У Навчально-науковому інституті філології з 9 по 11 лютого відбувся триденний захопливий івент «ЛОР: Лінгвістика, Освіта, Розвиток» за участю експертів з різних освітніх напрямів: українського книговидавництва, психології, перекладу, кінематографу, літератури, культури. До заходу можна було долучитися, символічно задонативши. Студентський парламент Навчально-наукового інституту філології, який організував у форматі ТЕD зустрічі з фахівцями різних освітніх галузей, зібрав понад 6.5 тисяч гривень на бокси для військових.Що ж було впродовж триденного пізнавального марафону від СПННІФ?
Перший день
Закулісся видавничої справи в час війни відкрив учасникам #ЛОР поет, видавець, власник та директор видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га» Іван Малкович. За словами видавця, до російського вторгнення українським книготворцям доводилося конкурувати з іноземними книгами, передусім російськими. Москальські невігласи заселяли український літературний ринок не тільки кацапськими авторами, символікою, але й російськими перекладами. «Зараз, на жаль, це ще є, – говорить Малкович, – в Одесі. Там, подекуди, передруковують і продають книги російською мовою, і вони досі користуються попитом». Водночас із таким явищем, зауважив під час свого виступу пан Іван, спостерігаємо видання і продаж найбільшої кількості українських книжок минулого року, що вперше за всю історію існування українського книговидавництва. «Люди відкривають для себе українську поезію, – продовжує Малкович. – На котромусь із заходів, до мене підійшов чоловік і сказав, що осмислив і полюбив творчість Вінграновського, хоча досі цінував Бродського». Насамкінець виступу Іван Малкович відзначив, що рівень українських книжок виріс, але, через те, що в людей зараз бракує грошей, попит швидко може спасти. «Чи відбудеться українська книга – залежить від кожного з нас: підтримуймо “українське” свідомо» – завершив виступ видавець.
Софія Безверха, відома як інстаграм-блогерка krapka.krapka, виступила під гаслом: «Минуле для майбутнього!» Софія провела присутніх глибинними стежками національної ідентичності, де все вказувало на те, наскільки об’ємно культурно та інформаційно і, тепер уже фізично, нас безсоромно обкрадають росіяни. «Не секрет, що багато століть нас привчали соромитися всього українського, і, зрештою, самих себе. Російська культура, яку деякі продовжуть обстоювати і зараз – прилітає тепер у вигляді ракет. Знищували колись і намагаються продовжувати це робити зараз», – говорить Софія.
Про труднощі письмового перекладу учасники дізналися від перекладачки Оксани Приймак. Переклад вимагає не лише ретельного опрацювання багатьох нюансів, а й збереження оригінальної атмосфери твору. Пані Оксана надала корисні поради щодо вузькопрофільного перекладу та поділилася тонкощами роботи з редакторами. Не оминула увагою Оксана Приймак і теми заміни фізичних перекладачів роботами: «На відміну від людини, штучний інтелект погано висловлює багатозначність, не володіє термінологією, не розпізнає гумор, алегорії, гру слів, а ще гірше: багато інформації, пропускає або щиро вигадує».
Другий день
З Володимиром Станчишиним, сучасним психотерапевтом, автором книг «Емоційні гойдалки війни», «Стіни в моїй голові» та «Для стосунків потрібні двоє», обговорили книги про психотерапію в умовах війни. Автор розповів, що спонукало його писати й що відбувається з нами, українцями, у час війни.
Сабріна Вайзер, магістрантка освітньої програми «Літературно-мистецька аналітика», журналістка, літературна критикиня поділилася лайфгаками про те, як змінити довгі сторінки суцільного тексту на формат, що здатний зацікавити читача. Зупинилася гостя й на тому, як найкраще застосовувати інструменти технологічного прогресу.
Дмитро Дергач, кандидат філологічних наук, доцент кафедри стилістики та мовної комунікації розказав про комунікативні сенси сучасного медіа простору та їхні трансформації не лише у формі, але й у змісті. Яка вона – сучасна мова ЗМІ? Як відшукати свій стиль та суть у часи інформаційного шуму? Відповіді на ці запитання дав пан Дмитро, виступаючи другого дня на #ЛОР.
