17 вересня 2025 року з нагоди 25-ліття заснування кафедри полоністики в Навчально-науковому інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася Міжнародна наукова конференція «Українська полоністика XXI ст.: стан і перспективи розвитку».
Зустріч відбулася у змішаному форматі, трьома мовами: українською, польською й англійською. Головував на пленарному засіданні ректор КНУТШ Володимир Бугров. Представивши гостей та вшанувавши хвилиною мовчання тих, «хто ніколи більше не зайде у стіни Жовтого корпусу», ректор відзначив: «Ми бачимо на столі прапори трьох держав, це – яскрава ілюстрація нашої спільної історії, нашого спільного минулого, сьогодення та, переконаний, нашого спільного майбутнього!» У вітальному слові ректор пригадав нещодавній візит до університету Першої леді Литви Діани Наусєдєнє та масштабну тристоронню зустріч представників освітніх і наукових інституцій України, Польщі та Німеччини у Варшаві. «Постійна освітня та наукова співпраця, а також підтримка Польщі та Литви як союзників України під час війни – це дружба, результатом якої є реалізація різноманітних проєктів в ім’я мирного майбутнього».
Директор ННІФ Григорій Семенюк взяв слово наступним. Привітавши колег, він відзначив успіхи співробітників кафедри полоністики. Зокрема, її завідувача Ростислава Радишевського, професора Марії Брацкої, очільника Центру балтистики ННІФ Ігоря Корольова та плідну роботу усіх, хто стабільно розвиває полоністику й дбає за міжкультурні зв’язки Інституту. «Кожна кафедра живе і процвітає тоді, коли є студенти. Перший набір на спеціалізацію “Польська мова і література” був здійснений ще 1994 року. За цей період ННІФ випустив у світ 220 бакалаврів, 50 спеціалістів та 125 магістрів!», – зазначив директор. «Сьогодні навчально-наукова діяльність кафедри полоністики посилена литуаністикою. У межах освітньої програми “Польська мова і література, англійська та литовська мови” студенти вивчають і польську, і литовську, і англійську мови, регулярно їздять на навчання і до Польщі, і до Литви, а викладачі мають нагоду здійснювати спільні дослідження й реалізувати проєкти з колегами, країни яких у час війни допомагають Україні найбільше», — констатував Григорій Семенюк.
Опісля Ян Кліновські, радник, керівник Політичного відділу Посольства Республіки Польща в Україні привітав присутніх польською. Сердечно бажаючи миру Україні, пан Ян наголосив на важливості посилення розвитку науки та культури після перемоги!
Донатас Буткус, заступник посла, радник-посланник Посольства Литовської Республіки в Україні, виступаючи, зазначив: «Мова й культура зміцнюють нашу силу, наше прагнення до життя та утвердження ідентичності. Сьогодні в Литві проживають близько 70 тисяч українців. Країна дає змогу українським школярам та студентам вивчати поряд із литовською власну мову та історію».
Ярослав Годун, директор Польського інституту в Києві,, зауважив на конференції, що його Інститут та кафедру полоністики ННІФ засновано, практично у той же період. «Постійна взаємопідтримка, популяризація польської культури, 43 томи «Київських полоністичних студій», виданих кафедрою й 1500 спільно надрукованих книг (з 1991 по 2024 роки) та наполеглива праця перекладачів ННІФ — високий показник наших плідних відносин!», – наголосив він.
Випускник КНУТШ, академік НАН України, директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Микола Жулинський розповів присутнім на урочистості про нещодавні відвідини міста Кременець Тернопільської області — «українській батьківщині» польського поета і драматурга Юліуша Словацького. Під час його візиту, за словами пана Миколи, кременчани відкрили меморіальну дошку Дмитра Павличка, відомого українського публіциста й перекладача, що у 1999-2002 роках мав виняткові заслуги для зміцнення добрих польсько-українських взаємин, обіймаючи посаду Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Польща. Жулинський відзначив «Київські полоністичні студії», започатковані у 1989 році Ростиславом Радишевським, та його працю «Польська літературознавча Україна». Підкреслив академік й об’єднавчі ініціативи завідувачки кафедри історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості Оксани Сліпушко, що їх радо підтримує Інститут літератури.
Випускник КНУТШ, народний депутат України Микола Княжицький виступив із доповіддю «Польсько-український культурний діалог XXI століття». «Ми мали вулицю 17 вересня у Львові, де я жив. Цього дня на територію України ввійшли радянські війська, була окупована частина Польщі, вбито й поневолено багато людей.. 14 вересня помер Єжи Ґедройць…» Княжицький звернув увагу на ряд фактів, що свідчать про підступні наміри росіян. Зокрема, на його думку, через поширення неправдивої інформації, ворог прагне «посварити наші два народи» та зауважив, що «без дружби та любові між поляками та українцями нам буде дуже важко перемогти!»
Ростислав Радишевський, завідувач кафедри полоністики ННІФ, вітаючи колектив кафедри з ювілеєм, у своєму виступі згадав славнозвісний тернопільський Кременець і Ботанічний сад, заснований у тих землях , який перевезли та перетворили на Ботанічний сад ім. О.В. Фоміна, що належить нині КНУТШ. Також до професорів Університету з Кременецького ліцею на період XIX століття долучилися: Юзеф Мікульський Максиміліан Якубович, Юзеф Коженевський. «Україна завжди була полоністично освіченою!», –– констатував завідувач, презентуючи також стенд україно-польських видань різних років та згадуючи регіони, де працюють доктори наук, що їх випустила кафедра.
Остап Сливинський, доцент Українського католицького університету представив доповідь «Література, як жест солідарності: Україна в польській поезії та прозі після 2022 року». Йшлося про те, що література є «надважливою частиною міжкультурної міжнародної дипломатії» та про польські видання, що були створені з 2014 року по теперішній час на знак підтримки України у боротьбі проти російського загарбника. А у 2022 році, за словами Остапа, цифра україно-польських перекладів сягнула найбільшої у світі. «Україно-польські взаємини — ключові взаємини усього демократичного суспільства!», — відмічає він.
Далі, з Кракова, з доповідями доєдналися онлайн польські доповідачі: Івона Венґжин, професорка Ягеллонського університету; Збіґнев Казьмерчик, професор Гданьського університету; Ігор Набитович, професор Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні та Жанета Наливайк-Турецька. Після пленарного засідання учасники продовжили роботу в секціях.
Мова, література й культура об’єднує студентів, науковців і цілий світ довкола України, нагадуючи: спільні переклади, конференції й нові книжки разом здатні прокласти дорогу крізь найтемніші часи.