Кандидат філологічних наук, асистент кафедри фольклористики
Контактна інформація
Телефон: (044) 239-31-69 (робочий)
E-mail: lana.leshch@gmail.com
Коло наукових інтересів
Фольклористика, етнологія, музикологія, хореологія, славістика, компаративістика
Теми дисертацій
Українські та польські ліричні монострофи: етнонаціональна своєрідність поетики та мелосу, 2014 р.
Аспіранти, докторанти
Офіційне опонування 3-х дисертаційних робіт зі спеціальності 10.01.07 – фольклористика на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук у спеціалізованій вченій раді Д 26.227.01 Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України. Захищено:
- 06.2017 р. Церковняк Іванною Георгіївною, дисертаційне дослідження на тему: ФОЛЬКЛОРИСТИЧНИЙ ДОРОБОК ОСКАРА КОЛЬБЕРГА В КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИХ КУЛЬТУРНИХ ВЗАЄМИН КІНЦЯ ХІХ – ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ СТ.
- 02.2019 р. Бережним Валентином Анатолійовичем, дисертаційне дослідження на тему: ДИНАМІКА ФУНКЦІОНУВАННЯ АНЕКДОТУ В КІНЦІ ХХ – НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТЬ
- 02.2019 р. Бокало Іриною Михайлівною, дисертаційне дослідження на тему: УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ПІСНІ ПРО КОХАННЯ: МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ ВИМІРИ
Конференції
- Наукова конференція, присвячена творчості Івана Франка (Київ, 2005). Тема доповіді – “Освітянські погляди Івана Франка щодо музичного фольклору українців”;
- ІІ Всеукраїнські щорічні наукові практичні читання «Фольклор і література в історичному розвитку та державотворенні», присвячені пам’яті видатного фольклориста, етнографа, краєзнавця, громадського діяча Павла Чубинського (Київ, 2006). Тема доповіді – “Павло Чубинський про місце танцю в українській обрядовій драматургії”;
- Другі Всеукраїнські фольклористичні читання, присвячені пам’яті професора Лідії Дунаєвської (Київ, 2008). Тема доповіді – “Поетика та мелос народної пісні до танцю”;
- VІІ Міжнародна наукова конференція «Українська культура в історичному розвитку та державотворенні», присвячена 170-річчю від дня народження Павла Чубинського (Київ, 2009). Тема доповіді – “Філософія буття в українських обрядах та звичаях святкування Водохреща”;
- Треті фольклористичні читання, присвячені пам’яті професора Лідії Дунаєвської (Київ, 2009). Тема доповіді – “Трансмісія коломийки в сучасному українському мистецтві”;
- Четверті фольклористичні читання, присвячені пам’яті професора Лідії Дунаєвської (Київ, 2010). Тема доповіді – “Регіональні особливості музичного фольклору південного Поділля”
- ІІІ Міжнародний симпозіум «Тюркомовні народи України» (Київ, 2012). Тема доповіді – “Українські народні пісні до танцю: традиція і сучасність”;
- Міжнародна наукова українсько-італійська міжвузівська конференція (Київ, 2012). Тема доповіді – “Фольклорний ресурс як складова туристично-рекреаційного потенціалу України”;
- Шості фольклористичні читання, присвячені пам’яті професора Лідії Дунаєвської (Київ, 2012). Тема доповіді – “Образна система українських та польських ліричних моностроф”;
- Всеукраїнська науково-практична конференція «Фольклор і народнопісенне виконавство в сучасному соціокультурному просторі України» (Київ, 2012) Тема доповіді – “Історична парадигма українських народних пісень до танцю”;
- Всеукраїнська наукова конференція, присвячена 100-річчю від дня народження Г. Нудьги (Львів, 2013). Тема доповіді – “Взаємовпливи зразків пісенних моностроф в українському та польському фольклорі”;
- IV Міжнародний курултай тюркської культури на тему «Пісні та іх історії створення» (Фетхіє, Туреччина, 2013 р.). Тема доповіді – “Жанр пісні до танцю в українському фольклорі ”;
- Міжнародна славістична наукова конференція пам’яті академіка Леоніда Булаховського (Київ, 2013). Тема доповіді – “Національна специфіка зображувально-виражальних засобів українських та польських ліричних моностроф”;
- Сьомі фольклористичні читання «Етнознакові функції культури: мова, література, фольклор», присвячені пам’яті професора Лідії Дунаєвської (Київ, 2013). Тема доповіді – “Українські та польські ліричні монострофи: особливості формотворення та взаємовпливи”;
- VIII Міжнародний конгрес україністів (Київ, 2013). Тема доповіді – “Національна специфіка зображувально-виражальних засобів українських та польських ліричних моностроф”.
