У Навчально-науковому інституті філології 13-14 листопада відбулася Всеукраїнська конференція «Сучасна філологія: лінгвістика, літературознавство, перекладознавство, фольклор». Дводенна наукова подія згуртувала науковців на 13 секціях і 6 круглих столах, до яких доєдналися дослідники з України і з-за кордону.
Конференція проходила в змішаному форматі – наживо у стінах інституту та онлайн, що дозволило долучитися широкому колу фахівців і студентів. Відкриваючи захід, заступниця директора з наукової роботи Олена РОМАНЕНКО наголосила на важливості гуманітарних наук у складний період війни, а також на перспективності розвитку мовознавства, літературознавства, перекладознавства і фольклористики.
З науковими доповідями на пленарному засіданні виступили: професорка Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Олена БОНДАРЕВА з темою «Сучасна українська драматургія еміграції»; науковий співробітник Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського Олена ВОЩЕНКО – «Заборонені цензурою: потенціал дослідження спецфондів для розвитку гуманітаристики (на матеріалі колекції “Реабілітована література” Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського)»; професорка ННІФ Роксолана ПОВОРОЗНЮК – «Плекайте мову: етичні аспекти перекладу в сучасній Україні»; професорка Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Лідія КАВУН – «Пам’ять, війна й ідентичність у сучасній українській прозі»; доцентка ННІФ Тамара КОМАРНИЦЬКА – «Мова масової культури як новітній субстандарт»; доцент Олександр БОНДАРЕНКО – «Екзистенційна війна: мовно-лінгвістичний вимір».
До 100-річчя від дня народження Михайла Грицая – літературознавця, фольклориста, який був деканом філологічного факультету (1971–1987), завідувачем кафедри історії української літератури (нині – кафедра історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості) після пленарного засідання розпочався круглий стіл «Українська драматургія і театр: від давнини до сучасності». Михайло Семенович виховав кілька поколінь студентів, зробив значний внесок у розвиток університетської україністики. Пошана до традиції – це пошана до людей, тому в межах круглого столу відбулося відкриття меморіальної дошки Михайлу Грицаю коло кафедри історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості (на третьому поверсі коло 115 авдиторії).
Під час відкриття пам’ятки директор Навчально-науковий інститут філології Григорій СЕМЕНЮК поділився теплими спогадами про Михайла Грицая як вчителя, талановитого і людяного керівника, наголосив на його внескові в розвиток філології. Професорка Людмила Грицик розповіла про нього як про талановитого викладача, добру й чуйну людину й колегу.
Круглий стіл «Теорія і практика перекладу: професійні та дослідницькі виклики перекладу з романських мов», організований кафедрою романської філології на чолі з Іриною Ситдиковою, засвідчив важливість лінгвістики як інструменту підтримки, порозуміння та адаптації людей в умовах гуманітарних викликів. Викладачі і студенти-магістри кафедри романської філології, а також іноземні лектори європейських університетів представили результати своїх досліджень в межах міжнародного проєкту CommuniKite (Communicative Needs in a First-aid KIT for Humanitarian Emergency Situations), що фінансується в межах Erasmus+, і поділилися практичними кейсами, пов’язаними з лінгвістичною допомогою та роботою з різними групами, що опинилися в умовах кризи.
Охочі осягнути тонкощі експериментальної фонетики, а саме побачити зсередини, як ми говоримо, як народжуються мовні звуки, мали змогу долучитися до круглого столу «Нове експериментальне дослідження українського усного мовлення: прийом магнітнорезонансного томографування», організованого лабораторією експериментальної фонетики, науковим керівником якої є доцентка кафедри української мови та прикладної лінгвістики Оксана Бас-Кононенко, а завідувачкою – Зоя Дудник. У межах круглого столу викладачі ННІФ презентували результати співпраці ЛЕФ і фонетистів Університету Лотарингії (Франція), а саме відео- і аудіо- МРТ-матеріал, який уже є основою для нинішніх і майбутніх артикуляційних досліджень українського мовлення. Співпраця українських і французьких науковців стала можливою завдяки проректорці з наукової роботи КНУТШ Ганні Толстановій. Ганна Миколаївна забезпечила місток комунікації, познайомивши викладачів Шевченкового університету з дослідницькою групою фонетистів Університету Лотарингії – з Увісозом П’єром-Андре, Ляпрі Ів, Дідьє Демоленом, Кариною Ісаєвою. До МРТ-сесії, яку здійснили у Франції, долучили випускницю ННІФ Марину Мартиненко. Організований у межах конференції круглий стіл, до якого долучилися близько 20 учасників наживо і 18 онлайн, засвідчив зацікавленість молоддю фонетичними дослідженнями, а також продемонстрував важливість створення інтеративного атласу українського мовлення.
