У ННІФ відбулася міжнародна конференція, присвячена спадщині професора Костянтина Тищенка
14 жовтня 2026 р. у ННІФ розпочала роботу ІІ Міжнародна наукова конференція «Міждисциплінарна спадщина професора К. Тищенка в часі та просторі: цифрові виклики і перспективи», присвячена 85-й річниці від дня народження професора Костянтина Миколайовича Тищенка, одного з найяскравіших українських вчених-міждисциплінарників, засновника першого у світі Лінгвістичного музею, поліглота, подвижника науки.
Конференція об’єднала викладачів, студентів, аспірантів і дослідників, які працюють над різноманітними питаннями загального та окремого мовознавства, перекладознавства, цифрових технологій, когнітивних наук, методики викладання іноземних мов тощо. Захід був організований Лінгвістичним музеєм імені професора Костянтина Тищенка, кафедрою іноземних мов математичних факультетів, кафедрою загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики та кафедрою Близького та Середнього Сходу.
Відкриваючи конференцію, з вітальним словом до учасників наукового зібрання звернулася проректорка з наукової роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка, докторка економічних наук, заслужена діячка науки і техніки України Оксана Жилінська. Вона відзначила значущість докторської дисертації К.М. Тищенка «Метатеорія мовознавства» (1992) для упорядкування лінгвістичних знань, а також системний підручник «Основи мовознавства» (2007), створений на її основі. Оксана Іванівна наголосила на відданості Костянтина Миколайовича освітній справі і фундаментальній лінгвістиці. Згадуючи своє інтерв’ю з професором, зазначила, що і досі починає свої лекції студентам-економістам з улюбленого професором вислову Рауля Чілачави: «Мовили мудре слово, мудре вухо, де ти?».
Від імені директора ННІ філології Григорія Семенюка учасників заходу привітав заступник з навчально-методичної роботи Дмитро Костенко. Він побажав присутнім плідної роботи, нових інсайтів та креативних дискусій.
Далі запрошений до вітального слова доктор технічних наук, заслужений діяч науки і техніки України, професор кафедри інформаційної безпеки КПІ імені Ігоря Сікорського Євген Мачуський пригадав, як, будучи деканом факультету, ходив на лекції до Костянтина Миколайовича разом із першокурсниками. «Ми дуже шкодували, коли не вдавалося протиснутися крізь натовп охочих, і ми втрачали 40 хвилин чистої мудрості, наче від Бога».
Від родини професора Тищенка виступила його двоюрідна сестра Олена Костянтинівна Ширяєва-Рибалко. Вона згадала роки дитинства й юності, професора, наголосила на величезній ролі батьків – Микола Павловича та Анни Степанівни у формуванні особистості майбутнього професора. Водночас, Костянтин Миколайович був дуже скромною людиною: «Він ніколи не розповідав у родинному колі, наскільки багато мов знає. Це я дізналася вже після його смерті», – розповіла вона.
З-поміж пленарних доповідачів виступили: Віктор Мойсієнко (доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент, директор Інституту української мови НАН України) з доповіддю «Про етномовну свідомість русинів напередодні та після прийняття християнства»; доктор філологічних наук, професор Володимир Пономаренко (Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України) з доповіддю «Етнонімія і війни: про історію і сучасність»; Лариса Ляшенко (кандидатка психологічних наук, доцентка КНУТШ) – «Глобальна мережа взаємодії студентів як інноваційний підхід у методиці викладання іноземних мов»; Ярослав Бойчук (магістр Ronin Institute for Independent Scholarship) – «Архітектура мислення в умовах невизначеності». Відбулася також презентація посібника кандидата філологічних наук, доцента Віталія Радчука “Мистецтво перекладу”.
Пленарне засідання, як і робота секцій, проходили у гібридному форматі – офлайн та онлайн. Приєдналося онлайн більше 120 студентів, які писали у чаті конференції свої побажання та відгуки.
Після другої години розпочали свою роботу секції: “Методологічні підходи в сучасному мовознавстві. Контекстуально-топонімічний метод професора К. Тищенка”, “Класична філологія в координатах сучасної гуманітаристики, “Професор К. Тищенко як педагог. Проблеми методики викладання іноземних мов у цифрову епоху”, “Мови світу сьогодні. Розвиток мови в епоху глобалізації”, “Проблеми сучасної концептології, когнітивістики та дискурсології”, “Перекладознавство та переклад в епоху цифри”.
У роботі кожної з секцій брали участь студенти онлайн, відбувалися дискусії та жваві обговорення спірних питань.
15 жовтня о 10.00 у стінах Лінгвістичного музею імені професора Костянтина Тищенка були підбиті підсумки роботи конференції. Її роботу визнано ефективною та перспективною.
Відбулися презентація «Лінгвістичний музей КНУ імені Тараса Шевченка як осередок патріотичного виховання української молоді» та екскурсія музеєм (завідувачка музею д.філол.н., проф. Ірина Голубовська).