Теми наукових робіт

  • Роботи спеціалістів

    • Психологізм у творах українських поетів-романтиків.
    • Типологічний аналіз ранніх балад Т.Шевченка і А.Міцкевича.
    • Особливість бачення історії доби Руїни в романі П.Куліша “Чорна рада”
    • Характер і ситуації в оригінальній драматургії М.П.Старицького.
    • Національна ідея в українській драматургії першої половини ХХ століття (на матеріалі творі Лесі Українки “Бояриня”, В.Винниченка “Між двох сил”, М.Куліша “Патетична соната”).
    • Автологічність жіночих образів у творчості Лесі Українки.
    • Образи потойбіччя в творах українських письменників (М.Гоголя, М.Костомарова, Лесі Українки).
    • Проблема взаємин героя і народу в героїко-романтичній драматургії М.Старицького (за творами “Богдан Хмельницький”, “Оборона Буші”, “Маруся Богуславка”, “Остання ніч”).
    • Епістолярій Ганни Барвінок як джерело вивчення творчої біографії письменниці.
    • Поетика національно історичної істини в художній творчості Тараса Шевченка (на матеріалі поезій “У неділеньку святую, у досвітню годину...” і “Заступила чорна хмара та білую хмару...”).
    • Епістолярна критика Лесі Українки.
    • Філософський і художньо-естетичний світогляд Григорія Сковороди.
    • Проблема героя і народу в героїко-романтичній драмі М.І.Костомарова.
    • Леся Українка - новатор української драми.
    • Жанрово-стильові особливості прози Івана Франка.
    • Особливість типу героя та його подвигу в українській агіографічній літературі.
    • Образ Святості у літературі Київської Русі. Образно - символічні засоби її вираження.
    • Специфіка історіографії Київської Русі: синтез сакральної християнської книжної історії, народних легенд та переказів та реальних історичних подій.
    • Образ князя у літературі Київської Русі як єдність народного уявлення про героїчне та книжного втілення християнських доброчинств.
    • „Роксолані” Себастьяна Кленовича в українському та польському літературному контексті.
    • Новолатинська поезія: антична традиція, ренесансна сучасність та українське прочитання.
    • Особливості реалістичного зображення природи та побуту людей у новолатинській поезії XVI ст.
    • Українська історія у творах письменників-полемістів к. XVI – початку XVII ст.
    • Авторська концепція ідеального суспільства у творах Івана Вишенського.
    • Художні засоби полемічної переконливості та емоційної експресії у писаннях к. XVI – початку XVII ст.
    • Образно-символічна система барокової літератури.
    • Образ Ісуса Христа у метафізичній поезії XVII ст.
    • Монолог померлого як вияв барокового морального дидактизму та художній прийом.
    • Теорія та практика курйозного віршування XVII ст. та прояви його принципів у сучасному житті (поезія, реклама, розважальні ребуси тощо).
    • Апологія козацтва у бароковій літературі.
    • „Козацькі літописи”: витоки, специфіка історіографії та ремінісценції у художній літературі нового часу.
    • Притча як засіб дидактизму та прояв специфічного художнього мислення в давній українській літературі.
    • Особливість символічного мислення Г. Сковороди: синтез античної, біблійної та міфологічної свідомості.
    • “Велесова книга” як ймовірно існуюча пам”ятка дохристиянської історії русичів. Різночитання та пошуки.
    • Історизм воїнських повістей “Літопису Руського”.
    • Ораторсько - проповідницька проза Київської Русі як цілісність: витоки античної риторики, основа християнського світогляду та руська культура (Іларіон, В. Мономах, К. Туровський).
    • Образ святості у літературі Київської Русі (Києво – Печерський патерик).
    • Особливість типу героя агіографічної літератури.
    • Новолатинська поезія: антична традиція, ренесансна сучасність та українське прочитання.
    • “Слово о полку Ігоревім” – християнський світогляд та язичницька традиція.
    • “Роксоланія” С. Кльоновича в українському та польському літературному контексті.
    • Галицько – Волинський літопис і рицарський (дружинний) епос.
    • Українська полемічна література: образ полеміста у творах.
    • Творчість Івана Вишенського як предтеча українського літературного бароко.
    • Авторська концепція ідеального суспільства у творах Івана Вишенського.
    • Творчість мандрівних дяків як предтеча нової літератури.
    • Вітчизняна історія у творах полемічної літератури (“Апокрисис” Христофора Філалета, “Тренос” Мелетія Смотрицького та “Пересторога”).
    • Бароковий універсалізм у драматургії XVII – XVIII ст (трирівневість та символізація дії).
    • Час як провідна ідея літератури бароко.
    • Час як образ – символ літератури бароко.
