До Дня українського добровольця шевченківці переглянули фільм пам’яті філолога, сержанта 13 бригади Національної гвардії України «Хартія» Антона Бондаренка із позивним Бандерас – «Там, де найсміливіші», який зняв журналіст Григорій Пирлік для каналу Бутусов.плюс.
До організованого пам’ятного заходу долучилися: ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров разом із проректорами, директор Навчально-наукового інституту філології Григорій Семенюк, викладачі і студенти Інституту філології, побратими й посестра з НГУ «Хартія», учні школи 33 міста Києва, де вчився Антон, його рідні – дядько Стефан Решко з дружиною Юлією, дівчина Богдана Сахно, творці фільму на чолі з режисером Григорієм Пирліком та друзі.
Ректор університету Володимир Бугров відкрив захід, наголосивши на націєзорієнтованому вихованні шевченківців. «У Навчально-науковому інституті філології серед загиблих у російсько-українській війні – не просто патріоти, а знавці мов, перекладачі, письменники, журналісти, які мали розбудовувати філологію. Але вони поставили вище свого життя захист України. В університеті, на жаль, щодня зростає кількість загиблих добровольців-шевченківців. Ми пам’ятаємо кожного й увіковічнюємо їхні імена в ось таких подіях, як показ фільму», – сказав Володимир Бугров.
Антон Бондаренко – випускник кафедри загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики Навчально-наукового інституту філології – є символом свідомого вибору. Студент, який поставив на павзу своє життя, щоб добровільно взяти до рук зброю, ожив на екрані перед глядачами у фільмі, знятому журналістом Григорієм Пирліком, який у роботі над кінострічкою, як і його команда, відчули енергію Антона, пізнали його як непересічну особистість.
Дядько Антона Стефан Решко після перегляду подякував творцям фільму й громаді університету за організований показ. Пан Стефан зауважив: «Антон втілився в багатьох іпостасях – син, брат, воїн, знавець мов, захисник і відроджувач забутого українського. І якби важко не було приходити на заходи його пам’яті, я розумію, що його місія має продовження. Він надихає з екрану, спонукає захищати своє, українське. Це ще один фронт».
Побратими з «Хартії» – Віктор («Кордоба») та колумбійці – розповіли про хоробрість Антона на фронті, зауваживши, що бути на полі бою з Антоном було честю для них.
Друзі Антона – Микола Левицький, однокурсниця Серафіма Чикірякіна (асистентка кафедри романської філології), Юлія Свириденко (студентка 4-го курсу, співавторка проєкту «Освітарні») – відзначили його інтелект і енергію в університетському житті.
Завідувачка кафедри загального мовознавства , класичної філології та неоелліністики Світлана Гриценко на завершення розповіла, як продовжують справу Антона: кафедра видала книги його пам’яті та присвятила йому освітні проєкти. «Антон живе у діях кожного з нас – у фільмі Григорія Пирліка, у книжках і лекціях», – зазначила Світлана Гриценко.
Учасники заходу переглядали фільм у мертвій тиші, а після з вуст кожного звучало: фільм не просто документ – це заклик до дії. Шевченківці вкотре довели, що університет – це не лише знання, а й патріотизм у дії. Пам’ять про Антона Бондаренка – у серцях і справах тих, хто знав його особисто.
