Історія кафедри розпочинається з відділення сходознавства філологічного факультету – з 1995 р. Тоді під керівництвом професорів Л.Грицик та Г.Халимоненка в Шевченковому університеті викладали три мови Далекого Сходу – китайську, корейську та японську. Зі створенням Інституту філології у 2004 р. постала кафедра китайської, корейської та японської філології. У 2016 р. у зв’язку з запровадженням двох нових унікальних освітніх програм із в’єтнамської та індонезійської мов, фахівців з яких в Україні готує тільки наш Інститут, підрозділ реорганізували у кафедру мов та літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії.
На сьогодні кафедра забезпечує викладання 5-и мов. До її складу входять 53 викладачі – 3 доктори наук та 22 кандидати наук, серед яких і носії в’єтнамської, індонезійської, китайської, корейської, японської мов – це науковці, які торують основні напрями розвитку вітчизняного сходознавства, дослідники мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії.
З часу заснування кафедри до 2021 р. її очолював д.філол.н., проф. І.Бондаренко. Чинний завідувач кафедри – д.філол.н., доц. Н.Ісаєва.
Кафедра є випусковою за одинадцятьма освітніми програмами освітніх ступенів «бакалавр» і «магістр», що забезпечують підготовку фахівців-сходознавців: перекладачів і викладачів східних мов та літератур у вищій школі.
За сприяння компанії «Mitsubishi Corporation» викладачі-японісти створили унікальну в Україні серію навчально-методичних матеріалів з японістики – 46 підручників, посібників, словників. За підтримки Посольства В’єтнаму викладачі кафедри Ха Тхі Ван Ань та доц. В.Мусійчук створили першу в Україні серію підручників з в’єтнамської мови.
Наукові інтереси кафедри зосереджені в галузі когнітивної, корпусної та комунікативної лінгвістики, перекладознавства, історії літератур Сходу, компаративістики, імагології, теорії літератури, жанрології, ґендерних студій, методики викладання мов і літератур Сходу тощо.
З 2004 по 2021 рр. викладачі кафедри надрукували більше 1260 наукових і науково-методичних праць (статей, монографій, підручників та посібників) різного спрямування, серед них: «Сучасна японська літературна мова: теоретичний курс: в 2 т.» (Т.Комарницька, К.Комісаров), «Японська мова: ґендерний аспект» (Х.Еґава), «Японська література. Курс лекцій: у 2 ч.» (І.Бондаренко, Ю.Осадча), «Лінгвокраїнознавство Японії» (І.Бондаренко, О.Бондар), «Японська ієрогліфіка» (Х.Еґава, О.Кобелянська), «Навчання японської мови у вищій школі: інтегративна система формування і розвитку академічної грамотності» (О.Асадчих); «Китайська мова: базовий курс» (М.Война, О.Воробей, О.Гончаренко та ін.), «Формування китайськомовної компетентності в писемному мовленні» (О.Асадчих, А.Савченко), «Китайська література VII-XIII ст.» (Я.Шекера), «Новітня література Китаю» (О.Воробей, К.Мурашевич), «Китайська жіноча проза: ревізія канону» (Н.Ісаєва), «Театральне мистецтво Китаю: історичний екскурс» (О.Воробей), «Корея в описах західних авторів (ІХ – початок ХХ століття)» (Ю.Ковальчук).
Серед викладачів кафедри є талановиті перекладачі художньої літератури, які збагатили скарбницю українськомовних перекладів поезії та прози Далекого Сходу, зокрема: «Антологія японської поезії. Хайку XVII – XX ст.» (І.Бондаренко), «Антологія японської класичної поезії. Танка, ренга VIII – XV ст.» (І.Бондаренко), «Піднебесні пісні» (Я.Шекера), «Червоний ґаолян: історія одного роду» Мо Яня (Н.Кірносова), «Коли курява спаде» Алая (Н.Кірносова) та ін.