23 квітня 2024 року в Навчально-науковому інституті філології відкрили лабораторію народної творчості “Світлиця”
Кілька місяців тому народна артистка України, співачка, керівниця та ведуча телепроєкту “Фольк-music” Оксана Пекун звернулася до керівництва Київський національний університет імені Тараса Шевченка Володимира Бугрова та до директора Навчально-наукового інституту філології Григорія Семенюка з проханням “прихистити” експонати народної творчості, зібрані з різних куточків України за роки існування програми, знаної кожному українцеві. Керівництво університету та інституту підтримало таку ініціативу. А втілили задум у життя Кафедра фольклористики ННІ філології КНУ імені Тараса Шевченка на чолі з Олесею Наумовською та співробітники Центр фольклору та етнографії з координатором Володимиром Щибрею.
“У глобальному світі важливо зберігати власне “я”! Це основа не просто нашого виживання, а й нашої перемоги!” – наголосив ректор Володимир Бугров, розпочинаючи відкриття Світлиці. Володимир Анатолійович зазначив, що облаштована авдиторія є не лише науковою лабораторією для студентів-фольклористів та етнокультурологів, а й стане тим простором, де кожен, прийшовши, упізнає щось рідне, а отже – відчує власне “я”.
“Сьогодні в Інституті важлива подія. На мапі нашого корпусу поряд із такими знаковими місцинами, як Всеукраїнський навчально-науковий центр шевченкознавства, Музей-форум Олеся Гончара – Oles Honchar Museum Forum, авдиторія “Ретро”, центри та відділ в ім’я загиблих воїнів, улюблений скверик із Тарасовою вербою та пам’ятними знаками на честь полеглих студентів і викладачів, з’явилася справжня народна перлина – “Світлиця”. І це завдяки добрій волі та щирій українській душі – Оксані Пекун та Володимиру Коваленку. Передані експонати відіграватимуть у студентсько-викладацькому середовищі культурно-освітницьку та виховну ролі. Крім споглядання та ознайомлення, наші студенти будуть пізнавати тут ази народної творчості, досліджувати її. Тут є зразки традиційного мистецтва, що сягають давнини, а також такі, що потрактовані людьми “по-своєму”. Однак важливим є те, що через народну творчість ми глибше пізнаватимемо себе”, – зазначив директор Навчально-наукового інституту філології Григорій Семенюк на відкритті Світлиці.
“Коли російські війська стояли довкола Києва, ми в родині спакували у тривожну валізу документи і… вишиванки. У моїй родині, на жаль, не збереглися давні вишиванки. Але вишиванка як символ українськості не має часових вимірів. Ця сила української культури пробилася крізь численні заборони та знищення. Народна творчість завжди додавала сил, допомагала та надихала українців. І в совєтський час на Соловки, заслання, і навіть мігруючи зараз, українці везуть у валізах вишиванки. В усі часи – і раніше, і нині – речі у стилі «етно» слугували для українців маркерами самоідентифікації. Експонати, презентовані в лабораторії, засвідчують незнищенність духу українців і демонструють неоднорідність елементів фольклору. Адже народна творчість – це не лише давні зразки «етно», а й сучасні елементи, які є стилізацією тієї вишуканої автентики, збереженої з давнини, і навіть кітч. І завдання фольклориста – у жодному разі не селекціонувати, не відкидати, не забороняти, а вивчати, досліджувати й аналізувати, тому лабораторія слугуватиме слугуватиме практичним майданчиком для наших студентів”, – прокоментувала надбання Світлиці завідувачка кафедри фольклористики Олеся Наумовська.
“Експозиція, яку нам передала Оксана Пекун з Володимиром Коваленком, налічує понад 500 одиниць зразків українського вишиваного текстилю й інших експонатів. Зрозуміло, що у Світлиці ми презентували найцікавіше. Але є й ще частина у фондах. Крім того, для всіх у коридорі виставили 12 вітрин з національними костюмами. Перконаний, що кожного філолога та гостя нашого корпусу зацікавить традиційний одяг українця”, – зауважив Володимир Щибря, координатор Центру фольклору та етнографії #ННІФ.
Слово взяла також натхненниця й ініціаторка створення колекції народна артистка України Оксана Пекун, яка подякувала Інститутові та колегам за підтримку і сприяння в облаштуванні: “Наша програма мала багатомільйонну авдиторію, але важлива не кількість, а люди – щирі, привітні, людяні, з безмежною вірою в Україну. Я рада, що серед таких і розмістили ми ці експонати”.
Закликала поповнювати експозицію заслужена артистка України, співачка, телеведуча, мисткиня, громадська діячка Анжеліка Рудницька: “Це наша спадщина. Поповнюйте її новими експонатами. Це новий простір для дослідження, вивчення, критикування, насолодження. Наші бабусі тягнули нитку пам’яті й завдяки їм ми знаємо, хто ми є. Тож продовжуймо тягнути цю нитку”.
Слова-захоплення висловили також заслужений артист України Анатолій Гнатюк; бібліотекознавець, громадський діяч, в. о. генерального директора Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого Олег Сербін; заслужена артистка України Ярослава Руденко; продюсерка Анжела Норбоєва.
Студенти, викладачі та Оксана Пекун освятили творчу лабораторію співом Лунали веснянки, духовний гімн України – “Боже великий, єдиний…” та псалми в ім’я наших захисників.
Фото Сергія Терещенка