У зв’язку з агресією російської федерації тема еміграції стала як ніколи актуальною для українців. Її було порушено на Міжнародній науковій конференції «Українська еміграція після 1945 року: історія– суспільство – культура – наука», що відбулася 16 листопада 2023 року у змішаному форматі. Конференція була ініційована та зорганізована Центром міжкультурних посттоталітарних студій Філологічного факультету Вроцлавського університету й Навчально-науковим інститутом філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка в партнерстві з Національним музеєм історії України у Другій світовій війні.
У вітальному слові ректор КНУ Володимир Бугров наголосив на практичному вираженні співпраці академічної спільноти України та Польщі, а також на значимості та знаковості цієї конференції: “Представництво учасників конференція вказує на те, що україністика та українські студії у світі мають новий етап розвитку. І наші університети є флагманами цього процесу.”
Проректорка з міжнадроного співробітництва університету Ксенія Смирнова, яка спільно з заступниками директора Надією Янковою, Оленою Романенко, викладачами та студентами нашого інституту пиєдналися до конференції наживо з мультимедійної авдиторії ННІ філології, у вітальному слові наголосила на міждисциплінарному аспекті порушеної теми, та співпраці університетів та музеїв – Музеєм історії України у Другій світовій війні та Театральним музеєм Генрика Томашевського у Вроцлаві.
Важливими для учасників конференції були й виступи Генерального консула України у Вроцлаві Юрія Токаря та Генерального Директора Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрія Савчука.
Науковим керівницями конференції стали проф. др. габ. Аґнєшка Матусяк (Польща) i др. Галина Усатенко (Україна).
Міждисциплінарний підхід конференції був представлений у чотирьох секціях: “Історія та суспільство”; “Історія в публікаціях”; “Культура”, яка у свою чергу поділялася на історичну ретроспективу й сьогодення.
В івнагураційній вступній лекції проф. Оксана Пахльовська (Університет La Sapienza в Римі, Італія), окреслила виклики, що стоять перед українською спільнотою сьогодні, а також й про виклики вивчення україністики за кордоном.
Науковці нашого Інституту брали активну участь у роботі секцій, спільно з колегами з історичного факультету Університету, НН Інституту журналістики, академічних інститутів та університетів України, Польщі, Словаччини.
Оксана Сліпушко, професорка, докторка, завідувачка кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості, була модераторкою секції “Культура” та виступила з доповіддю “Концептуальний простір творчості Наталії Лівицької-Холодної еміграційного періоду”.
З доповідями про новітню українську літературу також виступили професорка Олена Романенко, доцентка Тетяна Белімова, молоді дослідники-аспіранти Діана Підбурна, Володимир Павлов, Олеся Янцелевич.
Заключне пленарне засідання мало змістовну й цікаву доповідь проф. д-р. Віталія Чернецького (Канзаський університет, США) “Роман Емми Андієвської „Роман про добру людину”: Табір Ді-Пі як підривний хронотоп і його місце в утопічних пошуках письменниці протягом усього життя”.
На завершення конференції Театральна група „GAS” (Інститут ім. Єжи Ґротовського у Вроцлаві) та студенти україністики Інституту слов’янської філології Вроцлавського університету презентували читку-перформанс на основі драми Ігоря Костецького «Близнята ще зустрінуться».
Заступниця директора НН Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, професорка кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Олена Романенко так схарактеризувала цю важливу наукову подію: «Міграція і те, як і хто про неї пишуть, – одна з найактуальніших тем сучасної літератури, а також досліджень у соціології, філософії, культурології, психології та ін. Міграція для України – особлива тема, бо ми, по суті, переживаємо п’яту хвилю міграції у зв’язку із війною. ННІФ у співпраці із Вроцлавським університетом підготував важливий міждисциплінарний захід, до якого були залучені лінгвісти, літературознавці, історики. До участі залучені метри філологічної науки – як з України, так і з Польщі. Зібрати таких учасників, послухати їх, поставити їм питання – неоціненний досвід».
Фото Сергія Терещенка