10-11 квітня 2025 року ІХ Всеукраїнські наукові читання за участю молодих учених «Філологія XXI століття: нові дослідження і перспективи» згуртували науковців з усієї України та з-за кордону. Участь у читаннях взяли як знані лінгвісти й мовознавці, аспіранти, студенти, так і молодше покоління – ліцеїсти столичних освітніх закладів. Робота відбувалася у межах 14-ти секційних засідань, 4-х круглих столів, наукових семінарів та наукового проєкту. Учасники мали можливість як особисто бути присутніми на обговореннях, так і приєднатися дистанційно. Близько 300 учасників презентували свої результати досліджень.
На вшанування пам’яті Олеся Гончара, до дня його народження та з нагоди 7-річчя від дня відкриття іменної Музею-кімнати в ННІФ, відбувся круглий стіл «Гончарівські читання». Модерували захід заступниця директора Надія Янкова та завідувачка Музею-кімнати Олеся Гончара Дарія Білокобильська. До організованих читань долучилася й онука письменника Леся Гончар.
Плідною і динамічною була робота учасників круглого столу «Творчість Максима Рильського в контексті сьогодення», який модерувала завідувачка кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості професорка Оксана Сліпушко. В одній із його секцій під керівництвом професорки Надії Гаєвської взяли участь учні Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Українського медичного ліцею Національного медичного університету імені О.О.Богомольця, а також студенти Національного університету харчових технологій. Ліцеїсти переймали досвід представлення наукових здобутків і ведення дискусій студентів, а колеги з не філологічних ЗВО розширювали сферу комунікації та глибше занурювалися у сферу гуманітаристики. Завдяки Надії Гаєвській гості в межах конференції завітали у лабораторію народної творчості «Світлиця», де директор Центру фольклору та етнографії Володимир Щибря провів для них коротку екскурсію, а завідувачка кафедри фольклористики Олеся Наумовська презентувала відомих фольклористів, чиї голоси нині у всіх на слуху. Також учням випала нагода послухати історика, професора Володимира Сергійчука.
Цікавий формат обговорення наукових проблем запропонували магістри ОП «Літературно-мистецька аналітика та західноєвропейська мова»: дискусійна панель «Мистецтво як простір інтерпретацій: рецепції, наративи, образи». Молоді науковці під керівництвом професорки кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Олени Романенко та доцентки Галини Усатенко ініціювали три тематичні дискусійні майданчики, які охопили наукові інтереси та тематику їхніх магістерських робіт. До наукових дискусій були запрошені фахівці з різних галузей сфери культури: літературознавиця Наталія Білик, перекладачка Оксана Приймак, журналісти Сергій Колесніков, головний редактор журналу Inker, співзасновник медіа ШоТам, та Діана Лановець, дослідниця мистецтва, ст. викладач Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури Валерія Пітеніна, професори, літературознавці Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Олена Бровко та Сніжана Жигун. Такий діалог молодих дослідників, вчених і практиків у сфері культури дав змогу апробувати наукові інтереси й сформувати контекст подальших наукових досліджень.
Формат наукового семінару цьогоріч об’єднав аспірантів різних спеціалізацій – мовознавців, літературознавців, фольклористів, перекладознавців. Під модераторством професора кафедри полоністики Ігоря Корольова молоді дослідники ділилися своїми міркуваннями з актуальних філологічних тем, а також презентували вузькотематичні здобутки в межах підготовки дисертаційних робіт на здобуття доктора філософії.
Гостро актуальними й аналітичними були доповіді, озвучені в межах круглого столу «Інформаційна війна у парадигмах лінгвістики впливу», на якому головував доцент кафедри східнослов’янської філології та інформаційно-прикладних студій Олександр Бондаренко. Основні проблеми, що обговорювалися під час заходу: можливості стратегічних комунікацій у подоланні глобальних викликів, наративи російської пропаганди в Європі та в Україні, російська інформаційна війна в глобальному вимірі, розпад імперії як складник української Перемоги, які складники страткому найефективніші в умовах війни. Серед запрошених до дискусії гостей були Надзвичайний та повноважний посол України Володимир Яценківський, авторка та ведуча проєкту «Час: Online» 5 канал Марія Скібінська, лейтенант ЗСУ Ілля Паламарчук та інші.