- Міжнародна наукова конференція до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка «Апостол правди і науки» (Львів, 2014). Тема доповіді – “Українські та польські ліричні монострофи: специфіка поетики та мелосу, параметри взаємодії”;
- XXV Міжнародна заочна науково-практична конференція «Научная дискуссия: вопросы филологии, искусствоведения и культурологии» (Москва, 2014). Тема доповіді – “Украинские и польские народные монострофы: научная фиксация и теоретическое осмысление в славянской фольклористике ХХ ст.”.
- Х Міжнародні фольклористичні читання, присвячені пам’яті професора Лідії Дунаєвської (Київ, 2016). Тема доповіді – “Інклюзії народних танечних пісень у поетичній творчості Тараса Шевченка”;
- ХІ фольклористичні читання, присвячені пам’яті професора Лідії Дунаєвської (Київ, 2018). Тема доповіді – “Музичні, поетичні та хореографічні взаємовпливи у зразках танцювального фольклору з теренів українсько-польського порубіжжя”;
- ХІІ Міжнародні фольклористичні читання, присвячені пам’яті професора Лідії Дунаєвської (Київ, 2020). Тема доповіді – “Вербальний компонент танцю в українській та польській культурних традиціях”;
- Шевченківська наукова конференція (Київ, 2021). Тема доповіді – “Народні ліричні монострофи як поетикальний ресурс Шевченкових поем”;
- Міжнародна конференція «Традиційна – шлях духовної деокупації» Тринадцяті фольклористичні читання, присвячені професору Лідії Дунаєвській. Круглий стіл, присвячений 150-річчю від дня народження Володимира Гнатюка (Київ, 2021). Тема доповіді – “Духовне меценатство Володимира Гнатюка (на матеріалах епістолярної спадщини вченого)”;
- Міжнародна наукова конференція “Питання термінології в сучасній славістичній фольклористиці” (Київ, 2021). Тема доповіді – “Парадигма танечної пісні в дослідженнях Олексія Дея”.
Статті у фахових виданнях
- Лещинська С. С. Освітянські погляди Івана Франка щодо музичного фольклору українців // Літературознавчі студії. 2006. Вип. 18. С. 304–308. (категорія Б);
- Лещинська С. С. Павло Чубинський про місце танцю в українській обрядовій драматургії // Літературознавчі студії. 2006. Вип.17. С. 66–73. (категорія Б);
- Лещинська С.С. Творчий підхід М. Максимовича до наукової діяльності в умовах становлення української народної освіти // Література. Фольклор. Проблеми поетики. 2007. Вип. 29. С. 73-80. (категорія Б);
- Лещинська С. C. Поетика та мелос народної пісні до танцю // Література. Фольклор. Проблеми поетики. 2008. Вип. 32. С. 15–20. (категорія Б);
- Лещинська С. С. Трансмісія коломийки в сучасному українському мистецтві // Література. Фольклор. Проблеми поетики. 2009. Вип. 31. С. 277–284. (категорія Б);
- Лещинська С. Філософія буття в українських обрядах та звичаях святкування Водохреща // Література. Фольклор. Проблеми поетики. 2009. Вип. 32 / присв. 170-річчю від дня народження Павла Чубинського. С. 241-246. (категорія Б);
- Лещинська С. Ритмічні моделі деяких коротких жанрів пісенного фольклору // Література. Фольклор. Проблеми поетики. 2010. Вип. 34. С. 228-234. (категорія Б);
- Лещинська С. Регіональні особливості музичного фольклору південного Поділля (Тези доповіді) // Програма Четвертих всеукраїнських наукових фольклористичних читань, присвячених професору Лідії Дунаєвській. 2010. C. 44. ;
- Лещинська С. Образна система українських та польських ліричних моностроф (Тези доповіді) // Програма Шостих всеукраїнських наукових фольклористичних читань, присвячених професору Лідії Дунаєвській. 2012. C. 26-27.;
- Лещинська С. Історична парадигма українських народних пісень до танцю // Література. Фольклор. Проблеми поетики. 2012. Вип. 37. Ч. ІІ. С. 97–104. (категорія Б);
- Лещинська С. Українські та польські ліричні монострофи: особливості формотворення та взаємовпливи // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв: щокварт. наук. журнал. 2013. С. 152–155. (категорія Б)
- Лещинська С. Взаємовпливи зразків пісенних моностроф в українському та польському фольклорі // Народознавчі зошити. 2013. Вип.4. С. 712–717. (категорія Б);
- Лещинська С. Національна специфіка зображувально-виражальних засобів українських та польських ліричних моностроф // Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур: Пам’яті академіка Леоніда Булаховського: зб. наук. праць. Вип.21. 2013. С. 219–228. (категорія Б);
