Кафедра зарубіжної літератури та кафедра теорії і практики перекладу з англійської мови ННІФ КНУ імені Тараса Шевченка разом зі Школою мов, літератур і культур Единбурзького університету презентували першу в Україні «Антологію шотландської літератури» (видавництво «Генеза»).
Представлені у ній поетичні та прозові твори, епістолярій як популярних серед українських читачів Р. Бернса, В. Скотта, Р.Л. Стівенсона та А. Конан Дойла, так і менш знаних Т. Карлайла, Дж. Велш Карлайл, Дж. Макдональда, Г. Макдіарміда та М. Спарк, формують уявлення про неперервний самобутній літературний процес у Шотландії. Переклади творів і коментарі до них виконали студенти-магістри. Упорядники, автори передмови та нарисів до розділів – завідувач кафедри зарубіжної літератури проф. Лілія Мірошниченко та проф. кафедри Тетяна Михед.
Розпочинаючи урочистий захід, який поєднав Київ з Единбургом та Лондоном, його модераторка проф. Мірошниченко привітала учасників і згадала про те, як народжувалася ідея «Антології». «Коли ми разом із колегами з Единбурзького університету розмірковували над грантовою пропозицією, тоді ввійшли в резонанс два потужні імпульси – науковий та навчальний, та все ж енергією, яка власне запустила процес, була енергія творчості. Творчості — як відповіді на масові руйнування, насильство й антигуманізм назагал, що стали нашою новою реальністю від першого дня повномасштабної агресії росії проти України. Хоча наші студенти та викладачі належать до різних поколінь, разом ми гідно приймаємо виклики війни. Це спільний трансгенераційний досвід, об’єднавчий досвід.
За ці складні роки університетська аудиторія НН інституту філології трансформувалася і як осередок академічного спротиву наснажує до дії, зокрема тієї, в якій інструментом є слово – писане, перекладене. Ми твердо знаємо: створювати тексти, перекладати тексти у режимі «між сиренами», після виснажливих масованих дронових та ракетних атак на українську столицю – це потужний жест утвердження життя і всього доброго й прекрасного, що воно уособлює».
Лілія Мірошниченко подякувала студентам-магістрам ОП «Художній переклад з англійської мови, літературне редагування та менеджмент перекладацьких проєктів» Марії Павлюк, Вікторії Пічкур, Марії Ципкіній, Яні Миколишиній, Златі Подугольніковій, Євгенії Карпець, Роксолані Гридньовій, Соломії Караєвій, Северину Олійнику, Дарії Капеліст, Івану Бородіну, Вікторії Івасіків та їхнім наставникам з кафедри теорії і практики перекладу з англійської мови доц. Олені Підгрушній, доц. Тетяні Доній і доц. Мар’яні Оленяк за те, що вони відгукнулися на ідею перекладу літературних творів і блискуче втілили її в життя.

У своєму вітальному слові директор Школи мов, літератур і культур Единбурзького університету проф. Алекс Томсон зазначив: «Для мене «Антологія» є ще й жестом утвердження миру та обопільного визнання наших культур. Висловлюю глибоку шану, а також від імені нашої Школи й від імені шотландської культури щиро дякую усім, хто працював над книгою. Важливою складовою місії нашої Школи є праця зі збереження й підтримки живої традиції шотландської літератури та культури як самобутнього явища». Професор Томсон, знаний фахівець шотландської літератури, відзначив той факт, що студенти-перекладачі вклали у свою працю творчість, відкритість до іншої культури й глибокі знання, завдяки чому народилися переклади, які дали змогу словам шотландських письменників подолати кордони.
Про ще один вимір публікації йшлося у виступі консула України в Единбурзі Віталія Максименка. «Такі ініціативи, як ця зміцнюють академічні та міждержавні взаємини». «Для мене і честь, і, скажу щиро, велике задоволення як колишнього студента, випускника Університету Шевченка бути долученим до цієї визначної події. Вітаю всіх, хто працював над створенням книги. Це вкрай важливе видання, адже не лише знайомить українського читача з новими перекладами шотландських авторів, а й зміцнює культурні та академічні зв’язки між інституціями, обома країнами. А ще такі ініціативи вкотре нагадують: мова і література є містками між суспільствами, між країнами. Нині, коли Україна бореться у війні, такі проєкти, як цей має особливу вагу, адже культура у складні часи стає джерелом стійкості, утверджує гідність, живить надію».
