Задорожна Світлана Володимирівна

Кандидат філологічних наук, доцент кафедри історії української літератури та шевченкознавства, літературознавець, критик

Народилася 10.01 1956 р. у м. Малин на Житомирщині.

У 1980 р. закінчила з відзнакою Київський державний університет імені Тараса Шевченка зі спеціальності «українська мова і література».

У роках 1981 -1984 –  аспірантка кафедри історії української літератури, після закінчення якої у грудні 1984 р. була зарахована на посаду асистента цієї ж кафедри. У 1986 р. після захисту кандидатської дисертації на тему «Українська драматургія першої половини ХІХ ст. та її джерела» була переведена на посаду викладача.

З 1991 р. – доцент новоствореної кафедри історії української літератури і шевченкознавства, де працює по даний час.

З 1991 по 1994 рр. перебувала у відрядженні для викладання українознавчих і мовознавчих курсів у Варшавському університеті (Польща).

Протягом роботи на кафедрі Задорожна С.В. викладала й викладає для студентів різних спеціальностей літературознавчі курси:

  • «Історія української літератури доби становлення і романтизму»,
  • «Історія української літератури ХІХ ст.»,
  • «Т. Шевченко: загальнолюдські і національні виміри творчості»,
  • «Т. Шевченко і романтизм»,
  • «Шевченкознавство: етапи вивчення».

Підготувала й викладає нові спецкурси:

  • «Тарас Шевченко й інтелектуальний та літературно-мистецький контекст європейської літератури»,
  • «Літературна доба і творча особистість крізь призму епістолярію й мемуаристики ХІХ ст.».

Для студентів Варшавського університету читала лекції з історії української культури ХІХ ст., зокрема, творчість Т. Шевченка у контексті українського та загальноєвропейського романтизму.

Є автором понад 54 наукових праць, 4 навчально-методичних посібників, упорядником 5 випусків збірника «Шевченкознавчі студії». Керує написанням трьох кандидатських  дисертацій.

Основні науково-методичні публікації:

  1. методичний посібник «Василь Стефаник» (К., 1989 );
  2. «Т. Г. Шевченко і літературне життя Київського університету» (монографія у співавторстві – К., 1989);
  3. «Інтеграція позитиву у творчості Шевченка (аспекти символу, аксіології, онтології, міфу, психології і стилю)» (монографія у співавторстві –К., 2003);
  4. «Шевченкознавство в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка» (у співавторстві – К., 2004);
  5. Т. Шевченко і М. Гоголь (до проблеми генези романтичного світовідчуття) // Тарас Шевченко і європейська культура. – Київ – Черкаси, 2000;
  6. Виміри романтичної ідеї народності у творчості М. Максимовича і Т. Шевченка // Літературознавчі студії . – Вип.11. – К., 2004;
  7. Козакоцентризм як вияв суб’єктивізму художнього мислення Тараса Шевченка//Шевченкознавчі студії.  –Вип.11.–К., 2009;
  8. Т.Шевченко і П.Куліш: єднання у площині духовного аристократизму  //Зб. праць Всеукраїнської 37-ї шевченківської конференції.–Черкаси, 2009.
  9. Надчасові морально-етичні вартості в українській літературі першої половини ХІХ ст.// Літературознавчі студії.  –Вип.26.–К.,2010;
  10. Особистість у Т.Шевченка й у Г.Туманяна: коцепт свободи // Вісник  Київського університету ім. Тараса Шевченка. Серія: Література. Мовознавство. Фольклористика.– К.,2010.
  11. Українська поезія кінця ХІХ – початку ХХст. у структурно-семантичній інтерпретації // Слово і час.  –№3.–К.:2010;
  12. Проблема генези та суті романтизму //Орю свій переліг… та сію слово»: шевченкознавча монографія.–К.:Логос,2012.

Автор двох посібників для школи у співавторстві з Н.І. Бернадською: «Українська література» (К., 1995), «Українська література: запитання і відповіді» (К., 1996).

Автор «Українсько-польського, польсько-українського словника» (Варшава, 1994).