Чередниченко Олександр Іванович

Мовознавець і перекладач, доктор філологічних наук, професор кафедри теорії і практики перекладу з романських мов імені М.Зерова , академік АП ВШ України, заслужений  діяч науки та техніки України, почесний доктор Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка та Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка.

Народився 15 червня 1947 р. у м. Києві. 

У 1971 р. закінчив з відзнакою Київський університет імені Тараса Шевченка, також має свідоцтва університетів м. Бордо (1977), м. Гренобля (1986) та Паризького міжнародного інституту державного управління ( 1998).

Працює у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка з 1971: асистент, старший викладач (1971-1976), доцент (1977), декан факультету романо-германської філології (1977-1981), завідувач  кафедри теорії і практики перекладу (1979-1981), старший науковий співробітник (1981-1983), з 1983 по 2010 рр. завідувач кафедри  теорії і практики перекладу з романських мов імені Миколи Зерова, декан факультету іноземної філології (1992-2001).

Основні напрямки наукової та навчально-методичної діяльності: праці в галузі загального і романського мовознавства, соціолінгвістики, контрактивної лінгвістики,  історії і теорії перекладу. Розробив теорію варіювання літературних мов в інноваційному контексті, істотно розвинув і доповнив теорії мовних контактів і перекладу. Створив власну лінгвістичну та перекладознавчу школу.

Під керівництвом проф. О.І. Чередниченка захищено 2 докторські, 17 кандидатських  дисертацій.

Основні наукові видання:

Серед опублікованих праць О.І.Чередниченка – 10 монографій, 10 підручників та навчальних посібників, у тому числі 5 з грифом Міністерства освіти  України. Це, зокрема, такі монографії, як:

  1. „Межъязиковые отношения и языковая политика» (1983),
  2. „Язык и общество в развивающихся странах Африки» (1983),
  3. «Влияние социальных фактов на функционирование и развитие языка» (1995),
  4. «Переклад на межі ХХІ століття: історія, теорія, методологія» (1997),
  5. «Григорій Кочур і український переклад» (2004),
  6. «Про мову і переклад»(1979-1991),
  7. «Мовні і концептуальні картини світу» (1996-2012),
  8. Вісник КНУ серія «Іноземна філологія» (з 1992р.),

Голова спеціалізованої вченої ради для захисту докторських дисертацій з мовознавства і перекладознавства (1993-2006), голова науково-методичної комісії з іноземної філології МОН України (1992-2001) член експертної ради державної акредитації комісії МОН України (2001-2006), член правління товариства Україна-Франція (з 1996), заступник голови комісії Інституту філології, заступник голови (з 2011).   

Лауреат премії ім. Тараса Шевченка КНУ (1995) та імені Ярослава Мудрого АН ВШУ (2000), кавалер французького ордена Академічних пальм (2001) та ордена Зірки італійської солідарності (2003). У 2011 р. нагороджений грамотами Академії наук вищої школи України та Національної академії наук України. За підтримку членів Київської малої академії наук, Учнівської молоді – переможців Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України, «За вагомий внесок у розвиток науки і вищої освіти України».

Викладає спецкурси:

  • „Вступ до перекладознавства”,
  • „Теорія перекладу”,
  • „Порівняльна лексикологія французької та української мов”,
  • „Жанрові теорії перекладу”,
  • „Порівняльна стилістика французької  та української мов”.