Сучасна поезія захоплює університетську молодь, адже вірші можна досліджувати, відчувати, вплітати у свій життєвий досвід, передавати далі, шукати в них себе. Головне, щоб авторський голос не був самотнім, щоб його підхопили інші голоси. Освітньо-поетичний полілог, який відбувся 2 квітня 2026 року в Мистецькій залі Навчально-наукового інституту філології, було задумано як сучасну спробу експериментувати із форматом спільних студій з трьох векторів. Перший з них – дві авторки: Олеся Любашенко з нещодавно виданою книжкою «Тисяча очей» та Юлія Гупалюк зі збіркою «Пунктири». Другий вектор уособили студенти й магістранти освітніх програм «Літературна творчість, українська мова і література та англійська мова» та «Літературно-мистецька аналітика та західноєвропейська мова» (курси доцентки Галини Усатенко). Третій вектор представили майбутні вчителі-філологи, які навчаються на програмах з теорії та методика навчання української мови і літератури та іноземної мови в школі (курси професорки Олесі Любашенко).
Портрети авторок накреслили магістрантки Карина Єрмак і Тетяна Моторна: що приховано у назвах поетичних збірок, чому війна в Україні стала сумним і водночас життєдайним джерелом для творчості, наскільки вона звернена до молодого читача. А далі розпочалися шість раундів студій, в яких Олеся та Юлія декламували цитати одна одної і їх коментували, запитували одна одну, провокували щодо сенсу, форми, стилю, пропонували погляд стороннього, будували власні асоціації у віршах. На кожнім раунді після діалогу авторок лунав запит голосів із залу. Сміливі, часом авангардні літературознавчі голоси прозвучали від Ярослави Грищенко, Єлизавети Ющик, Софії Крєпкої, Юлії Рохманової, Аріни Єременко, Олександра Макарова, Дарини Самардак. Натомість голоси тих магістранток і студенток, які обрали фах учителя, мали тональність професійну. Діана Шемчук, Софія Середа, Тетяна Майко, Антоніна Панас, Аліна Коваленко вступали в полілог із голосами на користь інновацій в освітньому процесі, щоб поезія сучасних авторів була доступна навіть школярам. Розмову слухали й підтримували викладачі кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості, а також кафедри методики викладання української та іноземних мов і літератур.
Повітряна тривога нагадала про війну, що поруч, і спонукала учасників спуститися в укриття, де й продовжилися раунди полілогу. А далі авторки підписали автографи своїх книжок усім, кому цього хотілося. А ще гуртове фото залишилися всім на згадку про ініціативу Олесі Любашенко й Галини Усатенко створити спільний простір для своїх студентів, щоб почути голоси одне одного, голоси поетів, випускників, викладачів між кафедрами, освітніми програмами і поколіннями.
