Загальна інформація

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка — підрозділ Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Утворений 12 листопада 2001 внаслідок об’єднання філологічного факультету, факультету іноземної філології, відділення сходознавства.

Нині професорсько-викладацький склад нараховує близько 600 викладачів, з них: близько 60 докторів наук і професорів, близько 250 кандидатів наук і доцентів, а також працюють старші викладачі, асистенти, 20 іноземних викладачів.

В інституті навчається 240 аспірантів, понад 30 докторантів, близько 90 пошукувачів.

Підготовка фахівців здійснюється за трьома освітніми рівнями, відповідно до яких випускники одержують кваліфікацію: бакалавр, спеціаліст, магістр.

Історія

Філологія в Київському університеті бере свій початок від часу його заснування, тобто з 1834. Тоді філологічний факультет перебував у складі філософського, а далі тривалий час іменувався історико-філологічним.

У 1937 було утворено факультет західноєвропейських мов і літератур.

1990 започатковано відділення «східних та англійської мови і літератури».

Історію філології творили такі відомі вчені, як Михайло Максимович, Микола Костомаров, Павло Житецький, Михайло Драгоманов, Микола Дашкевич, Володимир Перетц, Леонід Булаховський, Андрій Білецький, Олександр Білецький, Макар Русанівський, Микола Зеров, Михайло Драй-Хмара, Павло Филипович, Олександр Назаревський, Сергій Маслов, Дмитро Чижевський, Павло Плющ, Арсен Іщук, Степан Савченко, Олександра Андрієвська, Юрій Жлуктенко, Наталія Раєвська, Тетяна Якимович та інші.

Філологічні науки викладалися в Університеті святого Володимира з самого його заснування (1834). На гуманітарному відділенні філософського факультету було відкрито кафедру російської словесності, яка з 1850 року стала кафедрою новоствореного історично-філологічного факультету.

1867 р. історично-філологічний факультет було розділено на 3 відділення: класичої філології, слов’яно-російської філології й історичних наук.

З часом виникла потреба у спеціалістах мовного профілю — мовознавцях-романістах та германістах, тому у 1906 р. на історично-філологічному факультеті було відкрито романо-германське відділення, започатковане професором Миколою Дашкевичем та його учнем Іваном Шаровольським, який став першим деканом факультету західноєвропейських мов і літератур, зробивши значний внесок у його розвиток.

У 1918 р. було відкрито кафедру української мови, української літератури й історії України.

Унаслідок реформи ВШ 1920 р. університет було реорганізовано у ВІНО (Вищий інститут народної освіти, з 1926 р. — КІНО — Київський інститут народної освіти), де був відділ гуманітарних наук з літературним і лінгвістичним циклами.

У 1933 р. було відновлено університет, і в його складі — літературно-лінгвістичний факультет.

З 1943 р. в Українському Об’єднаному університеті функціонував філологічний факультет; цю назву було збережено й у відновленому того ж 1943 р. Київському університеті (разом із Київ. педінститутом).

Деканами історико-філологічного, згодом — літературно-лінгвістичного, потім — філологічного факультету в пореволюційні роки протягом різного часу були: проф. Володимир Петрусь (1922-29; репресований), проф. Арсен Іщук (1937-60; з великими перервами; репресований і реабілітований; у 1954-56 рр. — проректором університету), проф. Микола Грунський (1933-49; з перервами), доц. Юрій Кобилецький (1949—1952), доц. Микита Стаховський (1956—1957), проф. Дмитро Затонський (1961—1962); після поділу на філологічний і романо-германський факультети деканами філологічний були: проф. Павло Федченко (1962—1967), проф. Яків Білоштан (1967—1971), проф. Михайло Грицай (1971—1987), проф. Петро Кононенко (1987—1992), проф. Михайло Наєнко (1992—2001). Першим директором Інституту філології було обрано проф. Григорія Семенюка.

У 1937 р. в Києві було організовано окремий факультет іноземних мов, перейменований у 1938 р. у факультет західноєвропейських мов і літератур, деканом якого став проф. Іван Шаровольський.

Факультет західноєвропейських мов і літератур у 1947 р. було реорганізовано у відділення філологічного факультету, а у 1962 р. його було відроджено як факультет іноземних мов і згодом перейменовано у факультет романо-германської філології.

З 1991 р. — знову факультет романо-германської філології.

У різні роки факультет очолювали Вадим Пащенко, Юрій Жлуктенко, Олег Семенець, Олександр Чередниченко. Викладання східних мов як основної спеціальності розпочалося в 1990 р. на кафедрі східної філології факультету іноземної філології. У 1995 р. було створено відділення східної філології на правах факультету (завідувач відділення, одночасно завідувач кафедри тюркології — проф. Григорій Халимоненко).