Секція «Лінгводидактика сучасності у дослідженнях і дискусіях» була задумана як майданчик для практики наукового дискурсу студентів і магістрантів, які провадили свої дослідження під керівництвом професорки кафедри методики викладання української та іноземних мов і літератур Олесі Любашенко, і представили їх у полеміці, що її організувала керівниця секції доцентка Мар’яна Нацюк. Експериментальні наукові розвідки молодих дослідниць стосувалися питань, які саме тепер викликають жваві суперечки освітян: як створити STEM-урок англійської мови (Юлія Каленюк, Вікторія Онищенко), чи здатні вчителі-філологи формувати креативність школярів відповідно до вимог PISA (Анастасія Захарія, Дар’я Перловська), у чому переваги та недоліки новозатвердженого Державного стандарту профільної середньої освіти (Ярослава Кісілевич, Наталія Вавровська), як формувати на уроках мови множинний інтелект учнів (Діана Шемчук, Антоніна Панас), у чому причина різного тлумачення лінгвокдидактичних понять в науковій літературі (Дар’я Блінова), які прийоми школи Монтессорі є успішними в навчанні граматики школярів (Катерина Бечко, Олександра Кулик).
Одна із секцій англійської філології була присвячена вшануванню пам’яті докторки філологічних наук, професорки Олени Старикової – «Нові тенденції у сучасній комунікації». Олена Миколаївна – представниця школи англістики в Шевченковому університеті. Дослідниця стояла біля витоків кафедри англійської філології, яка утворилася в 1965 році у межах факультету романо-германської філології. Нині ідеї Олени Старикової розвиває кафедра англійської філології на чолі з професоркою Аллою Бєловою.
Яким чином формантний аналіз мовлення допомагає провести судову експертизу? У чому виявляється провокативність креолізованих текстів у маркетингу? Якими є орфографічні й граматичні норми української редакції церковнослов’янської мови XVII ст.? Ці та інші питання досліджували учасники секції «Українська мова крізь призму сучасної лінгвістики», яку модерував доцент кафедри української мови та прикладної лінгвістики Олександр Богомолець-Бараш. Тематика виступів була різноплановою, проте загалом окреслилися три вектори досліджень: студії з прикладної лінгвістики (розпізнавання усного й писемного мовлення), аналіз (мовних засобів) сучасної комунікації, дослідження з історії мови та діалектології.
Інтелектуальні дискусії відбулися на всіх без винятку секціях і круглих столах кафедр. Кафедра загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики організувала круглий стіл «Класична філологія у сучасному лінгвокультурному просторі» й секцію «Класична філологія і неоелліністика: концептуальні парадигми та інноваційні підходи». Актуальні проблеми германської філології учасники обговорили у межах секцій «Функційні аспекти галузевого і художнього перекладу від теорії до практики» та «Сучасні тенденції розвитку німецької та шведської мов». Проблеми і виклики романської філології та перекладу були висвітлені на секціях «Дослідження романських мов у кроскультурному і перекладознавчому контекстах», «Сучасні наукові дослідження в галузі романської філології», «Сучасні італомовні студії: проблеми та перспективи», «Сучасні іспаномовні студії: проблеми та перспективи». Сходознавці об’єдналися навколо секцій «Дослідження мов і літератур країн Близького та Середнього Сходу в контексті сучасних викликів» та «Тюркологічні студії». Презентації досліджень української мови як іноземної відбулися на секції кафедри української філології для іноземних громадян. Кафедра стилістики та мовної комунікації у межах конференції згуртувала медіалінгвістів, організувавши круглий стіл «Стилістичні та лінгвокультурні маркери модерної суспільної комунікації».
Натхненні виступи й жваві обговорення акумулювали натхненну атмосферу конференції та безперечно стануть стимулом для молоді прогресувати в наукових студіях.
Текст підготували Олександра Касьянова та Анна Мукан, фото Сергія Терещенка, відділ зв’язків із громадськістю імені Володимира Мукана Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка