Лабораторія експериментальної фонетики та прикладна лінгвістика

Важливе гасло в навчанні лінгвіста-прикладника звучить так: «Нові технології не приходять до нас готовими – нові технології та знання створюємо ми»!


У забезпеченні навчальних планів і програм нової спеціальності «Прикладна лінгвістика і англійська мова» разом із кафедрою сучасної української мови бере участь навчально-наукова лабораторія комп'ютерної лінгвістики та навчальна лабораторія експериментальної фонетики, оскільки цей підрозділ Інституту філології тісно пов’язаний з різними мовленнєвими технологіями.

Зустрічаючи термін «прикладний» в текстах професійного спрямування, ми одразу розуміємо, що його зміст може стосуватися якоїсь практики та навичок у певній технологічній галузі знань чи діяльності. Якщо йдеться про прикладну лінгвістику й прикладну фонетику, зокрема, то, з одного боку, прикладний характер має безпосереднє оволодіння вимовою рідної та іноземної мов; з другого, це застосування інвентарю фонетичних елементів та моделей конкретної мови в системах автоматичного розпізнавання, синтезу та перекладу усного мовлення, яке потребує одночасного поєднання кількох сфер знань, у тому числі, технічних і програмних.

Справді, дисципліна Прикладна фонетика, яка входить до навчального плану спеціальності «Прикладна лінгвістика і англійська мова» разом з багатьма іншими спецкурсами, знайомить студентів із прийомами роботи з фонетичним рівнем мови, у тому числі й експериментальними, та залучає майбутніх фахівців до широкої практики оволодіння різноманітними навичками роботи в комп’ютерних звукових редакторах, програмах корпусних баз або методиках сегментування й анотування фонетичних елементів усного мовлення.

Що саме треба студенту, щоб у майбутньому опанувати, наприклад, таку мовленнєву технологію, яка здійснюється в автоматичних телефонних операторах замовлення квитків, чи при надсиланні СМС на стаціонарний телефон? Треба навчитися укладати чималі бази звукових й анотованих даних, коректно добирати звукові еталони, комбінувати одиниці синтезу й елементи інтонаційного моделювання. Адже для того, щоб забезпечити програму розпізнавання українського мовлення чи, приміром, синтезу англійського мовлення належними базами й алгоритмами, майбутньому лінгвісту-прикладнику необхідно навчитися щонайменше

  • розбиратися в матеріальній частині породження мовлення як живого процесу;
  • розуміти, як використовувати знання про інвентар та структурні особливості мови для їх адекватного фонетичного представлення у мовленні та технічного й статистичного оброблення фонетичних даних;
  • ураховувати правила та функціональне навантаження ієрархічних одиниць фонетичного рівня для створення задовільних моделей їх поєднання в цілісний штучний усний текст.

Зрозуміло, що без базових фонетичних знань та спеціальних фонетичних знань (зокрема, основ акустики й артикуляторної фізіології, які студенти отримують спочатку в курсі «Теоретична фонетика» та курсах мов, що вивчаються на спеціальності), а також без навичок укладання алгоритмів мовою програмування неможливо створити систему автоматичної ідентифікації мови за усними записами чи забезпечити компілятивний синтез штучного мовлення за артикуляційними параметрами активності органів мовлення.

Отже, найближча перспектива, яка відкривається для студента-прикладника в курсах прикладної фонетики («Комп’ютерні засоби транскрипції і транслітерації», «Комп’ютерне моделювання усного мовлення») – це виконання таких завдань:

  • створення алгоритмів лінгвістичної обробки і анотування текстових масивівусного мовлення;
  • накопичення анотованих баз даних української нормативної вимови;
  • нормалізація вимови маловживаних звукосполучень, прізвищ, абревіатур тощо;
  • укладання просодичної моделі українського мовлення.

Лабораторія експериментальної фонетики тісно співпрацює з Міжнародним навчально-науковим центром інформаційних технологій і систем (МННЦІТіС) НАН України – провідним науковим закладом, що втілює в життя мовленнєві технології і долучає наш колектив викладачів, аспірантів і студентів до своїх наукових проектів.

Так, на базі Лабораторії експериментальної фонетики й МННЦІТіС здобувач Плахотнікова Олена працює над створенням електронного корпусу українського усного мовлення. Масив українських аудіотекстів дає змогу дослідити фонетичні особливості живого українського мовлення. А для цього тексти аудіозаписів мають бути заздалегідь проанотовані, тобто в спеціальній програмі їх «підписують» за орфографічними правилами, сегментують на фонетичні інтервали та позначають сегменти між інтервалами фонетичною транскрипією, яка відповідає українським та міжнародним стандартам (стандартам IPA). Передбачено використання цього корпусу як для подальших лінгвістичних досліджень живої фонетичної варіативності та з навчальною метою (в курсі вивчення української фонетики та орфоепії, а також вивчення української мови як іноземної).

У зв’язку з потребою у фахівцях у галузі лінгвістичної експертизи у лабораторії розроблено курс «Фонетична експертиза», який спрямовано на підготовку судового експерта. На сьогодні напрям судової експертизи відео-, звукозапису потребує комп’ютеризації процедури проведення лінгвістичного дослідження усного мовлення, а також створення нових експертних методик, що передбачають синтез наукових досліджень з експериментальної фонетики та комп’ютерної лінгвістики.