    • Образно – символічна система барокової словесності.
    • Образи – символи “саду”, “сироти” і “чужих, злих людей” барокової словесності.
    • Реалізація барокового універсалізму в художньо – символічному прийомі сну.
    • Алегоризм художнього мислення у творах бароко.
    • Апологія козацтва у бароковій літературі.
    • Геральдична та епіграматична поезія.
    • Образ Ісуса Христа у метафізичній поезії XVII ст.
    • Розвиток житійної літератури, увага до західноєвропейської, польської та російської агіографій.
    • “Синопсис”, “козацькі літописи” та “Літопис Самовидця” і становлення барокової концепції вітчизняної історіографії.
    • Історичні постаті у “Літописі” Самійла Величка.
    • Проблематика збірки Кир. Транквіліона – Ставровецького “Перло многоцінноє” та характер її трактування.
    • Епіграматичні традиції української літератури у віршовій творчості Климентія Зиновіїва.
    • Народний ідеал у віршах – ораціях та віршах – травестіях.
    • Динаміка поняття “героїчного”, “героя” у давній українській літературі.
    • Притча як форма мислення та пізнання у давній українській літературі (від “Варлаама та Йосафа” до Г. Сковороди).
    • Г. Сковорода і традиції української барокової поезії.
    • Алегорично – символічні тенденції творів Г. Сковороди.
    • Етично – естетична проблематика творчості Г. Сковороди.
    • Засади філософії Г. Сковороди у байкарській спадщині письменства.
    • Інтермедії XVIII ст. як предтеча нової української драми.
    • Історико – мемуарна проза XVIII ст. (щоденники Миколи Ханенка та Якова Марковича).
    • Філософська проза Г. Сковороди, її зв”язок з античною літературою і працями попередників з Києво – Могилянської Академії.
    • Українська історична романістика в добу становлення.
    • Концепція історичного минулого у драматургії (прозі) М. Костомарова.
    • Історичне минуле у творчості українських романтиків 20-х – 60-х рр. XIX ст. (співвідношення історичної і художньої правди).
    • Поетична символіка у творчості українських романтиків.
    • Традиції творчості М. Гоголя у творчості українських письменників II пол. XIX ст. і XX ст.
    • Реальне і віртуальне у творчості українських письменників у I пол. XIX ст. (Є. Гребінка, Г. Квітка – Основ”яненко, М. Гоголь).
    • Концепція історії у повістях П. Куліша.
    • Образ автора у поетичних збірках П. Куліша (“Досвітки”, “Хутірна поезія”, “Дзвін”).
    • Героїзм народу у визвольній війні під проводом Б. Хмельницького (М.Костомаров, П.Куліш, Т.Шевченко).
    • Особливості творення і формування образу – типу в українській драматургії I пол. XIX ст.
    • Особливість прочитання “вічних” образів у творчості Т. Шевченка.
    • Сучасна поетична шевченкіана.
    • Сучасна прозова шевченкіана.
    • Є. Гребінка – романтик (романтизм стихії образів у поезії митця).
    • Психологізм системи образів роману Є. Гребінки “Доктор”.
    • Образ козацтва у романі Є. Гребінки “Чайковський”.
    • Літературні традиції Київської Русі у творчості Т. Шевченка.
    • Художні (наукові) біографії Т. Шевченка. До проблеми інтелектуальної і психологічної правди.
    • Проблема людини і природи у творчості Т. Шевченка – поета і Шевченка – ходожника.
    • Романтичне трактування проблеми моралі у повісті М. Костомарова “Сорок лет”.
    • Романтична особистість у драматургії М. Костомарова.
    • Тема життя і смерті у творчості українськиї романтиків.
    • Національний варіант запозичених сюжетів у творчості українськиї романтиків 20-х – 60-х рр. XIX ст.
    • Проблема психологізму у творчості українських поетів – романтиків.
    • Літературно – естетичні погляди М. Костомарова.
    • Концепція художньої правди в літературно – естетичній програмі Г. Квітки – Основ”яненка.
    • Проблема свободи особи у творчості Т. Шевченка.
    • Історіографія Т. Шевченка.
    • Характери і конфлікти у прозі А. Свидницького.
    • Творчість П. Куліша – перекладача (збірка “Позичена кобза”).
    • Традиції Т. Шевченка у творчості Ю. Федьковича.
    • Прийоми “гоголівської школи” в оповіданнях І. Нечуя – Левицького.
    • Образ інтелігента у творчості І. Нечуя – Левицького (романи “Хмари” і “Над Чорним морем”) та П. Мирного (оповідання “Народолюбець” і “Пригоди з Кобзарем”).
    • Особливості образотворення історичної романістики І. Нечуя – Левицького.
