11 вересня 2024 року знову відчинилися двері Лінгвістичного музею Київський національний університет імені Тараса Шевченка Підрозділ відновив роботу після чотирьохрічної перерви через ковід та війну. Реновація відбулася як у приміщенні, так і в назві: 18 листопада 2023 року Вчена рада Університету присвоїла Музею ім’я його багаторічного очільника, легендарного мовознавця, поліглота, освітянина-професора Костянтина Миколайовича Тищенка. Прикметно, що саме 11 вересня далекого 1992 року Музей було відкрито самим генієм, який створив 90% його експозиції.
Урочисту зустріч з нагоди відновлення роботи Музею і екскурсію лінгвістичними світами Професора організувала нинішня очільниця Музею – Ірина Голубовська Захід відвідало чимало гостей: ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров, племінник Костянтина Миколайовича – Андрій Шарафутдінов, представники адміністрації та викладачі Навчально-наукового інституту філології, а також колишні студенти та колеги видатного мовознавця.
Розпочалося відкриття Музею зі знімання символічної завіси з золотавої іменної таблички з витонченим гравіюванням, розташованої справа від входу в Музей. Ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров пригадав, як у 1991 році обрав тему дисертації – «Мова та символи в контексті проблеми розуміння». Тоді вперше Володимир Анатолійович познайомився з публікаціями визначного мовознавця: «Рівень Тищенка – світовий рівень. Осягнувши його, українці ніколи не будуть відчувати своєї “меншовартості”. Студентам-філософам я розповідаю про книгу з музейної бібліотеки “Машинний переклад”, яка демонструє підвалини створення штучного інтелекту ще в кінці 50-х років XX ст.»
Племінник мовознавця Андрій Шарафутдінов розповів деякі цікаві факти з біографії свого дядька. З’ясувалося, що в роду вченого були бойові офіцери, геологи, архітектори. А ще про складання екстерном іспиту з французької мови для вступу до Університету, про військову службу, про роки наукової та педагогічної діяльності в Шевченковому університеті, про роботу молодого Костянтина Тищенка в діалектологічній експедиціі до 5-ти міст кавказького узбережжя Чорного моря, в ході якої було зібрано 10 томів діалектологічних матеріалів для Лінгвістичного атласу Середземномор’я. За 42 роки викладання мовознавчих дисциплін лекції професора Тищенка прослухали понад 5 тисяч студентів! Жодна праця вченого, а їх – понад 240! – не залишилася незавершеною.
Від імені директора ННІФ привітала колег з відкриттям музею заступниця директора Олена Романенко. «Про що Університет? – звернулася Олена Віталіївна. – Університет – це про ідею, про спільноту і про стіни… Костянтин Миколайович – поєднання цих трьох складників. У цій людині вирувала ідея. Він зміг зорганізувати навколо себе спільноту – це його учні, студенти, це зрештою Інститут філології як простір розвитку лінгвістики, літературознавства та перекладознавства».
Якщо визначати масштаб особистості Костянтина Тищенка, то можна сказати, що він позначається на кожному, хто знайомиться з роботами вченого. Про це говорив завідувач кафедри української мови та прикладної лінгвістики ННІФ Сергій Різник. Він припустив, що діяльність і праці Костянтина Миколайовича можна вважати біометричним паспортом українців. А професорка кафедри української мови та прикладної лінгвістики Лідія Гнатюк пригадала, як видатний вчений просив не плутати поняття «давність лексики української мови» та «давність мови як системи», а також зупинилася на деяких арабізмах в українській мові – слідах другої арабсько-хозарської війни 722–737 рр. Професор кафедри загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики Сергій Лучканин згадав про унікальні екскурсії вченого, його інтерес до історії Румунії та румунської мови. До вітальних слів та спогадів долучилися учениці Костянтина Миколайовича: професорка кафедри англійської філології та міжкультурної комунікації Ольга Пономаренко, професорка кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії Оксана Асадчих, доцент кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Віталій Радчук, а доцентка кафедри української мови та прикладної лінгвістики Оксана Суховій, яка приводила до Музею волонтерів – студентів-україністів спеціальності, повідала про велику зацікавленість, яку викликала тоді ще неповна експозиція Музею у студентів.
Від найактивніших волонтерів (Неля Будяк, Роксолана Пасічник, Анастасія Мозгова, Віталій Яжборовський, Олена Постригань), стараннями яких було уможливлено відкриття Музею після реновації, виступив студент-японіст третього курсу ННІФ Василь Лисак і подякував Ірині Голубовській за можливість взяти участь у реноваційних роботах і ті знання, якими вони збагатилися під час цієї активності.
Завідувачка Лінгвістичного музею імені професора Костянтина Тищенка Ірина Голубовська розказала про те, що змінилося в просторі Музею: «Ми доповнили експозицію меморіальною частиною, створеними зусиллями студентів новими експонатами; за сприяння адміністрації Університету закуплені нові меблі, мультимедійне обладнання… Професор Костянтин Тищенко – унікальна не тільки щодо своїх різноманітних талантів людина: він прищеплював студентам українську духовність найвищого ґатунку. Тому я б хотіла зробити з цієї локації не тільки осередок поширення лінгвістичних знань та ідей Костянтина Миколайовича, а й “пункт української незламності” у духовних вимірах».
Лінгвістичний музей організований у такий спосіб, що його експонати відображають знання про мови світу і лінгвістику з її численними науковими звершеннями та здобутками, що упорядковані й систематизовані Костянтином Тищенком на єдиній метатеоретичній основі. Його експозиція відбиває також цілісну систему походження й розвитку української мови впродовж декількох тисячоліть. Віримо, що ця експозиція буде продовжувати своє життя, узагальнюючи найновіші досягнення лінгвістичної інтердисциплінарної думки.
Долучайтеся до співтворчості!
Лінгвістичний Музей імені професора Костянтина Тищенка розпочинає свою роботу!
Детальніше про подію – на сайті #ННІФ 👉 https://news.philology.knu.ua/news#h.sfz6ywlx81r2
Фото Центр Комунікацій КНУ