языке, литературе и культуре». Активное участие в конференции приняла кафедра русского языка. Секция, посвященная проблемам лингвокультурной феноменологии на фоне когнитивной науки, проводилась под руководством доктора филологических наук, профессора Л. П. Дядечко.