    • Тема “пропащої сили” у творчості П. Мирного, Г. де Мопассана, Л.Ожешко.
    • Психологічне мотивування образів у драматичних творах П. Мирного (драма “Лимерівна”, комедія “Перемудрив”).
    • Психологізм у повістях Б. Грінченка (“Сонячний промінь”, “На розпутті”, “Серед темної ночі”, “Під тихими вербами”).
    • Характер і конфлікт у прозі А. Свидницького.
    • П. Куліш – перекладач (збірка “Позичена кобза”).
    • Традиції Т. Шевченка у творчості Ю. Федьковича.
    • “Гоголівська школа” в оповіданнях І. Нечуя – Левицького.
    • Характер інтелігента у І. Нечуя – Левицького (романи “Хмари” і “Над Чорним морем”) та П. Мирного (оповідання “Народолюбець” та “Пригоди з Кобзарем”).
    • Особливості образотворення історичної романістики І. Нечуя – Левицького.
    • Тема “пропащої сили” у творчості П. Мирного, Г. де Мопассана, Л.Ожешко.
    • Психологічне мотивування образів у драматичних творах П. Мирного (драма “Лимерівна”, комедія “Перемудрив”).
    • Психологізм у повістях Б. Грінченка (“Сонячний промінь”, “На розпутті”, “Серед темної ночі”, “Під тихими вербами”).
    • Історичні постаті у драмах М. Старицького “Богдан Хмельницький”, “Маруся Богуславка”, “Облога Бучі”.
    • Особливість трактування історичних постатей у романній трилогії М.Старицького “Богдан Хмельницький”.
    • Водевіль М. Кропивницького “По ревізії” в жанрово – стильовому контексті українського водевілю.
    • Драма “Наймичка” і тема наймитства в українській ліьтературі XIX ст.
    • Традиції творчості Г. Квітки - Основ”яненка в драматичному творі І.Карпенка – Карого “Мартин Боруля”.
    • Історичний герой у творчості І. Карпенка – Карого (“Бондарівна”, “Лиха іскра поле спалить і сама щезне”, “Паливода XVIII ст.”, “Гандзя”, “Сава Чалий”).
    • Біблійні теми у збірці І. Франка “Мій ізмарагд”.
    • Філософські засади збірки І. Франка “Мій ізмарагд”.
    • Філософське осмислення історії у поемі І. Франка “На Святоюрській горі”.
    • Філософське осмислення української історії у поемах І. Франка “Іван Вишенський” та “Мойсей”.
    • Етичні проблеми у творах І. Франка на теми Біблії (“Майсей” та “Смерть Каїна”).
    • Ретроспекція та її роль у змалюванні героя у прозі І. Франка.
    • Психологізм драматичних творів І. Франка (“Украдене щастя”, “Учитель”, “Сон князя Святослава”).
    • Переклади І. Франка із західноєвропейських літератур як чинник мистецького “я” письменника.
    • Літературна спадщина Феодосія Печерського.
    • Становлення і розвиток орнаментального стилю в ораторсько-проповідницькій прозі доби Середньовіччя.
  • Магістерські роботи

    • Висвітлення проблем психології творчості Т.Г.Шевченка в роботах українських дослідників: до історії становлення поглядів
    • Рецепція постаті Шевченка у поезії Ліни Костенко та Івана Драча
    • Проблеми зради в інтерпретації М.І.Костомарова та І.К.Карпенка-Карого (на матеріалі трагедій “Сава Чалий”)
    • Ткаченко Т. Альманах М.О.Максимовича “Кієвлянинъ”
    • Образ „граду земного” та „граду Божого” у моральних максимах та художньому мисленні давньоукраїнських письменників.
    • Бароковий універсалізм та прояв його у літературі.
    • Синтез міфотворчості та історичної достовірності у літописанні XVII – XVIIІ ст.ст.
    • Етикетна панегірична поезія: витоки, реалії XVII – XVIIІ ст.ст. та трансформації у новітній літературі.
    • Типологічна спорідненість української епіграми та східних віршів XVII – XVIIІ ст.ст.
    • “Tempus fugit” (час летить) ідейна константа барокової української літератури.
    • “Memento mory” (пам’ятай про смерть) моральна настанова барокової етики та естетика потворного у літературі.
    • Барокова шкільна драма у контексті розвитку української драматургії.
    • Образи природи у поезії Григорія Сковороди у контексті „пейзажної” української поезії (від новолатинської до романтичної).
    • Необарокові вияви в українській літературі XIX ст.
    • Концепція людини і світу в літературі доби Відродження.
    • Барокові поетики XVII - XVIII ст.
    • Бароко і український театр.
    • Образно – символічна система у драматургії доби середньовіччя.