- Svitlana Leşçınska. Ukrayna Folklor Oyunlarında Kullanılan Türkü Türünün Önemi (тур.) : Çeviri yapan O. Liamets = Importance of the type of songs (türkü) in the ukrainian folk dances [Лещинська С. Жанр пісні до танцю в українському фольклорі : переклад з укр. О. Лямець // Hikmet: Міжнародний реферований журнал наукових досліджень. 2013/1. № 21. С. 122–133]. (Македонія);
- Лещинская С. Украинские и польские народные монострофы: научная фиксация и теоретическое осмысление в славянской фольклористике ХХ ст. // Научная дискуссия: вопросы филологии, искусствоведения и культурологи. 2014. № 6(25). С. 71–81. (Росія);
- Лещинська С. Українські та польські ліричні монострофи: специфіка поетики та мелосу, параметри взаємодії // Міфологія і фольклор (огляд наукових праць: автореферати). № 3-4. 2014. С. 145-146. (категорія Б);
- Лещинська С. Питання функціональності та виконавства українських і польських танцювальних пісень // Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe. 2015. Т. І. С. 165-177. (Польща);
- Інклюзії народних танечних пісень у поетичній творчості Тараса Шевченка // Шевченкознавчі студії. 2016. Вип. 19. C. 226-233. (категорія Б);
- Лещинська С. Вербальний компонент народного танцю // Література. Фольклор. Проблеми поетики. 2018. Вип. 43–44. С. 87-96. (категорія Б);
- Лещинська С. Вербальний компонент танцю в українській та польській культурних традиціях. Література. Фольклор. Проблеми поетики. Збірник 47-48. 2020. С. 60-72. (категорія Б).
Мистецькі та просвітницькі заходи
З 2002 р. вела активну громадську роботу в КНУ імені тараса Шевченка, є сценаристом, ведучою та постановницею багатьох культурно-просвітницьких та мистецьких заходів університету, зокрема ювілейних концертів до Дня університету, концерту до урочистого відкриття Мистецького салону у Головному корпусі, його знакових мистецьких перформансів та ін. Є однією з фундаторів і керівників народного ансамблю української музики “Роксоланія” КНУ імені тараса Шевченка. Має низку інтерв’ю на теми традиційної культури та хорового мистецтва в газетах, на радіо та телебаченні, у соцмережах та інтернет ресурсах, зокрема:
- Участь у прес-конференції, присвяченій святкуванню Водохреща (Київський Музей Води, 18.01.2009).
- Запис програми про традиційну народну культуру та родинні звичаї українців для програми «Чічін пуіпуі» для Японського телебачення телеканал Маінічі ТБ з ведучим Яманакою Макото (Київ, 06.10. 2012).
- Інтерв’ю для Польського телебачення у прямому ефірі: польськомовний етнографічний екскурс в історію українського народного побуту, зокрема його традиційної кухні у межах заходу «Спробуй смак світу», організованої Міжнародним фольклорним фестивалем «Перші Міжнародні Фольклорні зустрічі у Мишленицях. Малопольща 2014» для громадськості міста Мишлениці (12.06 2014). Розповідь про історію фольклористичної школи у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, яку на фестивалі представили викладачі та студенти кафедри фольклористики у складі ансамблю української народної музики «Роксоланія».
- Запис інтерв’ю для створення передачі про творчу діяльність ансамблю «Роксоланія» на радіо «Воскресіння» ( Київ, 21.04.18).
- Участь у прямому ефірі «Українського радіо». Програма «Шаровари-шоу» про танцювальні традиції українців з журналістом, студентом кафедри фольклористики, Захаром Давиденком (Київ, 29.09.2018).
- Інтерв’ю для газети міста Кропивницького «Утренний город» на тему «Український Колодій. Як святкували Масляну наші предки» (Київ, 16.03.2018).
- Інтерв’ю у прямому ефірі «Громадського радіо» про традиції Водохреща (Київ, 18.01.2019) .
- Організація студентів Народного ансамблю української музики “Роксоланія”, керівництво його участю у проекті японської організації «Осака у світі», присвяченому знайомству японців із префектури Осака з традиційною музичною культурою українців (04-29 жовтня 2010).
- Організація і участь у проведені Великого Всеукраїнського фестивалю фольклору «Калина об Різдві» (Центр народознавства «Мамаєва слобода», 08.06.2013).