У другий день конференції, 14 листопада 2025 року, відбувся круглий стіл «Деколонізація української пам’яті: академічність, письменство, мистецькі практики». Його модерували викладачі кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості – професорка Мар’яна Шаповал і доцентка Тетяна Белімова, які забезпечили структурованість та динаміку обговорень. Три дискусійні панелі відбулися в межах організованого круглого столу. Під час першої дискусії, присвяченої актуальному переосмисленню культури, виступили Тетяна БОГАЧЕНКО, (Edith Cowan University, Австралія), Ярослав ПОЛІЩУК (Університет ім.Адама Міцкевича, Польща), Світлана НАМЕСТЮК (Буковинський державний медичний університет, Україна-Франція), Олексій СУХОМЛИНОВ (Варшавський університет, Польща) та Наталя МАРЧЕНКО (НБУ ім. В.І.Вернадського, Інститут біографічних досліджень). Учасники обговорювали деколоніальні дискурси Австралії, деконструкцію культу війни в сучасній прозі, міф Донбасу у французькій рецепції, критику наративу «величі» російської культури, дитячі книжки-життєписи як «м’яку технологію» впливу. Друга дискусійна панель, присвячена темі проживання втрати та травми, об’єднала доповіді, які виголосили Надія ГОНЧАРЕНКО (Інститут культурології НАМ України), Ольга ХАРЛАН (Бердянський державний педагогічний університет), Роксолана ЖАРКОВА (незалежна дослідниця, Львів) та Людмила ДАНИЛЕНКО (Державний університет телекомунікацій). Обговорювалися питання перекладів кримськотатарської літератури в контексті деколонізації, жіночого досвіду в літературі, наративів міграції та репрезентації Чорнобильської катастрофи. У третій дискусії, що була присвячена деколонізації культурної спадщини, взяли участь переважно представники кафедри історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості, що організувала зібрання: Ніна Бернадська, Діана Підбуртна-Косів, Марина Рябченко, Олена Романенко, а також Микола Лущій, аспірант Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України. Теми виступів охоплювали українську національну інтерпретацію соцреалізму, дослідження закритих архівних фондів, огляд комбатантської прози та найновіших видань, що стосуються теми деколонізації мистецтва, а також студій Нью-Йоркської групи.
Доповіді обговорювали Ришард Купідура (PhD, Познань, Польща), Ксенія Константиненко (PhD, Падуя, Італія), Анатолій Ткаченко, Любко Дереш, Володимир Павлов (асп., ННІФ КНУТШ), Дмитро Зозуля (PhD, ННІФ КНУТШ). Яскравий емоційний тон розмови засвідчив глибоке зацікавлення учасників темою деколонізації, підкреслив її актуальність та ключову роль у формуванні сучасної української гуманітарної думки.
Не менш цікавими виявилися обговорення в межах круглого столу «Сучасна неоелліністика: стратегії розвитку», який модерував який Андрій Савенко, доцент кафедри загального-мовознавства, класичної філології та неоеллінстики, та круглого столу «Сучасна стилістика як модель інноваційного знання» під керівництвом чл.-кор. НАН України, професорки кафедри стилістики та мовної комунікації Лариси ШЕВЧЕНКО.
Тематика конференції на круглих столах і секційних засіданнях охоплювала широкий спектр напрямів – від сучасної стилістики та теорії і практики перекладу з акцентом на гуманітарні виклики до досліджень мов із використанням інноваційних технологій.
Організована конференція стала важливим майданчиком обміну знаннями, налагодженням міжнародної співпраці та підтримки україністики в усіх її аспектах, що особливо важливо в умовах сьогодення.
