Історія кафедри починається з часів заснування Університету св. Володимира. Вона є спадкоємницею кафедри грецької та римської словесності, яка існувала у
складі історико-філологічного факультету з часів створення закладу освіти. На церемонії відкриття
Університету 15 липня 1834 р. ординарний професор римської словесності М.Якубович виступив із промовою «De pulchro Platonico» («Про ідею
краси у Платона»). У 1955 р. кафедра класичної філології та кафедра загального мовознавства були об’єднані в одну під керівництвом українського вченого зі світовим ім’ям – професора А.Білецького, який керував нею до 1978 р.
У цей період на кафедрі працювали викладачі І.Сунцова, С.Семчинський, О.Буркат, Л.Скалозуб, Ф.Нікітіна, Л.Чуракова, Ю.Шанін,
Г.Миронова, Т.Чернишова, В.Яніш, Г.Нікулін, Л.Скорина, З.Філіпович, Н.Яковенко. Незважаючи на відсутність спеціальності “класична філологія”, в цей час захищаються дисертації з класичних мов: докторська дисертація А.Білецького (1948) і кандидатські дисертації його вихованців Ф.Нікітіної (1957) та Ю.Шаніна (1968).
У 2016 р. було створено кафедру загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики, яку очолила д.філол.н., проф. І.Голубовська.
У 2021 р. на кафедрі працюють 4 професори, 12 доцентів та 1 асистент, які володіють трьома-чотирма індоєвропейськими та неіндоєвропейськими мовами.
Кафедра є потужним науковим і навчально-методичним осередком, який забезпечує не лише читання дисциплін класичного циклу для студентів бакалаврату і магістратури спеціалізації «Класичні мови і літератури (переклад включно)», а й нормативні та спеціальні курси латини і загального мовознавства (в тому числі й англійською мовою) в Інституті філології, давньогрецької та латини на історичному та філософському факультетах, в Інституті біології та медицини (для студентів-іноземців курс медичної латини англійською мовою), в Інституті міжнародних відносин тощо.
Основні напрями наукової діяльності: теоретико-практичні дослідження в галузі антропологічної лінгвістики; функціювання української мови за кордоном, проблеми міжмовної інтерференції, мовно-етнічної ідентифікації особи в багатомовному середовищі відповідних регіонів України; лінгвоісторіографічний напрям; порівняльно-історичні та ностратичні студії; дослідження морфології, синтаксису та концептуарію давньогрецької мови; вивчення українського різновиду середньовічної та ранньомодерної латини XV–XVIІ ст.; дослідження грекомовної християнської літератури; створення довідкових і мультимовних тематичних лексикографічних праць; неоелліністичні студії.