Лекція «Духовність сучасної Туреччини»

29 квітня 2013 року в Інституті філології відбулася відкрита лекція доцента кафедри тюркології, к.філол.н., Арнаут Федори Іванівни «Духовність сучасної Туреччини».

Туреччина є світською державою, виступаючи першовідкривачем-«піонером» такого суспільного ладу в ісламському світі. Іслам як державну релігію, було скасовано Ататюрком в 1928 році і відповідно сформована законодавча база, щодо унеможливлення впливу релігійного керівництва на владні чинники, натомість турецькою Конституцією передбачається свобода віросповідання і совісті.

Близько 99 відсотків населення декларує свою релігійну приналежність, натомість, незалежні опитування показують, що близько 3% дорослого населення не визначили свій зв'язок з релігією, стверджуючи, що «не мають релігійних переконань» або «не вірять в релігійні доктрини».

Загалом переважна більшість населення країни мусульмани, переважно суніти (85-90%). Існує велика меншина Алеві (10-15%), в рамках шиїтської спільноти послідовників ісламу, а також деякі інші малочисельні суфійські практики. У країні запроваджена релігійно-світська інституція на чолі з Головуючим у справах релігій (Diyanet Іслер Başkanlığı), він тлумачить Ханафі — ісламські школи права і несе відповідальність за діяльність та функціонування в країні 75 000 зареєстрованих мечетей і розподіл місцевих і провінційних імамів. Крім того, офіційні урядові дані свідчать про наявність в країні 100 000 осіб, що сповідують інші, не мусульманські вірування. Це, переважно, християни, здебільшого Вірменської Апостольської церкви, Ассірійської Церкви Сходу і Грецької православної церкви (64000 осіб) та віруючі юдеї, переважно сефариди (26000 осіб).

Історично склалося, що Православна Церква мала свій головний осередок у Царгороді (Константинополі), теперішньому Стамбулі. Від четвертого століття православний світ формувався навколо Константинополя, що став осідком Константинопольського патріарха. Проте нині турецький уряд не визнає екуменічного статусу Патріарха Варфоломія I, який є найстаршим серед рівних єпископів в традиційній ієрархії православного християнства, тому діяльність духовенства та керівництва цієї Церкви відбувається за суттєвого обмеження.

Більшість земель та майна Церкви і духовні школи, в тому числі духовна семінарія Халкі, були конфісковані, а християни, як і раніше широко переслідувалися в Туреччині. Туреччина славиться численними релігійно-культовими спорудами, частина яких має світове значення. У країні діє велика кількість мечетей — 78 000. Крім того, зареєстрована 321 громада — різних християнських вірувань і напрямків зі своїми церквами, існують 36 іудейських синагог, а також численні історичні культові споруди, які вважаються культурною спадщиною країни.