Про те, чому «Антологія» є більше, ніж зібранням творів видатних шотландців розмірковувала проф. Тетяна Михед. «Це унікальний культурний феномен, який сягає далеко за межі тексту, прокладаючи нові шляхи для діалогу, взаєморозуміння та співпраці».
«У науковому вимірі ця антологія стала справжнім дослідницьким і аналітичним проєктом, адже від самого початку ми поставили собі за мету працювати лише з творами, які раніше не перекладалися українською мовою. Вона відкрила маловідомі обрії шотландської літератури й водночас дозволила по-новому побачити творчість авторів, чиї імена давно стали класикою. Особисто для мене особливо захопливою була зустріч із творчою спадщиною Томаса та Джейн Карлайлів.
Про зміст цієї антології можу говорити довго, проте хотілося б звернути увагу й на те, як крізь твори всіх представлених у ній авторів проходить образ Шотландії – її природи, людей, звичаїв. Їх об’єднує неповторний національний характер і глибоке відчуття власної ідентичності, сформовані в постійному протистоянні з могутнім сусідом та в боротьбі за свободу й незалежність. Ідеї Шотландського Відродження, як і пристрасний пафос закликів Роберта Брюса, є для нас зрозумілими й близькими. Цей прихований діалог, що набув особливої сили в реальності нашої війни, є одним із стрижневих смислових вимірів антології. Саме тому вона двомовна: ми говоримо різними мовами, але про одне й те саме — про свободу та незалежність».
«Антологія» розрахована на широке коло читацького загалу, а її упорядники не обмежувалися українськими теренами. Присутній на заході дослідник історії українців у Шотландії, автор книги «Українці Шотландії» (Scotland’s Ukrainians, Alba Printers & Publishers, 2022) доктор Пітер Кормило високо оцінив появу видання і щиро зізнався: «Усе своє життя я перебуваю між двома культурами; мати — шотландка, батько — українець. Для мене мати цю фантастичну книжку, написану обома мовами, — одна з найбільших радостей життя!».
Із сотень тисяч українців, які вже після 24 лютого 2022 р. вирушили до Великої Британії, десятки тисяч знайшли прихисток на півночі країни. Про це добре знають в Асоціації українців у Великій Британії, единбурзьку філію якої очолює Ганна Бітон-Гаврилюк, і яка надає колосальну підмогу гнаним війною. Присутня на заході координаторка Тетяна Буланова зазначила: «Дуже пишаюся вашим університетом (КНУТШ – приміт.), тим, що зробили неймовірну справу! Живучи в Шотландії, ми, українці, помічаємо багато спільного між нами – в літературі, історії. Велика втіха дізнаватися більше про те, що нас поєднує».
У продовження теми доц. Олена Підгрушна висловила переконаність у тому, що на сторінках «Антології» український читач відчує щось по-справжньому близьке. «Обидві культури сприймають мову не лише як засіб спілкування, а як носій пам’яті та ідентичності. Обидві знають, скільки смислу може вміститися в пісні, одному-єдиному поетичному рядку чи описі природи. Обидві мають багаті літературні традиції, у яких особливо гостро звучать питання належності, тяглості, втрати та самоідентифікації».
Під час заходу учасники проєкту охоче ділилися ще свіжими враженнями від процесу роботи. Згадує завідувач кафедри теорії і практики перекладу з англійської мови доц. Сергій Скрильник: «Оскільки жоден із творів раніше українською не виходив, студенти не могли спертися на чужі переклади і шукали власні рішення разом із викладачами-наставниками. Складні місця обговорювали спільно, а остаточну редакцію узгоджували з упорядниками. Так, магістри пройшли всі етапи праці перекладача, від першої спроби до готової антології. Це справжня практика “на полях” перекладацької ниви. Кафедра сподівається продовжити цю співпрацю в нових спільних проєктах». Тетяна Михед: «Ми справді працювали пліч-о-пліч, заглиблюючись у значення слів і речень, ретельно перевіряючи та вдосконалюючи переклад, щоб переконатися, що жодні нюанси оригінального тексту не було втрачено. Цей проєкт виявився надзвичайно захопливим як з наукової, так і з суто педагогічної точки зору, оскільки передбачав постійну співпрацю зі студентами та колегами-викладачами». У дусі взаємної довіри, підтримки, діалогу вдалося втілити задумане злагоджено й у неймовірно стислий термін.
