ПРОСТІР ЖИВОЇ ТРАДИЦІЇ, НАУКОВОЇ ДУМКИ ТА КУЛЬТУРНОЇ ДИПЛОМАТІЇ
Навчально-наукова лабораторія народної творчості «Світлиця» заснована 18 червня 2024 р. у Навчально-науковому інституті філології Київського національного університеті імені Тараса Шевченка як відповідь на сучасні гуманітарні виклики, спричинені реаліями російсько-української війни та загрозами втрати національної культурної спадщини.
Створення лабораторії є стратегічною інвестицією в майбутнє української культури, важливим кроком у напрямі збереження, реконструкції та оцифрування традиційних культурних практик, обрядового фольклору й народнопісенного виконавства.
Історія створення
Ідея створення ННЛНТ «Світлиця» постала завдяки ініціативі народної артистки України, авторки й ведучої телепроєкту «Фольк-music» Оксани Пекун, яка передала Університету унікальний аудіо- та відеоархів (близько 500 програм, що понад 10 років виходили в ефір українського телебачення) і зібрану музейну колекцію.
Ініціативу підтримали ректор Університету Володимир БУГРОВ та директор ННІФ Григорій СЕМЕНЮК. Організаційному становленню Лабораторії сприяли завідувачка кафедри фольклористики Олеся НАУМОВСЬКА й координатор роботи Центру фольклору та етнографії Володимир ЩИБРЯ.
Колекція є цінним джерелом для дослідження живої народнопісенної традиції початку ХХІ століття з різних етнографічних регіонів України, зокрема матеріали з тимчасово окупованих територій України мають особливу наукову вагу. «Світлиця» стала не лише навчальним простором, але й архівом національної культурної пам’яті.
Очільниця підрозділу – кандидат філологічних наук, доцент кафедри фольклористики Оксана ОВЕРЧУК.
Фондова та експозиційна база
ННЛНТ «Світлиця» — це повноцінний навчальний і науково-експозиційний простір, що налічує близько 500 артефактів матеріальної народної культури. Це інтерактивна лабораторія, де студенти працюють безпосередньо з автентичними предметами матеріальної культури. На її базі забезпечується викладання профільних дисциплін, проходження народознавчих практик, формування музейних, архівних та експертних компетентностей.
Лабораторія у співпраці з кафедрою фольклористики та Центром фольклору та етнографії активно впроваджує елементи цифрової гуманітаристики: здійснюється оцифрування фондів, перезапис аудіоматеріалів, створення електронного каталогу.
У фондах Лабораторії представлено:
- зразки традиційного гончарства (глечики, макітри, миски);
- дерев’яні побутові предмети (колиска кінця ХІХ ст., ночви, рубель, прядка);
- вироби лозоплетіння;
- писанки;
- витинанки;
- зразки народного малярства (наїв, самчиківський та петриківський розпис);
- традиційні дитячі іграшки.
Особливо цінною є колекція з 12 традиційних жіночих строїв із п’яти етнографічних регіонів України:
- Середня Наддніпрянщина;
- Поділля;
- Опілля;
- Покуття;
- Полісся.
Експонування одягових комплексів у спеціальних вітринах поєднує музейну та освітню функції. До кожного строю подано фаховий опис із доступом через QR-коди.
Серед раритетів — жіночий стрій кінця ХІХ – початку ХХ ст. з Покуття та архаїчний комплекс із Полісся, що репрезентують локальні особливості крою, орнаментики та технік вишивки.
Частину експозиції становить традиційний текстиль:
- вишиті та ткані рушники (зокрема з Полтавщини в техніці закладного ткання);
- верети;
- килими;
- скатертини;
- налавники;
- крайки;
- очіпки;
- елементи святкового та буденного строю.
Колекція постійно поповнюється завдяки експедиційній роботі та дарам від носіїв традиції й небайдужих громадян.
Важливим надходженням стали матеріали з Лохвиччини (експедиція 2024 р.), що репрезентують одягову культуру Полтавщини кінця ХІХ – початку ХХ століття. Окремої уваги заслуговує кролевецький рушник початку ХХ століття. Кролевецьке перебірне ткацтво у 2018 році включено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Таким чином, традиція стає не лише об’єктом збереження, а й ресурсом сучасних наукових досліджень.
Сучасна народна творчість
Окремий сегмент експозиції репрезентує сучасну аматорську творчість: понад 200 сучасних вишитих рушників, вироби з дерева, глини, соломи, бурштину, акрилу, скла, а також сценічне вбрання радянської доби. Така дуальна концепція експозиції (традиційне — сучасне) сприяє глибшому осмисленню трансформацій народної культури.
Наукова та просвітницька діяльність
Діяльність лабораторії спрямована на:
- збереження матеріальної та нематеріальної культурної спадщини,
- розвиток цифрової гуманітаристики,
- формування освітніх, музейних і експертних компетентностей здобувачів,
- налагодження діалогу з носіями локальних традицій,
- популяризацію української народної культури в національному та міжнародному контексті.
Майданчик діалогу та культурної взаємодії
«Світлиця» функціонує як відкритий культурно-освітній простір. З жовтня 2024 року у Світлиці відбуваються майстер-класи із традиційних художніх промислів та ремесел (писанкарство, ткацтво, соломоплетіння, петриківський розпис, вибійка, вишивка, розпис по склу тощо); лекцій та тематичні зустрічі з дослідниками, збирачами, народними майстрами.
Зі студентською авдиторією зустрілися знакові культурні діячі: лауреат Шевченківської премії, учасник гурту Хорея козацька Максим Бережнюк та режисерка, продюсерка, сценаристка, журналістка, громадська та культурна діячка, директора ГО «ОКО» та Міжнародного етнографічного кінофестивалю «ОКО», випускниця кафедри фольклористики ННІФ КНУ імені Тараса Шевченка Тетяна Станєва. Відбулися лекції відомої фольклористки, кандидата філологічних наук Олени Чебанюк.
У межах співпраці з проєктом «Фольк-music» відбуваються культурно-мистецькі заходи, зйомки, зустрічі з носіями локальних традицій, що сприяє професійній підготовці студентів і популяризації української культури.
Освітня діяльність
Матеріальна база Лабораторії забезпечує викладання навчальних дисциплін:
- «Матеріальна культура України»
- «Народне українське декоративно-ужиткове та образотворче мистецтво»
- «Традиційні художні промисли та ремесла»
- «Семіотика народної культури»
- «Традиційні культурні практики»
- «Музейна комунікація»
- «Теорія і практика експозиційної діяльності»
- «Національний традиційний стрій»
На базі Лабораторії проводяться навчальні, навчально-виробничі та виробничі практики студентів.
Стратегічне значення. Місія та перспективи
Навчально-наукова лабораторія народної творчості «Світлиця» активно функціонує як осередок збереження культурної пам’яті, центр академічної фольклористики та практичної підготовки майбутніх фольклористів і етнокультурологів, дієва платформа культурної дипломатії
У стінах Шевченкового університету лабораторія забезпечує спадкоємність київської фольклористичної школи й водночас окреслює нові напрями міждисциплінарних студій, цифрових ініціатив і міжнародної взаємодії. У період історичних випробувань вона постає символом стійкості української культури.