Валерія Пустовіт, керівниця програми Women empowerment у Projector наголосила на важливості підтримки й визнанні жінок в усіх сферах суспільного життя. «Жіноче лідерство в освіті та політиці розширює наше сприйняття та відкриває кордони для нових ідей. Твій голос важливий, а можливості безмежні!» – сказала Валерія, звертаючись до жіноцтва в авдиторії Інституту.
Олесь Базар, співзасновник ГО «Студентське братство Києва», один із ініціаторів мегазбору «Пекельна сесія» спільно з БО «Фонд Сергія Притули» поділився тим, як об’єднати студентство заради майбутнього України. Він розповів, чому молодь завжди була чи не найголовнішим рушієм змін, зокрема й зараз, коли наша країна переживає неймовірно складні часи.
Ліна Козаренко, редакторка видавництва ArtHuss розповіла про тонкощі редагування, про важливість любити літературу та про шлях книжки від рукопису до готового видання.
Третій завершальний день
Розпочався день із мінілекції літературознавця, критика, письменника-фантаста Михайла Назаренка «Образ Києва в українській літературі ХІХ — початку ХХ ст.» Науковець розповів про нашу столицю в минулі віки. Він порівняв її опис в літературі й атмосфері, що панувала в Києві насправді. «Київ вважали другим Єрусалимом, через численне паломництво та давність», – говорить науковець. Він також відзначив спотворене відтворення в російській літературі образу Києва. «Київ – місце де минуле, сучасне й майбутнє поєднується в одній точці. Місце вічного життя, а не смерті й печер, як зображали його в російські літературі», – резюмував Назаренко.
Гарний медіаобраз — ключ до вдалої комунікації! Адже сьогодні медіапрофіль є невідʼємною частиною іміджу та суттєво впливає на сприйняття людини авдиторією. Проаналізували особливості медіаіміджу та дізналися, як вибудувати вдалий образ у цифровому світі з Дмитром Сизоновим, кандидатом філологічних наук, доцентом кафедри стилістики та мовної комунікації ННІФ. Пан Дмитро торкнувся тем найкращих соціальних мереж для філологів, інформаційних атак, побудові хештегів професійного змісту.
Як створити проєкт і на яку тему, розповіли присутнім третього дня Марія Питулько і Валерія Степаненко, студентки 2 курсу освітньої програми «Літературно-мистецька аналітика та західноєвропейська мова», засновниці проєкту «Кінотіні», який за короткий проміжок часу викликав неабиякий резонанс у суспільстві. Студентки розповіли, з чого починали свій проєкт про українську кіноіндустрію, як зародилася ідея і як сьогодні формуються команди та здійснюється відновлення зв’язків українців зі своєю кінематографічню спадщиною.
Разом з Тетяна Станєвою, культурною діячкою, режисеркою, продюсеркою, засновницею Міжнародного етнографічного фестивалю «ОКО» учасники дізналися про роль українських фільмів за кордоном. Пані Тетяна поділилася досвідом проведення спецпоказів та окреслила їхній вплив на іноземну авдиторію. А для прикладу ще й продемонструвала трейлер фільму українсько-болгарського проєкту «Листи війни».
Анна Малько (MK:translations) розповіла про неймовірні казуси іншомовних перекладів, про непорозуміння, які можуть виникати при переданні значень слів корейської, китайської, іспанської та італійської мов. «Переклад — не просто заміна слів з однієї мови на іншу, – говорить спікерка, – це складний процес, який потребує глибокого розуміння обох мов, культур та контексту».
І, на завершення: презентація «Лінгвістичного айсбергу ННІФ» ー чудова можливість дізнатися про приховані та не дуже подробиці інститутської та української лінгвістики. Уляна Шкель, призерка міжнародних змагань із лінгвістики, перекладачка проєктів ігрової тематики, поліглотка та передусім просто допитлива лінгвістка провела аналіз цікавих філологічних явищ у жартівливій манері.
Кожна мінілекція викликала неабияке обговорення, студенти ставили питання спікерам, вівся жвавий діалог, ніхто не поспішив розходитися. #ЛОР від СПННІФ ー майданчик обміну досвідом, зародження нових ідей та купа інсайтів.