Історія та сьогодення кафедри

Славістичні дослідження в Університеті Св. Володимира велися з часу заснування закладу1834 р за ініціативою й під керівництвом першого ректора alma mater професора М.О.Максимовича. Кафедра слов’янської філології (як одна з найстаріших)  виникла на базі заснованої 1842 року кафедри історії та літератур слов'янських наріч. Традиційно тут викладалися чеська, польська, сербська та інші слов'янські мови.

Активізація наукових досліджень в університеті пов’язана з ім’ям відомого славіста професора О.О. Котляревського (1837 – 1881), який з 1875 до 1881 років очолював кафедру та Київське слов’янське товариство, запровадив викладання нових курсів, серед яких – історія Чехії, історія слов’янських літератур і культур, історія слов’янознавства. Саме під керівництвом О.О. Котляревського виховувалися славісти, діяльність яких у подальшому була визначальною для київської школи. З кафедрою пов'язана діяльність видатних славістів: проф. К. Страшкевича, проф.В.Я. Яроцького, проф.Т.Ф. Флоринського, проф. А.І. Степовича, проф.О.М. Лук'яненка, проф. В.П. Петруся. Важливим осередком, де формувалися славістичні інтереси студентів  Київського університету, був започаткований з 1907 року семінарій професора В.М. Перетца. У роботі семінарію брали участь І. Огієнко, Є. Тимченко, С. Маслов, Б. Ларін, П. Филипович, М. Драй-Хмара.

На початку ХХ століття викладачі  кафедри слов’янської філології забезпечили викладання широкого  спектру славістичних дисциплін, і особлива заслуга у цьому професора О.М. Лук’яненка. В Київському університеті він читав практично всі слов’янознавчі курси – порівняльну граматику слов’янських мов, історію та діалектологію сербохорватської, польської мов, історію сербохорватської, польської та чеської літератур. У складний для Київського університету час (1918 – 1922 рр.) кафедру слов’янської філології очолював М.Л. Туницький, чиї наукові праці сприяли поглибленому висвітленню проблеми походження та розвитку слов’янської писемності.

Непростими для університету і кафедри були міжвоєнні роки – загибель чи еміграція провідних учених і студентської молоді, численні реорганізації й експерименти в освіті, жорстокі репресії проти інтелігенції, що привели до     знищення цілих наукових напрямів. Значних втрат зазнало і слов’янознавство.

У перші повоєнні роки розпочався новий етап у розвитку університетської славістики. На філологічному факультеті Київського університету було створено слов'янське відділення для підготовки кваліфікованих фахівців із полоністики та богемістики. 1946 року було відновлено кафедру слов'янської філології, яку з 1947 року очолив акад. Л.А. Булаховський.  І хоча 1955 року підготовка фахівців із спеціальності "слов'янська мова і література" була припинена, слов'янські мови продовжували викладати на українському та російському відділеннях. На це слід  спеціально звернути увагу, оскільки в 40 – 50-ті роки проблема підготовки висококваліфікованих кадрів філологів як для потреб усіх галузей культурного будівництва, так і для поповнення поріділих після війни рядів науковців-філологів була особливо гострою. Кафедра слов'янської філології  під керівництвом академіка Л.А. Булаховського підготувала цілу когорту фахівців-славістів, які успішно продовжили вивчення західно- і південнослов'янських мов. Вихованці й учні Л.А. Булаховського академіки О.С. Мельничук, В.М. Русанівський, Г.Д. Вервес, члени-кореспонденти АН України О.Б. Ткаченко, А.П. Непокупний, доктори філологічних наук, професори В.Т. Коломієць, Л.Л. Гумецька, Т.Б. Лукінова, І.М. Железняк, А.Й. Багмут, Л.С. Паламарчук, Ю.Л. Булаховська, В.І. Шевчук, М.О. Карпенко, кандидати філологічних наук С.Й. Левінська, Н.П. Романова, А.П. Корепанова, В.О. Захаржевська, Ю.Л. Яворська, Н.І. Неруш, О.І. Микитенко, О.Т. Лєнікі багато-багато інших плідно працювали і працюють як науковці, викладачі вищих навчальних закладів, перекладачі, редактори видавництв.

За 200 років свого існування кафедра слов'янської філології підготувала чимало відомих фахівців із західно- і південнослов’янських мов, які плідно працювали та працюють для розбудови українсько-слов’янських зв’язків.

З 1987 р. кафедру очолює к.філол.н, професор Паламарчук Ольга Леонідівна. На кафедрі нині працюють 2 професори, 7 доцентів, 5 асистентів, а також 5 іноземних лекторів - носіїв мови,  які здійснюють підготовку висококваліфікованих спеціалістів з чеської, сербської, хорватської, болгарської, білоруської, словенської мов, літератур та перекладу.

На кафедрі слов’янської філології виконуються дві наукові теми – лінгвістична “Опис, вивчення, функціонування лексичної та граматичної системи слов’янських мов” і літературознавча “Актуальні проблеми слов’янського літературознавства”. Викладачі кафедри підготували й опублікували низку підручників, навчальних посібників, навчальних і методичних матеріалів для студентів-славістів нашого університету і вишів України. Члени кафедри   виступають рецензентами, опонентами на захистах дисертаційних робіт, готують до друку і рецензують підручники та монографії, беруть активну участь у підготовці та проведенні наукових заходів.Професори кафедри виконують обов'язки членів Вченої ради Інституту філології, членів спеціалізованих рад Д 26.001.15 та Д 26.001.39 при КНУ імені Тараса Шевченка.

Кафедра проводить щорічні Міжнародні славістичні читання пам’яті академіка Леоніда Булаховського за участю науковців Інституту мовознавства ім.  О.О.Потебні НАНУ, Інституту української мови НАНУ, Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАНУ, Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології  ім. М.Т.Рильського НАНУ. За матеріалами конференції видаються збірники наукових праць "Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур: Пам’яті академіка Леоніда Булаховського".

Викладачі та студенти кафедри беруть активну участь в усіх заходах, які проводять Чеський культурний центр,  Посольства слов’янських країн в Україні (відвідання різноманітних виставок, концертів, читань, перегляд кінофільмів, презентації книг та альбомів), а також у міжнародних конференціях, семінарах та симпозіумах

При кафедрі працюють мовно-культурні Центри – Славістики, Болгаристики та Білорусистики.