Наукова школа "Теоретичні та методологічні проблеми літературознавства"

Історія. Заснована 1904 року в Київському університеті професором Перетцем Володимиром Миколайовичем. Припинила існування на рубежі 20-30-х років у зв'язку з засланням керівника школи до Саратова, який помер там 1935 року. Інших вихованців школи та її фундаторів (професори університету М.Зеров, П.Филипович та ін.) репресовано в 1934-1935 роках.

Дослідження учасників Школи першого періоду стали класичним надбанням українського і загальнослов'янського літературознавства. Вони використовуються як фундаментальні праці для проведення сучасних наукових розробок, стали підручниками для підготовки студентів у вищих навчальних закладах України та зарубіжжя. Серед них, зокрема, праці з теорії та історії української літератури В.Перетца, М.Зерова, Д.Чижевського, П.Филиповича, С.Маслова, О.Назаревського та ін. Школа відроджена в 1994 році як Міжнародна з участю вчених Київського, Гарвардського, Варшавського, Мельборнського, Тбіліського та інших університетів, а також учених Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України. Нині школу очолює професор Наєнко М.К.

Напрямки наукових досліджень: історичні школи літературознавства; теорія та історія літератури; наукові й ненаукові методології.

Результати наукових досліджень. За період з 1995 року наукова школа опубліковала десятки монографій, збірників праць, підручників, посібників, у яких запропоновано нове трактування шкіл, течій і напрямів українського літературознавства. В науковий обіг введено численні факти з історії й теорії літератури, котрі тлумачилися в тоталітарних умовах з антинаукових методологічних позицій. Природа багатьох явищ української літератури в контексті європейських і світових літератур була розкрита. Означено шлях і перспективи розвитку історії й теорії літератури, окремих етапів і стилів художньої творчості в Україні та ін.

Відомі представники наукової школи. Найбільш відомі вчені, що сформувались у цій Школі, працювали до 1930-х років в Україні, а окремі емігрували і продовжували працювати за кордоном до 1970-х років. Це, закрема, академік, професор Володимир Перетц; професор Микола Зеров; професор Павло Филипович; професор Дмитро Чижевський; професор Сергій Маслов; професор Олександр Назаревський. Після відновлення роботи Школи, за останні роки утвердилися в науці про літературу відомі доктори філологічних наук: професор Михайло Наєнко (Київ); професор Людмила Грицик (Київ); професор Наталя Костенко (Київ); професор Олександр Мушкудіані (Київ); професор Анатолій Ткаченко (Київ); професор Валентина Нарівська (Київ); професор Михайло Гнатюк (Київ); професор Отар Баканідзе (Грузія); професор Ніна Банковська (Одеса); професор Віра Просалова (Київ); професор Ніна Бернадська (Київ); професор Лідія Кавун (Київ) та ін.

Друкованим органом Школи є збірник наукових праць "Філологічні семінари".

Докладніше про наукову школу ... (файл .pdf, 433 Kb)

М.Наєнко "Філологічний семінар: школа наших традицій" (Київ, 2012) Зміст і тексти (с. 1–229) | Фото (с. 230–247) | Фото й іменний покажчик (с. 248–280)