Коментуючи перекладацький аспект проєкту, Олена Підгрушна наголосила на тому, що «Антологія» звертається до класиків, однак робить це через переклади молодих перекладачів, чия свобода інтерпретації дозволяє по-новому почути авторів. «Водночас молоді перекладачі відкривають в українському звучанні голоси, які досі залишалися переважно невідомими. У цьому сенсі презентоване сьогодні видання не просто поповнює бібліотеку новими перекладами, а стає простором, у якому нове покоління українських перекладачів вступає в живий діалог із розмаїтою шотландською літературою».
Окреслюючи значення видання, завідувач кафедри європейських мов та культур Единбурзького університету проф. Емманюель Лякор-Мартін зазначила: «Перша в Україні антологія шотландської літератури – це поєднання вагомого академічного досягнення, акту щедрості культурного обміну та інтелектуальної відваги. До того ж, це ще й красиве видання з фотографією історичного Гленфіннана на обкладинці».
«Цей проєкт є також свідченням успішної співпраці між нашими інституціями. З часу першого контакту з професором Лілією Мірошниченко у серпні 2022-го ми розвинули дружбу і міцне партнерство. Наші студенти спілкуються між собою, колеги відвідують Единбург з академічними візитами і, сподіваюсь, що не за горами той день, коли і ми зможемо приїхати до Києва».
Звертаючись до учасників проєкту, Лякор-Мартін наголосила на обставинах, за яких він утілювався: «У часи, коли війна розколює життя, приглушує голоси, обмежує обрії, ви робите протилежне – відкриваєте двері, створюєте простір зустрічі мов, історій, культур, простір уяви і цим нагадуєте всім нам, що література належить не лише мирному часу, а можливо навіть більшою є потреба в ній у часи потрясінь. Переклад доводить: сенси мандрують, а історії здатні долати кордони, коли люди не можуть собі цього дозволити. Перекладати – і ви це продемонстрували — означає уважно слухати, зважати на нюанси, з повагою і обережністю ставитися до творів іншої культури, вірити, що можете вдихати іноземні слова у свої мові, не втрачаючи значень».
Про складнощі перекладу В. Скотта та А. Конан Дойла, роздоріжжя, спільне долання сумнівів і радість відкриттів говорили у той день студенти Яна Миколишина і Соломія Караєва, а ще дякували за можливість реалізувати свій творчий потенціал і підсилити фахові компетентності.
Атмосферу живого діалогу з літературою створило читання творів шотландських авторів – оповідки «Дружина морська діва» (The Mermaid Wife), віршів «Ідучи крізь жита» (Comin’ thro’ the Rye ) Р. Бернса та «Перлинярі» (The Pearl Miners) М. Спарк, які прозвучали спершу в оригіналі у виконанні Пітера Кормило, згодом в українських перекладах Марії Павлюк, Марії Ципкіної та Вікторії Івасіків.
Підсумовуючи, у заключному слові Лілія Мірошниченко наголосила: «Ми вже маємо практичний результат проєкту — використовуємо «Антологію» в навчальному процесі. Так само тішить і те, що він дав поштовх новим ініціативам, сформувавши низку проблемних питань літературознавчого та перекладацького спрямування, які будемо досліджувати. Здобутком вітчизняного літературознавства і надалі буде з’ясування самобутності шотландської літературної традиції, того, як література увиразнює національну ідентичність, як шотландські автори розширили канон літератури вікторіанської доби та модернізму. Великий потенціал має компаративістичний аспект.
Ми запрошуємо студентів до пошукових робіт з історії шотландської літератури і творчості окремих письменників.
Мені особливо приємно відзначити той факт, що сьогодні всі виступаючі у Києві та Единбурзі задекларували готовність докладати зусиль, аби справа міжкультурного та міждержавного діалогу — через простір літератури — надалі була такою ж змістовною та інтенсивною».
Електронна версія «Антології» у відкритому доступі у Репозитарії університету https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/25675
Міжуніверситетська навчально-наукова лабораторія “Understanding Literatures and Cultures” висловлює подяку відділу міжнародних зв’язків КНУТШ і підрозділу Edinburgh Global, які на різних етапах сприяли успішній реалізації проєкту.
Нагадаємо: міжуніверситетська колаборація розпочалась з підписання меморандуму про співпрацю у травні 2022-го і за чотири роки стрімко розвинулась, охопивши різні галузі знань — урбаністику, хімію, право, геополітику та астробіологію. Перші ж контакти було встановлено понад 30 років тому викладачами та аспірантами кафедри зарубіжної літератури і кафедрою англійською літератури Единбурзького університету.