Кафедра фольклористики – перший у незалежній Україні навчальний осередок із підготовки фольклористів, етномузикознавців та етнокультурологів. В основу концепції кафедри покладені погляди М. Максимовича, М. Костомарова, М. Драгоманова, В. Антоновича та інших.
Об’єктивною передумовою створення кафедри стала потреба у відродженні національної культури незалежної України. Фундаторка і перша завідувачка кафедри (1992-2006) – д. філол. н., професор Лідія Дунаєвська, яка започаткувала в Україні фахову підготовку спеціалістів у галузі фольклористики. З її ініціативи в 1989 р. було створено Міжфакультетську фольклорно-етнографічну навчально-методичну лабораторію (разом із д.істор.н., професором В. Борисенко), в якій здійснювалося наукове консультування з фольклористики, в 1991 р. – Республіканський навчально-методичний центр фольклору та етнографії КНУ імені Тараса Шевченка, в 1992 р. – кафедру фольклористики. Ядро кафедри було сформоване з професорів Л. Дунаєвської, В. Бойка, О. Таланчук, які раніше читали курси з фольклору на кафедрах історії літератури, керували фольклорною практикою і вели відповідну науково-дослідну роботу.
Пізніше викладацький колектив поповнився професорами Л. Копаницею, Н. Малинською, С. Росовецьким, І. Павленком, О. Івановською, С. Сегедою, О. Наумовською, доцентами Л. Шурком, О. Павловим, Н. Лисюк, Н. Салтовською, О. Марчун, Н. Рудаковою, О. Оверчук, асистентами Р. Лихограєм, С. Лещинською, Н. Хоменко та ін.
1993 року було відкрито спеціальність фольклористика, 2000 року – спеціалізацію «Музична фольклористика». 2001 р. створено студентський колектив – народного ансамблю української музики «Роксоланія», який є творчою лабораторією для фіксації, вивчення та популяризації традиційної культури.
Кафедра сприяла створенню кафедр фольклористики у Львівському та Луганському університетах, у консерваторіях та університетах культури; стала координатором наукових фольклористичних досліджень, здійснюваних в Україні, ініціюючи відкриття в Шевченковому університеті Спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук зі спеціальності 10.01.07 фольклористика.
У різні роки для прочитання разових лекцій запрошувались народні артисти України, кобзарі, провідні етнографи Музею народної архітектури та побуту України, народні майстри: Н. Матрієнко, В. Вовкун, М.Литвин, Т. Компаніченко, А. Рудницька та ін.
Короткий час обов’язки завідувача кафедри фольклористики виконували професори Наталія Малинська і Любов Копаниця.
З 2007 до 2019 року кафедру очолювала д. філол.н., професор Олена Івановська. З її ініціативи на кафедрі відкрито освітні програми етнокультурологічного напряму.
З 2020 року очільницею кафедри є доктор філологічних наук, професор Олеся Наумовська.
Кафедра забезпечує читання курсів з теорії фольклору, українського фольклору та фольклору народів світу, історії фольклористики, світового героїчного епосу, культурної антропології, міфології, етнопедагогіки, етнопсихології, етнолінгвістики, етнології, звичаєвого права, постфольклору, міфодизайну, етномузикознавства, хореології, декоративно-ужиткового мистецтва тощо.
Діяльність кафедри фольклористики провадиться у двох напрямах:
- теоретичному (викладання і вивчення історії фольклористики, теорії фольклору, фольклорної компаративістики, фольклоризму і фольклоризації авторського мистецтва)
- прикладному (польова фольклористика, реконструкція фольклору, ретрансляція та популяризація фольклорних одиниць)
При кафедрі фольклористики діє народний ансамбль української музики «Роксоланія», відомий далеко за межами України своїми мистецькими здобутками. До репертуару ансамблю входять матеріали польових досліджень та архівні матеріали кафедри: календарна обрядовість (колядки, щедрівки, водіння кози, маланка, веснянки, троїцькі, русалії, купальські), родинна обрядовість (реконструкція весільного обряду покривання молодої) і лірика.
Практичним майданчиком кафедри є Центр фольклору та етнографії.
Спільна робота колективів Кафедри (науково-освітня підготовка), Центру фольклору та етнографії (експедиційна й просвітницька діяльність) і Народного ансамблю української музики «Роксоланія» (виконавські та реконструктивні практики) забезпечує популяризацію нематеріальної культурної спадщини в Україні та світі.
Колективом кафедри за період її існування опубліковано більше 1000 наукових і навчально-методичних праць, присвячених проблематиці досліджень нематеріальної культурної спадщини.
На кафедрі фольклористики захищено 76 дисертацій (12 докторських і 64 кандидатські), що охоплюють питання: історії фольклористики; теорії фольклору; жанрології фольклору; фольклору та фольклористики етнографічних регіонів України; взаємодії народнопоетичної та художньої творчості; компаративної фольклористики.
Просвітницька діяльність співробітників кафедри включає наукове консультування різноманітних проєктів (діафільмів, документальних, науково-популярних, художніх та анімаційних фільмів; комп’ютерних ігор; мистецьких заходів); співпрацю зі ЗМІ; майстер-класи з традиційних народних ремесел і культурних практик.
Кафедра є постійним учасником та організатором міжнародних і всеукраїнських наукових та науково-практичних форумів.
Кафедра здійснює підготовку з таких освітніх програм:
ОС «Бакалавр»
- «Фольклористика, українська мова і література та іноземна мова»;
- «Етнокультурологія з поглибленим вивченням іноземної мови»
ОС «Магістр»
- «Фольклористика, міжкультурна комунікація, іноземна мова»;
- «Культурна антропологія з фаховим вивченням іноземної мови».
До 2021 р. колектив кафедри випускав щорічний фаховий збірник наукових праць «Література. Фольклор. Проблеми поетики» (48 випусків).
Від початку створення – з 1992 р. і до 2024 р. включно – кафедра здійснила 27 випусків фахівців у сфері охорони, дослідження й популяризації нематеріальної культурної спадщини України.