9 квітня 2026 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбувся міжнародний форум «Розвиток українознавчих студій у контексті сучасних глобальних трансформацій», на якому обговорили формування України як суб’єкта світового академічного дискурсу. Форум згуртував близько 100 фахівців з України, Великої Британії, Чехії, Франції, Польщі, Німеччини, США, Італії та Республіки Ботсвани, що підтвердило міжнародний інтерес до українознавчих студій.
Учасники обговорювали, як українознавчі студії сьогодні перетворюються на міждисциплінарний діалог, який виходить за межі традиційної філології, літератури та історії й залучає соціологію, політологію, журналістику та інші галузі. Як зазначили організатори форуму – Підготовче відділення для іноземних громадян і Відділ міжнародних зв’язків КНУ – це допомагає зробити українознавчі студії не лише національною, а й глобальною мережею.
Відкриваючи міжнародний форум, ректор КНУ Володимир Бугров зазначив, що Шевченків університет є активним учасником Глобальної коаліції українських студій – міжнародної ініціативи, започаткованої Першою леді України Оленою Зеленською. Також Володимир Бугров підкреслив, що українознавчі студії сьогодні, у час війни, є не просто популяризацією і розвитком наукових ідей, а є зброєю проти російських наративів, тому важливо є те, що українознавчі студії переходять до мережування: «Навіть у період незалежності Україна переважно сприймалася у світі як геополітична та ментальна частина “руського міра”. Широкомасштабне вторгнення росії почало змінювати цю ситуацію. Зараз є зацікавленість Україною, і на цей запит потрібно відповідати. Українські студії стрімко поширюються по всіх континентах, але маємо докласти ще багато зусиль, щоб вони були насправді “українськими”. Надзвичайно важливо говорити про національну ідентичність як в історичному ракурсі, так і через наш сучасний досвід».
Проректорка Ксенія Смирнова й директор Інституту українознавства Роман Додонов додали, що ключовим трендом є інституціоналізація українознавства – створення програм, центрів і міждисциплінарних курсів, які інтегрують український досвід у світові навчальні програми.
Серед спікерів, зокрема, були: народний депутат Євгенія Кравчук, Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки в Україні Любош Весели, директорка Департаменту Африки та регіональних африканських організацій МЗС України Любов Абравітова, проректорка Університету Іналко (Франція) Іл-Іл Яків-Малібер, менеджерка академічний проєктів Українського інституту (МЗС) Олена Коваленко, представники посольств, громадських організацій і науковці з різних галузей науки.
Три панелі – «Сучасні міжнародні трансформації та місце українознавчих студій у світі», «Українські студії та місце гуманітаристики», «Нові медіа, комунікація і пропаганда: нові виклики для українознавчих студій сьогодні» – засвідчили, що в час світових трансформацій українознавчі студії є невід’ємним елементом світового знання.
Кілька важливих тез форуму:
– українознавчі студії – залучення зарубіжних учених для системного вивчення України;
– напрацювання засобів і способів протидії фейкам як інструменти правди;
– цифрова медіаграмотність та мережування як рушії розвитку;
– українська мова, література та фольклористика як засоби ідентичності мають інтегруватися у проєкти для глобальної видимості України.
Навчально‑науковий інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка був представлений на міжнародному форумі викладацьким та студентський складом, що засвідчує невід’ємну приналежність інституту до розбудови українських студій у світі. Ключову роль у форумі відіграла доцентка кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Галина Усатенко. Як керівниця міжнародного проєкту Erasmus+ «Форум Україна‑ЄС – Планування майбутнього україністики в Європі (2024–2026)» Галина Олегівна, виступаючи, наголосила, що з ініціативи та за підтримки керівництва Київського національного університету імені Тараса Шевченка ректора Володимира Бугрова та проректорки Ксенії Смирнової сьогодні у всіх куточках світу розвиваються українознавчі центри, викладачі Шевченкового університету читають відкриті лекції, забезпечують навчальною і науковою літературою, студенти і викладачі користуються можливостями академічної мобільності. «Зокрема проєкт, складником якого і стало проведення Форуму, Erasmus+ “Форум Україна‑ЄС – Планування майбутнього україністики в Європі (2024–2026)” реалізується у партнерстві з Університетом Іналко (Іналко), Варшавським університетом (Польща) та Карловим Університетом (Чехія)», – зауважила Галина Усатенко. Галина Олегівна на форумі модерувала панельну дискусію, присвячену викликам сучасної гуманітаристики та ролі українських студій.
До роботи панелі з української гуманітаристики також активно долучилися завідувачка кафедри фольклористики, професорка Олеся Наумовська та завідувачка кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості, професорка Оксана Сліпушко, які виступили як спікерки, доповнивши дискурс про українознавство фольклористичним та літературознавчим, а саме шевченкознавчим, вимірами. Про кримськотатарські студії як невід’ємну складову українознавчих також як спікерка виступила асистентка кафедри тюркології Сабріє Сластьон, а в.о. завідувача кафедри тюркології Ганна Спотар-Аяр взяла участь у дискусії.
До форуму як слухачі долучилися викладачі кафедри української філології для іноземних громадян – завідувачка Світлана Дерба, доцентки Ганна Швець та Мирослава Шевченко, асистентка Олександра Касьянова.
Організаційно‑технічний супровід забезпечили студенти кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови (завідувач кафедри Сергій Скрильник), які здійснювали перекладацький супровід роботи форуму, що засвідчує внесок молоді у формування міждисциплінарного та багатомовного українознавчого дискурсу.
Форум «Розвиток українознавчих студій у контексті сучасних глобальних трансформацій» показав, що українознавство сьогодні переходить від описового досвіду до стратегічної складової наукового поступу і дипломатії. На сьогодні українознавчі студії розвиваються стрімко й важливо не втратити інтерес до них у світі, тож робота над розбудовою міждисциплінарних проєктів та включення українознавчих студій у навчальні програми світових університетів, щоб Україна стала не лише країною‑об’єктом, а повноцінним суб’єктом глобального наукового простору, є найближчою перспективою в Шевченковому університеті.