    • Концепція світу у філософській спадщині Г. Сковороди.
    • Інтерпретація творів Г. Сковороди.
    • Емблематика Г. Сковороди.
    • Символіка байок і поезій.
    • Ієрархія світів у творчості Г.Сковороди.
    • Співвідношення християнської і народницької традицій у творчості Г.Сковороди.
    • Поетична творчість Г.Сковороди як започаткування нової літератури.
    • Г.Сковорода і фольклор.
    • Засади державності у творчості Г.Сковороди.
    • Особистість і держава у Г.Сковороди.
    • Жанрове мислення Г.Сковороди.
    • Античні фемінісценції у творчості Григорія Сковороди.
    • Синтез етики та естетики у поетичній творчості Г.Сковороди.
    • Філософські засади байкарської спадщини Г.Сковороди.
    • Жанрова специфіка українських інтермедій.
    • Гоголь як український письменник.
    • Епістолярій М. Гоголя і національний світогляд письменника.
    • Жанрово – тематична поліфонія та своєрідність системи образів давньої української драматургії.
    • Система образів “Літопису Руського”.
    • Образ книжника з “Літопису Руського”.
    • Морально – етичні засади “Києво – Печерського патерика”.
    • Моральні максими “Києво – Печерського патерика”.
    • Жанр житій як засіб формування суспільно – політичного типу людини.
    • Концепція людини у “Києво – Печерському патерику”.
    • Тематика і жанрово-образні особливості українських інтермедій.
    • Стильова специфіка української літератури доби становлення та романтизму.
    • Органічність національно – естетичного вираження романтичних пошуків доби в українській літературі кінця XVIII – 60-х рр. XIX ст.
    • Проблема щастя у творчості Т. Шевченка.
    • Поняття “рай” у художньому мисленні Т. Шевченка.
    • Романтична концепція любові у поемах Т. Шевченка.
    • Мотив слова у творчості Т. Шевченка.
    • Шевченків “Кобзар”. Еволюція самоідентифікації. Кобзарство.
    • Еволюція поняття “козак” у творчості Т. Шевченка.
    • Стилістичні особливості прози Т. Шевченка.
    • Концепція романтичної особистості в українській літературі.
    • Ідеї гуманізму у творчості Т. Шевченка.
    • Німецькомовні переклади А. Курелли “Європейське мовознавство і “Щоденник” Т. Шевченка.
    • Архетип матері у творчості Т. Шевченка.
    • Апокрифічний елемент в українській літературі: від “Повісті врем”яних літ” до поеми “Марія” Т. Шевченка.
    • Тарас Шевченко: проблеми діалогу з читачем.
    • Поезія Т. Шевченка як поезія трагічної перестороги.
    • Жанрово-стильова динаміка української поезії доби становлення і романтизму.
    • Проблема психологізму в українській романтичній прозі.
    • Природа і людина в українській романтичній традиції.
    • Поняття просвітництва в естетиці П.Куліша.
    • Просвітительські ідеї художньо-історіософічній концепції П.Куліша.
    • Т.Шевченко і слов”янський літературний світ.
    • Творчість Т.Шевченка та європейський гуманізм.
    • Проблема спадкоємності української культури у творчості Т.Шевченка.
    • Поема “Великий льох” у контексті жанру містерії у світовій літературі.
    • Проблема взаємин творчої особистості та тоталітарної держави у драмі М.Костомарова “Кремуций Корд”.
    • Філософізм поетичних символів у творчості Т.Шевченка останніх років.
    • Проблеми загальнолюдської духовності й етики у творчості Т.Шевченка.
    • Мораль і етика гуцулів у прозі Ю.Федьковича.
    • Етно – психологічні особливості прози Ю. Федьковича.
    • Люди в екстремі у творчості Ю. Федьковича.
    • “Людина мілітарна” у творчості Ю. Федьковича.
    • Архетип у творчості Ю. Федьковича, В. Стефаника.
    • Героїчно—романтичні образи у поезії Я.Щоголева.
    • Атмосфера доби у драматургії М.Кропивницького.
    • Психологізм драматургії І.Карпенка-Карого.
    • Оновлення життя у збірці І.Франка “З вершин та низин”.
    • Сатира І.Франка (поеми “Дума про Маледикта Плосколоба”, “Дума про Наума Безумовича”, “Ботокуди”, нарис “Доктор Бессервіссер” та оповідання “Опозиція”).
    • Філософське осмислення теми “народ і вождь” у поемі І.Франка “На Святоторській горі”.
    • Символіко-філософська основа поеми І.Франка “Мойсей”.
    • Психологізм оповідань І.Франка про дітей і школу.
    • І.Франко – перекладач класичної літератури.