ІСТОРІЯ КАФЕДРИ ЗАГАЛЬНОГО МОВОЗНАВСТВА, КЛАСИЧНОЇ ФІЛОЛОГІЇ ТА НЕОЕЛЛІНІСТИКИ

У 1955 році кафедра класичної філології була об’єднана з кафедрою загального мовознавства, яку на той час очолював проф. А. Білецький; він керував об’єднаною кафедрою загального мовознавства та класичної філології до 1978 року. У цей період на кафедрі працювали викладачі І. Сунцова, С. Семчинський, О. Буркат, Л. Скалозуб, Ф. Нікітіна, Л. Чуракова, Ю. Шанін, Г.Миронова, Т. Чернишова, В. Яніш, Г. Нікулін, Л. Скорина, З. Філіпович, Н.Яковенко. Незважаючи на відсутність спеціальності «класична філологія», у цей час було захищено дисертації з класичних мов: докторська дисертація А.Білецького (1948) і кандидатські дисертації його вихованців Ф. Нікітіної (1957) та Ю. Шаніна (1968).

Поступово кафедра переорієнтувалася на загальномовознавчу проблематику: відбулися захисти докторських дисертацій із загального мовознавства Ф.Нікітіної (1973) і С. Семчинського (1974). Потреба забезпечення викладання латини на неспеціальних факультетах зумовила підготовку й видання підручників і посібників із практичного курсу латинської мови. Серед них такі українськомовні підручники: З.Філіпович «Латинська мова», Н. Яковенко та В. Миронової (Трипуз) «Латинська мова для істориків» (1993) та ін.

З 1958 року при кафедрі діє семінар із румунської мови й літератури, започаткований професором, завідувачем кафедри (1978–1999) С. Семчинським і продовжуваний його учнями доц. В. Чемесом, доц. С. Лучканином та ін. Посмертно вийшов підручник С. Семчинського для студентів вищих навчальних закладів С. Семчинського «Румунська мова» (2007), доопрацьований В. Чемесом.

Під керівництвом проф. С. Семчинського на кафедрі створювався енциклопедичний словник довідник «Мови світу», авторами якого, крім викладачів кафедри, стали провідні мовознавці країни.

При кафедрі протягом 60–90 рр. діяла науково навчальна лабораторія експериментальної фонетики, тривалий час очолювана її науковим керівником проф. Л. Скалозуб. Нині лабораторія має статус міжкафедральної. У доробку лабораторії численні праці з артикуляторики, акустики живого мовлення багатьох мов світу, фонології тощо.

У 80–90 і рр. минулого століття кафедра поповнилася випускниками романо- германського та філологічного факультетів Київського університету, які спеціалізувалися на вивченні французької, російської та латинської мов (доц. В.Миронова (Трипуз), доц. О. Михайлова, доц. О. Лефтерова, асист. Н.Пухальська, асист. О. Єрьоміна та ін.).

У 1993 р. завдяки старанням проф. С. Семчинського й проф. Ф. Нікітіної було відновлено спеціальність «класична філологія», що зумовило потребу створення українськомовних підручників і посібників для студентів класиків.

Наразі це завдання можна вважати успішно виконаним. Серед навчальної літератури для філологів-класиків варто відзначити підручники та посібники Н.Яковенко, В. Миронової (Трипуз), Л. Звонської (Звонської-Денисюк), Л. Скорини, В. Шовкового, С. Лучканина, О. Михайлової, Н. Корольової (Бойко), О. Лазер-Паньків, О. Кощій (Осауленко), А. Поліщук (Шадчиної), О. Єрьоміної.

Після тривалої перерви відновилося викладання курсів з давньоелліністики: давньогрецької мови, історії давньогрецької мови, давньогрецької герменевтики, епіграфіки та палеографії, давньогрецької діалектології, античного віршування, античної риторики (Л.Л. Звонська), історії латинської мови, латинської герменевтики, епіграфіки та палеографії (Ф.О. Нікітіна, Л.П. Скорина), вступу до класичної філології (В.М. Миронова).

У 2016 р. в Інституті філології відбулося об’єднання кафедри загального мовознавства та кафедри класичної філології та елліністики, було утворено кафедру загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики.

Кафедра загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики наразі здійснює підготовку бакалаврів і магістрів за 4 освітніми програмами «Класична філологія та іноземна мова», «Новогрецька філологія та переклад і англійська мови» (ОКР «бакалавр»); «Класичні студії та західноєвропейська мова», «Новогрецька філологія, англійська мови та переклад» (ОКР «магістр»).