- Підготовка та реалізація програми показу реконструкцій зразків танцювального фольклору з теренів Центральної України (Наддніпрянщина), Вінниччини та Західного Поділля (в’язанка традиційних вечорничних танців «Тернопільський сніп») студентами-фольклористами, учасниками ансамблю «Роксоланія» у межах участі у ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Імплементація Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини: підсумки і перспективи» (16.12.2016) .
- Участь ансамблю «Роксоланія» у зйомках реконструйованого обряду першої борозни (Національний музей архітектури та побуту України у с. Пирогів, (20.04.18);
- Організація участі «Роксоланії» в роботі 41-го Міжнародного студентського фольклорного фестивалю «Akademicka Nitra 2018» («Академічна Нітра 2018», Словаччина, липень 2018), який щороку відбувається під егідою ЮНЕСКО та Всесвітньої організації народних мистецтв (IOV), та визнання вагомості внеску ансамблю «Роксоланія» у справу збереження та відтворення зразків української нематеріальної культурної спадщини високоповажним Міжнародним журі конкурсу (отримання звання Лауреата Гран-прі за краще представлення національної фольклорної програми серед закордонних ансамблів-учасників фестивалю).
- Створення низки майстер-класів з традиційного українського танцю. Відео уроків з розучування основних кроків, фігур та композицій зразків народного танцю та демонстраційного матеріалу до уроків було створено з метою популяризації танечного фольклору та профорієнтації для учнів шкіл та гімназій студентами кафедри фольклористики Навчально-наукового інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка під час навчальної фольклорної практики у с. Вовковинці Деражнянського р-ну Хмельницької обл. у 2012 р.
- Проведення майстер-класи з народних танців різних жанрів в межах Міжнародних фольклорних фестивалів та просвітницьких культурних заходів за участі студентів кафедри фольклористики ННІФ:
Туреччина (міста Сіліфке, Газіантеп, травень 2008, 2009, 2013);
Японія (міста Осака, Яо, Кобе, Кавачінагано, Кайдзука, Хашимото, Нарутакі, Тенрі у межах міжнародної просвітницької програми репрезентації традиційної української музичної культури «Осака у світі», жовтень 2010);
Німеччина (м. Кіль, червень 2010);
Україна (м. Луцьк, захід для жителів міста у межах Міжнародного фольклорного фестивалю «Берегиня», вересень 2013); (с. Вовковинці, Хмельницька обл. Деражнянський р-н., майстер-клас із побутового танцю для учнів місцевих шкіл – учасників літнього шкільного табору та проведення купальських танків та ігор для місцевих жителів на березі сільського ставка, червень 2012); (Київ, майстер-клас із побутового танцю і веснянкових танків та ігор для учасників і гостей українсько-польського фольклорного фестивалю «Гей, соколи» (Центр народознавства «Мамаєва слобода», 01.06.2013) та Великого Всеукраїнського фестивалю фольклору «Калина об Різдві» (Центр народознавства «Мамаєва слобода», 08.06.2013); (м. Київ, щорічні вечорниці на Андрія в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка, на запрошення шкільних громад міста та позашкільних закладів освіти; для слухачів Міжнародної школи та французької школи «P’tit CREF Kiev», жовтень 2015; школа традиційного танцю в межах «Мистецької масляної» (Мистецький Арсенал, березень, 2016); майстер класи з веснянкових танків та ігор на загально університетському Дні абітурієнта (Експоцентр КНУ імені Тараса Шевченка, 14.04.18).
Польща (У містах Мишлениці, Вигелзів, Махів в межах заходу Міжнародного фольклорного фестивалю «Перші Міжнародні Фольклорні зустрічі у Мишленицях. Малопольща 2014», червень-липень 2014);
Італія (о. Сардинія) (година традиційних українських танців для жителів м. Синаї та учасників Міжнародного фольклорного фестивалю «Funtana’e Olia», 26.07.2015);
Словаччина (м. Нітра 05.07.2018);
Чехія (м. Стражнице 28-29.06. 2019)
- З 2010 р. є представницею Міжнародної організації “Осака у світі” від України, ініціатором, членом оргкомітету та учасницею проекту культурного обміну між Україною і Японією на рівні презентації народним ансамблем української музики “Роксоланія” української традиційної музичної культури у префектурах Осака і Вакаяма протягом жовтня 2010 р.
- З грудня 2018 р. є членом IOV (Міжнародна організація фольклорних мистецтв, офіційний партнер ЮНЕСКО з особливими консультативними відносинами з ECOSOC (ЕКОСОР – Економічної та соціальної Ради ООН). Сертифікат № 10206).