28 лютого 2023 року в Навчально-науковому інституті філології відбувся захід «Університетські скрижалі пам’яті: Денис Антіпов “жив Україною і був утіленням нашої країни”».
«Ми зібралися в символічний день – рівно рік тому, на п’ятий день повномасштабного вторгнення, Україна офіційно подала заявку на вступ до Європейського Союзу. Тож вшанування пам’яті загиблого лейтенанта ЗСУ в російсько-українській війні, викладача корейської мови Дениса АНТІПОВА, який мріяв про європейську Україну, саме сьогодні невипадкове. Ми зустрілися, щоб перевідкрити пошкоджений внаслідок ракетного обстрілу 10 жовтня 2022 року середмістя Києва Центр корейської мови та літератури імені Дениса АНТІПОВА, відбудувати який допомогли фінансово батьки воїна. Сьогоднішній захід є свідченням нашої незламності і незнищенності. Ми продовжуємо працювати у воєнний час, кожен на своєму фронті, ми виховуємо нове покоління і водночас зберігаємо пам’ять про загиблих воїнів у російсько-українській війні, наближаючи таким чином нашу Перемогу», – сказав ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир БУГРОВ, розпочавши захід у холі Навчально-наукового інституту філології, де до річниці повномасштабного вторгнення рф в Україну організована фотовиставка «Війна рф з українською освітою». Експозиція демонструє наслідки ракетної атаки, через яку був пошкоджений корпус Інституту: повилітали вікна (близько 400!), уламки ракети понівечили двері кафедр, стіни, стелю, меблі в інституті. Серед пошкоджених авдиторій був і Центр корейської мови та літератури імені Дениса АНТІПОВА, якому дісталося сповна, бо його вікна виходять на Володимирську вулицю, куди прилетіла ракета.
Після огляду фотовиставки всі пройшли до відремонтованого Центру корейської мови і літератури імені Дениса АНТІПОВА, де вшанували хвилиною мовчання загиблого, переглянули про нього відео. На пам’ятну зустріч прийшли батьки Дениса – Марія та Геннадій АНТІПОВИ, рідні, друзі, побратими, колеги, студенти, однокурсники. У душевній і теплій атмосфері згадували патріота, який жив Україною і був утіленням нашої країни.
«Важко казати про Дениса в минулому часі з дієсловом “був”… Він є. У слові кожного з нас… Не віриться, що фізично він не з нами», – зауважив Володимир БУГРОВ.
«Живемо у складний, тривожний, воєнний час. Тому наші зустрічі, на жаль, позначені все більше і більше смутком і печаллю. Зорова пам’ять вертає Дениса АНТІПОВА, нашого колегу, викладача, усміхненого, стрункого, непохитної сили волі… Для нього, як і для більшості українців, як писав Юрій Липа: “Найголовніший меридіан світу проходить через Україну”. Тому він одним із перших пішов на війну з російським окупантом. Ми зворушені благородним вчинком батьків Дениса – пані Марії і пана Геннадія, які матерізували любов до сина через запровадження стипендії кращим десятьом студентам-кореїстам нашого Інституту. Аби таким чином ті продовжували справу Дениса, нашого колеги. Велика шана і дяка родині АНТІПОВИХ. Сьогодні, на жаль, мартиролог пам’яті бойової слави Інституту філології, де розміщені захисники нашої країни, поповнюється новими іменами. Нещодавно ми оплакували загиблого студента-германіста Андрія ЛІСЯКА. Йому б ще жить і жить… А він загинув на війні з віковічним ворогом. Тому сьогодні з новою силою звучить, як заклик до прийдешніх: “Молись, Молися, сину! За Вкраїну Його замучили колись”. Ми пишаємося своїми героями, колегами, викладачами і студентами», – виступив директор Навчально-наукового інституту філології Григорій СЕМЕНЮК на організованій пам’ятний зустрічі.
«Вклоняємося світлій пам’яті Дениса. Ми перебуваємо з ним в однакових ціннісних орієнтирах. Він був дуже справжнім, що відчувалося в погляді. Уміння розмежовувати добро і зло – про Дениса. Компроміс не для нього, бо жив правдиво і щиро. Любов до світу, до людей, до всього живого, до України… Боротьба за Україну забрала його особисте життя. Він поклав усе на вівтар заради нашого майбутнього… Тому Центр без перебільшення можна вважати його локусом. Він незнищенний, як і Україна, бо після ракетного уламку іменну авдиторію оновлено, тут Денис із нами, досі навчає і виховує нове покоління студентів…», – висловилася волонтерка, завідувачка кафедри фольклористики Олеся НАУМОВСЬКА.
Під час події спогадами про Дениса АНТІПОВА поділилися: професор історичного факультету, заступник голови Ради ветеранів КНУ В’ячеслав МОРДВІНЦЕВ; практичний психолог УФМЛ, учасник бойових дій, капітан ЗСУ Олександр ТКАЧЕНКО; завідувачка кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії Наталія ІСАЄВА; директорка іменного Центру Оксана КІНДЖИБАЛА, однокурсники, студенти. Кожен із тих, хто брав слово до виступу, дякували батькам – Марії та Геннадію АНТІПОВИМ за сина. У кожному спогаді оживав багатогранний Денис АНТІПОВ зі своїм суворим патріотизмом, блискучим знанням іноземних мов, бізнесменом, принциповим активістом, борцем за українську мову та проти колоніального минулого в Україні…
Наприкінці за українською традицією батьки Дениса роздали цукерки присутнім і подякували, що в Дениса є такі колеги, із якими він залюбки працював, коло яких зростав і завдяки яким продовжує бути…
Нагадаємо, що в Навчально-науковому інституті філології найменовано Центр корейської мови та літератури імені Дениса АНТІПОВА, запроваджено іменну стипендію для десятьох студентів-кореїстів, посаджено на честь захисника бук у садочку Інституту, а в Університеті – створено сторінку про Дениса у Віртуальному меморіалі пам’яті полеглих шевченківців, а також експозицію у Музеї Університету. «Хотілося б, щоб таких експозицій взагалі не було. Але якщо вже так склалося, то вшанування полеглих на цій страшній війні потрібне в будь-якій формі, бо це наш біль і наша історія», – влучно підсумував наприкінці події Володимир БУГРОВ.
Підготувала Олександра Касьянова, фото Сергія Терещенка